Ви є тут

Клініко-патогенетичне обгрунтування терапії пізніх гестозів

Автор: 
Сніжко Тетяна Богданівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001588
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ
2.1 Клінічна характеристика вагітних з прееклампсією
В роботі приведені дані клінічного обстеження 160 вагітних в терміні гестації
29-41 тижні, які були розділені на 3 групи. І групу (контрольну) складали 20
жінок з фізіологічним перебігом вагітності, ІІ групу (порівняльну) складали 75
вагітних з пізнім гестозом, які одержували загальноприйняту терапію гестозів
відповідно методичним вказівкам Міністерства охорони здоров’я України, ІІІ
групу (основну) – 65 вагітних з пізнім гестозом, які отримували ціленаправлену
корегуючу терапію з включенням ербісолу, ліпіну, матерни. За ступенем тяжкості
гестозу жінки ІІ і ІІІ груп були розподілені таким чином: прееклампсія легкого
ступеня тяжкості відмічалась у 80 вагітних, середнього ступеня – у 40 жінок і
тяжкого ступеня – у 20 вагітних.
Ербісол для ін’єкцій при прееклампсії легкого та середнього ступеня вводили по
2 мл щоденно внутрішньом’язево на протязі 5 - 10 днів. Ліпін – по 10-15 мг/кг,
розчинений в 50 - 100 мл фізіологічного розчину, вводили внутрішньовенно: при
прееклампсії легкого ступеня 1 раз на добу 3 -5 днів, при прееклампсії
середнього ступеня 1-2 рази на добу 5 - 8 днів. Матерну призначали по 1
таблетці всередину 1 раз в день після їди на протязі всього часу перебування
жінки в стаціонарі. Вагітним та породіллям, вагітність яких супроводжувалась
клінічними симптомами прееклампсії тяжкого ступеня ербісол та ліпін вводили
двічі на добу до і після пологорозрішення до покращення стану жінки та
досліджуваних біохімічних показників.
Середній вік обстежених вагітних складав 24,3±3,4 роки. (рис.2.1).
Прееклампсія важкого ступеня частіше зустрічалась у юних (35%) та літніх жінок
(30%).
Серед жінок з прееклампсією переважали першовагітні, відсоток яких підвищувався
з збільшенням ступеня тяжкості прееклампсії від 57,5% при легкому ступені до
75% при тяжкому (рис.2.2). При повторних вагітностях частота клінічних проявів
зменшувалась, що можна пояснити адаптацією організму жінки до антигенів і
підсиленням імунологічної толерантності [203, 213]. При вивченні анамнестичних
даних було встановлено, що при попередніх вагітностях гестози зустрічались
тільки у 12,8% жінок.

Рис. 2.1. Залежність тяжкості прееклампсії від віку вагітних
Початок розвитку прееклампсії у терміні 29-31 тиждень зареєстрований у 30
(21,4%), 32-34 тижні – у 47 (33,6%), після 35 тижнів у - 63 (45) вагітних.
Висока частота появи клінічних проявів пізніх гестозів перед пологами в певній
мірі пов’язана з розвитком дегенеративних змін у плаценті [283].
Тривалість перебігу прееклампсії до моменту обстеження складала: до 1 тижня у
10 вагітних (7,1%), 2 –3 тижні в 56 вагітних (40%), 4-5 тижнів у 42 (30%)
більше 5 тижнів у 32 (22,9%). Переважає тривалість перебігу від 3 до 6 тижнів
(70%), що свідчить про недостатню увагу до початкових проявів захворювання.

Рис. 2.2. Залежність частоти клінічних проявів прееклампсії від кількості
вагітності
Клінічні прояви пізнього гестозу в залежності від важкості перебігу приведені в
табл. 2.1.
Характеризуючи клінічні прояви захворювання, необхідно відмітити зростання
частоти атиповості перебігу прееклампсії. Так, лише у 26,4% жінок була виявлена
класична тріада Цангемейстера, характерна для прееклампсії: гіпертензія,
протеїурія, набряки. У 63,3% спостерігалося поєднання двох симптомів: поєднання
гіпертензії та набряків, гіпертензії та протеїнурії, протеїнурії та набряків. У
10% захворювання було моносимптомним, вагітні були госпіталізовані в зв’язку: з
підвищенням артеріального тиску – 5 жінок;
Таблиця 2.1
Клінічні прояви прееклампсії в залежності від ступеня тяжкості
(M±m)
Досліджувані показники
Вагітні з прееклампсією
легкого ступеня
(n=80)
середнього
ступеня (n=40)
тяжкого ступеня (n=20)
АТ систолічний, мм.рт.ст.
138,5±12,4
164,7±8,5
175,2±11,2
АТ діастолічний, мм.рт.ст
87,4±6,7
94,6±3,4
112,3±9,5
Середній АТ, мм.рт.ст.
106±6,3
117,9±4,5
133,2±5,6
Асиметрія АТ:
Систолічний, мм.рт.ст
Діастолічний, мм.рт.ст
не>15
не>10
не>30
не>20
>35
>20
Набряки
на нижніх кінцівках
на нижніх кінцівках і китицях рук
генералізо-вані
Протеїнурія в добовій порції сечі, г/л
0,9±0,32
1,8±0,54
2,6±6,1
Погодинний діурез, мм/год
75,6±3,2
46,4±4,3
38±2,5
Тромбоцити, тис.
171,3±4,3
164,5±4,5
148,5±6,2
Заг. білок в крові, г/л
71,3±3,7
63,2±5,4
51,6±4,2
Гематокрит, %
37,8±0,8
44,5±1,2
28,8±1,5
Фібриноген Б
++
Креатинін, мкмоль/л
89,7±9,5
97,6±5,6
110±7,8
із появою набряків (ступінь їх інтенсивності коливався від незначної
пастозності гомілок до генералізованих виражених набряків) - 7 (8%) жінок, з
появою білка в сечі у 2 вагітних.
Артеріальний тиск коливався в межах 130-150/80-90 мм.рт.ст. у 62,1% жінок;
150-170/90-100 мм.рт.ст. у 30,8% і вище 170/110 мм.рт.ст. лише у 7,1% вагітних.
Відносно низькі показники артеріального тиску в 62,0% вагітних з прееклампсією
тяжкого ступеня призводили до недооцінки ступеня тяжкості прееклампсії.
Добова втрата білка складала від 0,033 г/л у 14, до 1г – 12, більше 1г – 13. У
98 (78%) жінок клінічні прояви виникали на фоні супутньої екстрагенітальної
патології патології (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Наявність екстрагенітальної патології в поєднанні з прееклампсією
Фонові захворювання
Контрольна група
(n=20)
Вагітні з прееклампсією
(n=98)
Кількість
Кількість
Нейроциркуляторна дистонія
10,0
27
27,5
Ожиріння
5,0
16
16,3
Гіпертонічна хвороба
5,0
16
16,3
Артеріальна гіпотонія
5,0
8,1
Серцево-судинні захворювання
10,0
4,08
Хронічний пієлонефрит
15,0
10
10,2
Хронічний геп