РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце і умови проведення досліджень
Усі подані в дисертації матеріали були одержані в Сумському інституті
агропромислового виробництва Української академії аграрних наук протягом
1996-2001 років, який розташований в східній частині Сумської області і входить
до складу Миргородсько-Сумського агрогрунтового району Лівобережної
лісостепової частини України. Географічне місцезнаходження інституту
визначається координатами 50053ІІ північної широти і 34043 ІІ східної довготи
за Гринвічем.
Рельєф земель інституту представляє собою частину помірно розділеного
водоерозійного правобережного корінного плато річки Псел. Відзначається типовим
для корінного плато Лісостепової зони рельєфом – широкохвилястим,
водоерозійним, помірнорозмежованим порівняно не густою балочною сіткою.
Міжбалочні водорозділи широкі, рівні, схили добре розвинуті, переважно пологі
та спадисті, але займають меншу, аніж водороздільні плато площу. Район
розташування інституту знаходиться в межах геоструктурного регіону
Дніпровсько-Донецької впадини, заповненої на велику глибину значною товщею
осадкових порід різного віку. Вище карбонатних порід залягають третинні,
товщина яких змінюється в значних межах від 10 до 170 м. Вони досить часто
виходять на поверхню, беруть безпосередню участь у ґрунтоутворенні. В цілому
рельєф плато цілком сприятливий для ведення землеробства.
Сумська область і територія інституту відносяться до помірноконтинентального
типу клімату. Згідно з агрокліматичним розміщенням уся територія області
поділена на два агрокліматичні райони. Землі інституту входять до складу
другого агрокліматичного району, який характеризується рядом показників.
Середньобагаторічна температура повітря становить +60С з коливаннями по роках
від 4,5 до 7,90С. Найбільш виражені коливання середньомісячних температур
повітря у січні – лютому і зовсім малопомітні – у вересні.
Абсолютний максимум температури повітря досягає 380С, абсолютний мінімум -
-360С. Середня тривалість безморозного періоду становить 157 днів з
відхиленнями до 205 і 113 днів.
Початок весняних польових робіт і сівба ярих культур збігається з настанням в
другій декаді квітня тривалого переходу середньодобової температури повітря
через +50С. Вегетаційний період культур в середньому становить 197 днів. З них
цілком сприятливих для вегетації сільськогосподарських рослин з температурою
понад +100С – 156 днів, середня сума температур вище +100С за цей період
становить 2600 0С.
Основним джерелом ґрунтової вологи є дощі. Середньобагаторічна кількість опадів
становить 566 мм з коливаннями по роках від 355 до 727 мм. За теплий період їх
випадає до 71% річної кількості. Середня дата припинення весняних приморозків –
21-25 квітня, а початок осінніх заморозків – 4-7 жовтня.
На ґрунтах Сумського інституту АПВ повна вологоємкість ґрунту досягає в орному
шарі 37-42 мм вологи, у метровому шарі – 190-210 мм.
Ґрунт дослідного поля представлений чорноземом типовим малогумусним
слабовилугуваним крупнопилуватим середньосуглинковим на лесі, орний шар якого
характеризується такими агрохімічними та агрофізичними показниками: вміст
гумусу за Тюріним – 4,0-4,2%, рН сольової витяжки 6,6-6,9, сума увібраних основ
та гідролітична кислотність за Каппеном та Каппеном-Гільковіцем відповідно
1,1-2,0 та 31-36 мг/екв. на 100 г ґрунту, вміст рухомих форм фосфору і калію за
Чириковим відповідно 9,5 і 7,6 мг на 100 г ґрунту, об`ємна маса – 1,10- 1,20
г/см3, коефіцієнт в`янення – 9-12%, шпаруватість – 50-52%.
Метеорологічні умови вегетаційного періоду років проведення досліджень, які
наведені в табл. 2.1, різнились між собою і значною мірою впливали на
формування врожаю та якість насіння соняшнику.
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови вегетаційних періодів 1996-2001 рр. (за даними Сумського
інституту АПВ)
Середньодобова температура повітря, 0С
Кількість опадів, мм
роки
середня багаторічна
роки
середня багаторічна
1996
1997
1998
1999
2000
2001
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Квітень
8,6
5,8
9,2
12,2
13,4
11,0
7,7
26
78
43
16
46
45
35
Відхилення від середньої багаторічної
+0,9
-1,9
+1,5
+4,5
+5,7
+3,3
-9
+43
+8
-19
+11
+10
Травень
19,5
15,9
15,8
12,9
14,4
13,6
15,0
95
78
17
36
45
61
51
Відхилення від середньої багаторічної
+4,5
+0,9
+0,8
-2,1
-0,6
-1,4
+44
+27
-34
-15
-6
+10
Червень
19,2
19,6
22,1
22,9
17,7
17,0
18,7
68
68
34
31
153
68
Відхилення від середньої багаторічної
+0,5
+1,9
+3,4
+4,2
-1,0
-1,7
-59
-34
-37
+85
Липень
20,7
19,6
21,4
24,3
20,3
25,5
19,5
58
85
118
46
93
25
73
Відхилення від середньої багаторічної
+1,2
+0,1
+1,9
+4,8
+0,8
+6,0
-15
+12
+45
-27
+20
-48
Серпень
19,4
19,0
18,1
19,1
20,0
21,3
19,2
41
13
89
48
54
35
64
Відхилення від середньої багаторічної
+0,2
-0,2
-1,1
-0,1
+0,8
+2,1
-23
-51
+25
-16
-10
-29
Вересень
11,5
10,7
14,1
14,8
12,0
13,3
13,3
82
82
21
105
63
44
Відхилення від середньої багаторічної
-1,8
-2,6
+0,8
+1,5
-1,3
+38
+38
-39
-23
+61
-19
Сума
98,9
90,6
100,7
106,2
97,8
101,7
93,4
370
404
281
201
374
382
335
Середнє
16,5
15,1
16,8
17,7
16,3
17,0
15,6
61,7
67,3
46,8
33,5
62,3
63,7
55,8
Умови 1996 року за середньодобовою температурою повітря впродовж періоду
вегетації рослин соняшнику були на рівні та вище середньобагаторічних. Винятком
був вересень, в якому даний показник був менший від багаторічної норми на
–1,80С.
Щодо кількості опадів, то їх розподі
- Київ+380960830922