РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи хворих та їх
клінічна характеристика.
Відповідно до поставленої мети і задач дослідження були проведені в декілька етапів. Так, на першому етапі були проведені клініко-статистичні дослідження 153 випадків оперативного лікування гнійно-запальних захворювань матки і додатків. У залежності від обсягу оперативного втручання були виділені І група (76 жінок з органозберігаючими операціями - від дренування черевної порожнини до двобічної тубектомії) і II група 77 жінок з різноманітними варіантами гістеректомії). Крім того, були виділені III група (41 жінка, які мешкають у III зоні радіонуклідного забруднення) і IV група (112 жінок, що мешкають у IV зоні радіонуклідного забруднення).
На наступному етапі була вивчена клініко-лабораторна і функціональна ефективність загальноприйнятих і розроблених лікувально-профілактичних заходів. Так, V групу склала 30 хворих із гнійно-запальними захворюваннями матки і додатків, що мешкають у III зоні радіонуклідного забруднення та лікувалися за загальноприйнятими лікувально-профілактичними методиками. У порівнянні з цим, VІ групу склали також 30 хворих з аналогічною патологією і місцем проживання, але пролікованих за розробленою нами методикою. Контрольну групу склали 30 гінекологічно і соматично здорових жінок аналогічного репродуктивного віку.
Всі жінки III; V і VІ груп постійно мешкали в Іванківському і Поліському районах Київської області з моменту аварії на ЧАЕС. Відповідно до даних, наведених у "загальнодозиметричній паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії" обстежені нами жінки мали сумарну паспортну дозу опромінення (Др) - від 0,32 до 0,66 м3 в/рік. У жінок контрольної групи (Яготинський район) цей показник не перевищував 0,10 м3 в/рік. Крім того, ми враховували середній рівень інкорпорованих радіонуклідів на одного жителя відповідних районів, що вимірюються щорічно модулем медико-радіологічного контролю методом гамаспектрометрії на апараті СІЧ із наступною комп'ютерною обробкою. Так, для Іванківського і Поліського районів цей показники за час досліджень (1999-2002 рр.) коливався від 20 Бк/кг до 36 Бк/кг. У Яготинському районі (I та контрольна групи) він не перевищував 10 Бк/кг.
З огляду на той факт, що докладна клінічна характеристика буде подана в 3 розділі, у даному підрозділі більш докладно буде дана характеристика жінок контрольної, V і VІ груп.
Дані рис.2.1.1 свідчать, що середній вік жінок контрольної
групи склав 32,1?2,1 років. У порівнянні з цим, у V і VІ групах частіше зустрічалися вікові показники "31-40 років" (30,0% і 33,3%) і "старше 40 років" (43,3% і 40,0% відповідно).
При оцінці соціального статусу хворих (рис.2.1.2) можна зазначити, що серед жінок контрольної групи переважали домогосподарки (43,3%) і службовці (33,3%), а в V і VІ групах - сільгоспробітники (56,7% і 53,3% відповідно). На нашу думку, основним поясненням таких розходжень є місце проживання
Рис.2.1.1. Вік хворих (%).
Рис.2.1.2. Соціальний статус хворих (%).
жінок контрольної (м.Яготин) і основних груп (сільські райони ІІІ зони радіонуклідного забруднення).
Аналізуючи основні особливості репродуктивного анамнезу обстежених жінок (рис.2.1.3) звертає на себе увагу низький рівень артифіційних (16,7%) і мимовільних абортів (3,3%) серед жінок контрольної групи. На відміну від цього, у V і VІ групах репродуктивний анамнез був обтяжений високою частотою артифіційних абортів (73,3% і 70,0%); мимовільних ранніх і пізніх абортів (23,3% і 26,7%); кесаревих розтинів (23,3% і
Рис.2.1.3. Репродуктивний анамнез (%).
26,7%) і передчасних пологів в анамнезі (6,7% і 10,0% відповідно). Безумовно, такий високий рівень обтяженого репродуктивного анамнезу у хворих обстежених груп є однією з головних причин розвитку гнійно-запальних захворювань матки і додатків.
Супутня екстрагенітальна патологія (рис.2.1.4) серед жінок
Рис.2.1.4. Екстрагенітальна патологія (%).
контрольної групи мала місце в поодиноких випадках (3,3% - 6,7%) і в компенсованій формі. У порівнянні з цим, серед хворих V і VІ груп соматична захворюваність зустрічалася, практично, у всіх спостереженнях. Серед різноманітних нозологічних форм захворювань внутрішніх органів переважали ендокринна патологія (46,7% і 50,0%); серцево-судинні захворювання (36,7% і 33,3%); патологія печінки і шлунково-кишкового тракту (26,7% і 23,3%) і захворювання нирок (23,3% і 20,0%). Дещо рідше зустрічалися захворювання легень (13,3% і 10,0%). На нашу думку, настільки високий рівень супутньої екстрагенітальної патології був обумовлений несприятливим впливом високого рівня радіонуклідного забруднення.
Як свідчать дані рис.2.1.5 частота перенесених раніше
Рис.2.1.5. Перенесені раніше оперативні втручання (%).
оперативних утручань серед жінок У групи склала 36,7%, а в VІ - також 36,7%, причому частіше всього мала місце апендектомія (16,7% і 20,0%). Поєднуючи ці дані з високим рівнем кесаревих розтинів (23,3% і 26,7%) можна вважати, що, практично, у кожної другої жінки основних груп в анамнезі були перенесені оперативні втручання, що також відноситься до факторів ризику розвитку гнійно-запальних захворювань матки і додатків. Крім вищеописаних особливостей (рис.2.1.6)
Рис.2.1.6. Використовувана раніше контрацепція (%).
клінічної характеристики жінок контрольної та основних груп, ми вважали доцільним роздивитися і контрацепцію, що використовувалась раніше Основною відмінною рисою отриманих результатів виявився той факт, що в кожному третьому випадку (33,3% і 36,7%) мало місце тривале використання внутрішньоматкової контрацепції.
Отже, як наочно свідчать дані цього розділу нашої наукової праці, серед основних факторів розвитку гнійно-запальних захворювань матки і додатків у жінок, які мешкають у зоні високого радіонукл