РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені на поліфістульних телятах-аналогах чорно-рябої породи в дослідному господарстві "Чишки" Інституту землеробства і біології тварин УААН у весняно-літній період. Дослідні телята отримані від корів чорно-рябої породи 5-6 річного віку. Коровам у період тільності згодовували раціон силосно-концентратного типу, який забезпечував їх потребу в основних елементах живлення згідно з деталізованими нормами.
У досліді було використано шість поліфістульних телят, яким у 20-денному віці накладали фістули на рубець і 12-палу кишку. Через тиждень після операції піддослідні телята були розділені на дві групи: контрольну і дослідну.
Раціон для піддослідних телят складався із незбираного молока, сіна і комбікорму, до складу якого входили: пшениця - 23,8%, ячмінь - 23,7%, горох- 19%, макуха - 28%, сухе збиране молоко - 4,5%, премікс - 1%. Телята контрольної групи отримували комбікорм, який був виготовлений з неекструдованих компонентів, а телятам дослідної групи - аналогічний за складом комбікорм, виготовлений з екструдованих компонентів.
Для біохімічних досліджень використовували зразки вмісту рубця і хімусу 12-палої кишки телят, які одержували через фістулу через 4 години після початку ранкової годівлі у 60-, 90-, 120-, 150- і 180-денному віці. Зразки вмісту рубця відбирали у різних його ділянках через фістулу за допомогою приладу, виготовленого на основі колби Бунзена та вакуумної помпи Комовського [52].
Зразки крові для досліджень від телят одержували з яремної вени в 60-, 90-, 120-, 150- і 180-денному віці. Як антикоагулянт використовували гепарин. Плазму крові отримували шляхом центрифугування цільної гепаринізованої крові.
У 3- і 6-місячному віці від телят методом біопсії одержували зразки чотириголового м'язу стегна для дослідження інтенсивності синтезу ліпідів і білків в умовах in vitro шляхом використання у якості їх попередників відповідно міченого радіоактивним вуглецем фенілаланіну, глюкози, оцтової і пальмітинової кислот. Інтенсивність енергетичних процесів у скелетних м'язах телят досліджували шляхом визначення радіоактивності СО2, виділюваного їх зрізами при інкубації з вказаними сполуками.
Досліджуваних телят регулярно зважували.
Таблиця 2.1
Поживність раціону піддослідних телят
Вік,
дніПоживні речовиниКорм. од., кгСух. реч.,
гОб. ен., МДжСир. прот., гКлітковина, гКрохмаль, гЦукор, гСирий жир, гСа,
гР,
гКаротин, мг302,19108718,84320,4105,2110,6339,6215,714,288,0420,9402,28123719,17329,2127,6134,1335,1211,215,748,8524,7502,36158619,73341,6153,1155,3330,7205,116,359,1229,4602,46168820,21352,0174,7177,1329,6199,616,969,3632,1702,51173322,34395,1193,5198,5184,4168,319,0811,0336,0802,65179323,62406,1234,4228,4153,9188,221,6012,5339,4902,70208924,52420,9310,9264,8160,6191,523,0412,9443,61002,83270727,79457,4478,4463,4173,6194,423,6715,0551,31102,97291828,43476,1542,6565,6183,3197,324,8115,4357,51203,04320529,92507,2633,8595,7199,2206,225,5016,8364,81503,55356731,06576,5730,4660,7225,3226,130,1018,0380,211804,37391832,84681,2849,6738,4256,2253,831,9021,5796,16
2.1. Визначення вмісту загальних ліпідів у плазмі крові, вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки телят та в комбікормах
Загальні ліпіди плазми крові телят екстрагували сумішшю хлороформ-метанол-вода у відношенні 1:2:0,8 [133]. При цьому до однієї частини плазми крові додавали 3 частини екстрагуючої суміші. Після 12-годинної екстракції до екстракту додавали 0,1 М розчин КСІ в кількості 1/5 його об'єму. Кількість ліпідів у плазмі крові визначали ваговим методом після відгонки екстракційної суміші.
Загальні ліпіди вмісту рубця і хімусу 12-палої кишки і кормів екстрагували сумішшю хлороформ-метанолу у відношенні 2:1 за методом Фолча [179]. При цьому до однієї вагової частини зразка вмісту рубця, хімусу 12-палої кишки та кормів додавали 20 частин екстрагуючої суміші і залишали на 12 годин для екстракції. Неліпідні домішки з екстракту видаляли шляхом відмивання їх 1% розчином КСІ [49]. Кількість ліпідів визначали ваговим методом після відгонки екстракційної суміші.
2.2. . Визначення вмісту окремих класів ліпідів у плазмі крові, вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки телят та в комбікормах
Розділення ліпідів на окремі класи проводили методом тонкошарової хроматографії на силікагелі. Скляні пластинки покривали водною суспензією, яка містила 2 частини силікагелю L 5/40, 1 частину силікагелю LC 5/40 "Chemapol" (Чехія) і 7,5 частин дистильованої води. Пластинки висушували при кімнатній температурі 12 годин і активували їх протягом 10-ти хвилин при температурі 110?С. Екстракт, що містив 1 мг ліпідів, наносили на пластинку і розділяли в системі розчинників гексан-диетиловий ефір-льодяна оцтова кислота у відношенні 70:30:1 [92]. Одержані хроматограми проявляли у камері, насиченій парами йоду. При цьому виявлялись: фосфоліпіди, ди- і триацилгліцероли, неетерифіковані жирні кислоти, вільний і ефірнозв'язаний холестерол. Кількість виявлених класів ліпідів визначали біхроматним методом [209]. До зразка ліпідів додавали 1N розчин біхромату калію і концентровану сірчану кислоту. Спалювання ліпідів у досліджуваних зразках проводили при температурі 160-180?С. Інтенсивність забарвлення визначали на спектрофотометрі "Spekol" (Німеччина) при довжині хвилі 450 нм. Вміст окремих класів ліпідів у вказаних зразках визначали за калібрувальною кривою.
2.3. Визначення жирнокислотного складу загальних ліпідів у плазмі крові, вмісті рубця, хімусі 12-палої кишки телят та в комбікормах
Жирнокислотний склад загальних ліпідів у плазмі крові, вмісті