Вы здесь

Особливості азотного режиму чорноземів південних в інтенсивних насадженнях яблуні при зрошенні та їх продуктивність

Автор: 
Дмитрієнко Ганна Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U001300
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
Умови, об’єкти та методика проведення досліджень
Агрокліматичні умови
Дослідження проводились протягом 1997-2000 рр. на базі дослідного господарства
(ДГ) “Мелітопольське”, що розташоване в Приазовському агрокліматичному районі
Запорізької області і входить в область степового атлантико-континентального
клімату [71]. В порівнянні з іншими регіонами клімат Степової зони є найбільш
континентальним і посушливим. Згідно грунтово-екологічного районування України
[136], територія проведення досліджень належить до південно-степової підзони
чорноземів звичайних та південних. Вона характеризується в холодний період як
зимово-холодно-тепла (середня температура січня - -4,4 - -3,3 о С, тривалість
морозного періоду 85-100 днів), в першу частину вегетаційного періоду
помірно-засушлива (ГТК 0,74-0,80), суха в другу (ГТК 0,50-0,57) і помірно
гумідна у холодний час (140-160 мм опадів).
За даними Мелітопольської метеостанції середньорічна температура повітря
становить 9,4°С (середня за 1881-1981 рр..), при коливанні від 7,8°С до 10,5°С.
Самі теплі роки за період досліджень були 1998 та 2000, коли середньорічна
температура повітря набула 10,8°С і 10,5°С відповідно. Для цієї зони тривалість
вегетаційного періоду (середньодобова температура повітря +5°С ) складає
220-230 днів, а періоду активної вегетації (кількість днів з t > +10°С )
–170-185 днів. Продовж 4 років досліджень (табл. 2.1) найбільшою тривалістю
вегетаційного періоду відрізнявся 1999 рік – 237 днів. За рівнем довгочасності
безморозного періоду та сум активних температур повітря територія є придатною
для вирощування плодових, зокрема яблуні [81].
Позитивною рисою даного клімату є також кількість сонячних днів у
весняно-літнє-осінній період, що забезпечує не тільки великий вихід органічної
маси, а й високий вміст цукру в плодах. Так, кількість днів без сонця з травня
по вересень не перевищує 1-4 за місяць, а потік сонячної радіації за рік
складає 110-120 ккал/ см2.
Таблиця 2.1.
Агрокліматичні показники території дослідів
Показник
1997
1998
1999
2000
1*
2*
Тривалість вегетаційного періоду, дні
Тривалість активної вегетації, дні
Сума активних температур повітря > 10° С
Кількість опадів, мм
Річна
Квітень-вересень
Жовтень-березень
Серпень-вересень
Середньорічна температура, ° С
Кількість днів з відносною середньодобовою вологістю повітря ГТК V-VII
ГТК VIII-IX
206
177
3221
734
424
222
156
9,1
12
1,3
1,3
219
200
3787
487
210
329
12,4
10,5
31
0,85
0,10
237
195
3658
504
254
230
90
9,6
31
0,72
0,69
222
185
3536
381
205
273
89
10,8
22
0,51
0,58
221
189
3550
526
273
263
86
10
24
0,80
0,66
220-230
175-190
3300-3600
495
264
221
81
9,4
25
0,7-0,8
0,5-0,6
Примітка: 1* - середнє за роки досліджень, 2* - середнє багаторічне
Середня температура найтеплішого місяця липня знаходиться в межах 21.5-23°С
(при цьому максимальна коливається від 38 до 41 °С), а найхолоднішого січня - -
4 - -6°С. Якщо зважити, що найнижча температура повітря була –33,1°С, а найвища
+ 41°, можна назвати клімат різко континентальним, оскільки коливання крайніх
температур досягає 74,1°С.
З негативних явищ заслуговують на увагу різке коливання температур і зростання
кількості відлиг взимку з температурами 0… +4 °С і тривалістю 5 і більше днів,
які можуть викликати навіть сокорух у плодових, що разом з приморозками і
перепадами температур на момент цвітіння діє як стресовий фактор у початковий
період вегетації. У періоди примушеного спокою і початку вегетації 1997, 1998
років склалися сприятливі погодні умови, а у 1999 і 2000 роках на поверхні
грунту під час вимушеного спокою були зафіксовані мінімальні температури
(1.02.99 - -25°С і 26.01.00 - -30,6°С). Стрімкий початок вегетації 1.03.99 було
перервано 9.03.99 через низькі середньодобові температури повітря (від –2,8°С
до 0,5°С) і тільки 26.03 вегетація відновилася. 29.03 почалось масове
розбрунькування яблуні, а 6.04 спостерігався приморозок, продовж якого за три
години температура повітря знизилася до -4°С. Негативні наслідки цього
приморозку посилилися 7-9 травня (фаза масового квітування яблуні), коли
протягом 15 годин над поверхнею грунту температура коливалась від –2,7°С до
–0,4°С. Через рік, 3-6 травня також відзначені приморозки над поверхнею грунту,
але з декілька вищими мінімальними температурами - -0,2 - -1°С.
До небажаних явищ слід також віднести нерівномірний розподіл опадів по місяцях
року, низьку відносну вологість повітря у відповідальні періоди вегетації,
високий рівень випаровування вологи самим грунтом, наявність суховіїв.
Домінуючі східні та південно-східні вітри не здатні приносити опади і є дуже
холодними взимку. Навесні частішають південно-західні вітри, які приносять
опади у вигляді дощів, а влітку господарюють західні з короткочасними зливами.
Для клімату дослідної території характерне коливання кількості опадів у широких
межах – від 320 до 475 мм за рік і від 0 до 120 мм за місяць, а також місяці з
кількістю опадів меншою, ніж 10 мм. Значні коливання кількості опадів, особливо
протягом вегетації, були характерними і для періоду проведення досліджень (рис.
2.1). З даних таблиці 2.1 видно, що на фоні середньорічної норми опадів 475 мм
найбільш вологим видався 1997 рік, коли випало 724,4 мм опадів за увесь рік, і
424,6 мм за вегетаційний період, що у 2-3 рази перевищило місячні норми і
вплинуло на водний і азотний режими грунту. Найменш вологим був 2000 рік – 381
мм за рік і 209,6 мм за вегетаційний період. Слід виділити серпень-вересень
1998 років, коли зафіксовано лише 12,4 мм опадів і 20 днів з відносною
вологістю повітря