РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, ОБ’ЄМ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти досліджень та їх урбоекологічна характеристика
Об’єктами досліджень вибрано 14 приміських і міських масивів насаджень в межах
комплексної зеленої зони міста Львова. У першому еколого-фітоценотичному поясі
(ЕФП) розташовані: 1 – Страдчівський НВЛК; 2 – лісопарк Брюховичі; 3 – лісопарк
Винники. У другому ЕФП: 4 – лісопарк Погулянка; 5 – лісопарк Білогорща; 6 – РЛП
“Знесіння”; 7 – парк Залізна Вода; 8 – парк Стрийський. У третьому ЕФП: 9 –
парк Горіховий гай; 10 – ПКтаВ ім. Б. Хмельницького; 11 – парк Цитадель; 12 –
сквер по вул. І. Франка, 119; 13 – дендрарій УкрДЛТУ по вул. О. Кобилянської,
1; 14 – сквер на площі Св. Юра (рис. 2.1).
Протягом 1999-2002 рр. проведено фітоценотичні дослідження, обліки чисельності
населення наземних хребетних у приміських і міських насадженнях міста Львова.
Район досліджень розташований в західній частині Волино-Подільської височини, в
лісостеповій зоні Розточчя і Опілля, на вододілі річок Бугу та Дністра [50].
Територія розташування Львова характеризується значною різноманітністю
ландшафтів і форм земної поверхні. Львів є одним з найбільших промислових і
культурних центрів західного регіону України [43, 108].
Клімат. Клімат регіону формується під впливом радіаційних умов, атмосферних
циркуляцій і географічних факторів. Сумарна сонячна радіація у Львові
змінюється протягом року від 70,5 до 92,7 ккал/см2. Радіаційний баланс у місті
позитивний і складає 33,8-41,6 ккал/см2, а альбедо для щільно забудованої
частини міста – 5,0-11,5% [162].
Циркуляція атмосфери Львова та його околиць знаходиться під
одночасним впливом повітряних мас Євразії та Атлантичного океану. У
зимово-весняний період спостерігається притік континентального арктичного
повітря, чим пояснюється холодна, безхмарна погода та низькі температури.
Весною і літом деколи проривається континентальне тропічне повітря, яке
обумовлює найвищі температури. Повітряні потоки Середземномор’я зумовлюють
теплу погоду з туманами. У літньо-осінній період часто надходить морське
арктичне повітря, воно характеризується вологою та холодною погодою [162].
Річний хід швидкості вітру має максимум у грудні-березні і мінімум у
липні-вересні (табл. 2.1). Середньорічна швидкість вітру в регіоні становить
4,0 м/с. Протягом року переважають вітри західних і південно-західних
напрямків, повторюваність яких складає 42,2%.
Таблиця 2.1
Середньорічна ймовірність швидкості вітру в районі м. Львова [191]
Швидкість, м/с
0-1
2-3
6-7
4-5
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-20
% від загальної кількості
28,3
24,2
21,8
13,4
5,5
2,1
1,7
0,8
1,8
0,4
Важливим показником клімату є температурний режим [239]. Найхолодніший місяць у
Львові – січень (середньомісячна температура –
–5,0оС), найтепліший – липень (середньомісячна температура – 17,4оС).
Середньорічна температура повітря у місті складає 6,7оС, а річна амплітуда –
22,4оС [162, 191] (табл. 2.2).
Вплив урбанізації на клімат виявляється у формуванні міського “острова” тепла.
При безхмарній погоді температура центральної частини міста вища, ніж в його
околицях на 2-3оС вдень і на 6-8оС вночі [81, 106, 108, 110].
Таблиця 2.2
Середньомісячні та річна температури повітря і ґрунту
в районі м. Львова, оС [162]
Темпе-ратура
Місяці
За
рік
ІІ
ІІІ
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
Повітря
-5,0
-4,2
0,3
6,7
12,7
15,2
17,4
16,5
13,0
7,7
2,4
-2,6
6,7
Ґрунту
-5,0
-4,0
7,0
15,0
18,0
21,0
18,0
14,0
8,0
2,0
-3,0
7,6
Взимку середня температура поверхні ґрунту близька до середньої температури
повітря, у січні близько –5оС. Найвищі середні температури на поверхні ґрунту
спостерігаються в липні і складають пересічно 21оС (табл. 2.2).
На поверхні ґрунту приморозки весною закінчуються пізніше, а восени починаються
раніше приморозків у повітрі. Найбільша глибина промерзання ґрунту
спостерігається в січні-лютому і коливається в межах 40-73 см, досягаючи 114 см
[162].
Середньорічна відносна вологість повітря в районі м. Львова становить 79%,
взимку – 88-97%, влітку – 56%.
Атмосферні опади на території району досліджень протягом року визначаються, в
основному, циклонічною діяльністю і випадають нерівномірно – найбільше у
травні-серпні. Середньорічна амплітуда опадів для Львова – 54 мм, а сумарна
річна кількість 798 мм. Протягом теплого періоду року випадає 66% річної
кількості опадів, що позитивно впливає на розвиток деревної та чагарникової
рослинності (табл. 2.3) [239].
Таблиця 2.3
Середньомісячні та річна кількість опадів в районі м. Львова, мм [162]
Місяці
За
рік
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
52
56
52
56
70
96
106
88
58
54
54
56
798
Стійкий сніговий покрив у регіоні досліджень утворюється, переважно, у другій
половині листопада. Руйнування стійкого снігового покриву проходить у першій
половині, а схід снігу – в останніх числах березня. Утворення стійкого
снігового покриву коливається із року в рік і складає від 1,5 до 2,5 місяців.
Висота снігового покриву – від 3 см на початку зими і до 30 см у лютому місяці
[162, 196].
Рельєф. Околиці м. Львова характеризуються значною строкатістю ландшафтів, що
виникли внаслідок комплексного впливу геологічної структури та взаємодії
рельєфотвірних сил. Вагомим фактором є водна ерозія. Її вплив відбувається в
особливих умовах, бо через околиці та міську територію Львова проходить
головний Європейський вододіл, що відділяє басейн Балтики від басейну Чорного
моря. Розчленованість львівських околиць виникає через різницю ерозійних сил
річок Вісли та Дністра, причому роль Вісли проявляється сильніше.
В ландшаф