Ви є тут

Особливості ембріонального розвитку тварин різних генотипів чорно-рябоїпороди

Автор: 
Просяний Сергій Борисович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001712
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана на факультеті ветеринарної медицини та зооінженерному факультеті Подільської державної аграрно-технічної академії з 1997 по 2000 рік. Досліди були проведені на базі ВАТ "Мукшанське" Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Схема науково-виробничого досліду наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема науково-виробничого досліду
№ з/пПорода, породне поєднання плодівГрупа тваринКількість тварин1Чорно-ряба (контрольна) І1525/8 чорно-рябої х 3/8 голштинськоїІІ1537/16 чорно-рябої х 9/16 голштинськоїІІІ1545/16 чорно-рябої х 11/16 голштинськоїІV155Українська чорно-ряба молочна ІІ + ІІІ + ІV 45
З таблиці видно, що матеріалом для досліду були 60 корів чорно-рябої молочної породи. З них за принципом аналогів було сформовано чотири групи корів по 15 голів в кожній. Групи були сформовані з таким розрахунком: І (контрольна) - плоди чистопородні чорно-рябі; ІІ (дослідна) - плоди генотипу 5/8 Ч х 3/8 Г; ІІІ (дослідна) - плоди генотипу 7/16 Ч х 9/16 Г; ІV (дослідна) - плоди генотипу 5/16 Ч х 11/16 Г; V група включала тварин ІІ, ІІІ і ІV дослідних груп.
Умови годівлі, утримання та догляду для тварин усіх груп відповідали зоогігієнічним нормативам і були ідентичними. Корови, у період стійлового утримання, користувались двох-трьохгодинною прогулянкою в загоні, а з травня по листопад випасались на пасовищі. Усі тварини на період досліду були клінічно здорові.
При досягненні запланованої тривалості тільності, з кожної групи забивали по 5 голів на третьому місяці тільності, 5 - на п'ятому місяці і 5 - на сьомому місяці тільності. Усіх тварин перед забоєм витримували на 24-годинній голодній дієті. Після цього з яремної вени брали кров для досліджень. Забій проводили звичайним методом на Кам'янець-Подільському м'ясокомбінаті. Матки з плодами відбирали в спеціально змонтований дерев'яний контейнер, що виключало дію зовнішніх факторів, і одразу ж доставляли автотранспортом у наукову лабораторію ветеринарного факультету Подільської державної аграрно-технічної академії. Перед транспортуванням для попередження витікання навколоплідних вод, на шийку матки накладали лігатуру.
Схема досліджень наведена на рисунку 2.1.
Усі маніпуляції з матками і плодами виконували в умовах боксу лабораторії. Спочатку мірною стрічкою вимірювали по великій кривизні довжину матки, після цього, тією ж стрічкою вимірювали ширину матки. Далі проводили зважування матки з вмістимим. Проводили розтин матки, старанно відокремлювали котиледони від карункулів і, виймаючи хоріон, що містив в собі плід, плідні оболонки та рідини, робили прокол в алантохоріоні. В стерильний шприць набирали алантоїсну рідину для мікробіологічних досліджень, іншу рідину збирали в мірний циліндр. Аналогічно відбирали амніотичну рідину, визначали кількість алантоїсної і амніотичної рідин.
Після цього виймали плід та визначали стать, масу та довжину плода. Масу плода встановлювали шляхом зважування, довжину плода від голови до кореня хвоста визначали мірною стрічкою. Серце, печінку, легені, кишечник, селезінку, нирки плодів відокремлювали від інших тканин і зважували на аналітичній вазі з точністю до 5 мг. З плодів робили фарш, пропускаючи їх двічі через м'ясорубку. Фарш ретельно перемішували і відбирали середню пробу.
У крові корів, їхніх плодів, алантоїсних і амніотичних водах, м'ясному фаршові з плодів визначали вміст вологи і сухої речовини, жир, азот, золу, рівень кальцію та фосфору.
Для визначення вмісту вологи середні проби дослідних зразків висушували в сушильній шафі до повітряносухого стану при температурі 650С, а опісля, при температурі 1300С, до постійної маси. Амніотичну та алантоїсну рідини спочатку

Рисунок 2.1. Схема досліджень ембріонального розвитку тварин різних генотипів української чорно-рябої
молочної породи
висушували на водяній бані з наступним досушуванням в сушильній шафі при температурі 1300С. Режим висушування для усіх зразків був ідентичним.
Висушені зразки зберігали в ексікаторі з притертою кришкою. Перед проведенням аналізів дослідні зразки підсушували до постійної маси. Далі вміст вологи визначали згідно з ГОСТом 13496.3-80 [41].
Азот та загальний білок встановлювали загальноприйнятим титрометричним методом за К'єльдалем ГОСТ 13496.4-93 [ 42].
Вміст жиру в дослідних пробах визначали методом екстракції наважки ефіром в апараті Сокслета ГОСТ 13496.15-85 [45].
Кількість "сирої" золи досліджували шляхом спалювання наважок дослідних проб в муфельній печі до постійної маси ГОСТ 26226-84 [46].
Кальцій визначали комплексонометричним методом, що базується на здатності трилону Б вилучати кальцій з комплексу з мурексидом ГОСТ 26570 - 95 [43], за В. І. Волгіним, Л. С. Жебровським.
Фосфор встановлювали фотометричним ванадієвомолібдатним методом за допомогою приладу КФК-2-УХЛ 4.2 ГОСТ 26657 - 85 [44].
Валову енергію плодів визначали за методикою, описаною М. Ф. Томме [254].
У крові плодів та їхніх матерів, а також в алантоїсній та амніотичній рідинах визначали рівень імуноглобулінів класів G та М, бактерицидну та лізоцимну активність.
Методика визначення імуноглобулінів є варіантом методу радіальної імунодифузії за методом Манчіні, що ґрунтується на здатності імуноглобуліну дифундувати в агар і утворювати в суміші з специфічною антисироваткою кільця преципітату, площа яких прямо пропорційна концентрації імуноглобуліну в пробі [35].
Для проведення досліду з яремної вени тільних корів, а в плодів - з пуповини брали 5 мл крові в стерильну пробірку і витримували 20-30 хвилин при 370С. Після відокремлення згустку, що утворився, від стінок пробірки пастерівською піпеткою кров ставили на 20 хвилин у холодильник. Згодом сироватку відсмоктували в стерильну центрифужну пробірку, центрифугували 15-20 хвилин при 3 тисячах обертах на хвилину. Проби навколоплідних вод одразу центрифугували.
Попередньо го