розділ 2.1.), дозволяє організувати співпрацю студентів та викладачів, що є важливою ознакою вірно побудованого дидактичного процесу, де студент працює самостійно, у разі потреби консультуючись з викладачем. Для забезпечення самостійності у роботі, викладачі індивідуалізують виконання завдань за допомогою варіантів.
Ефективна організація навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі самопідготовки значно підвищує їх активність та сприяє розумовому розвитку особистості. У свою чергу застосування структури дидактичного процесу на основі впровадження системи задач, сприяє реалізації діяльнісного підходу у навчанні, де крім розвитку мотивації необхідно спрямувати діяльність студента на виконання певних навчальних дій, що неминуче призведуть до засвоєння навчального матеріалу. Проблема, вказує В.П.Беспалько, полягає у розробці певної технології навчання керуючись при цьому цілями навчання та особливостями предмету.
Психолого-педагогічна наука стверджує - наявність мотивації та організація навчально-пізнавальної діяльності відповідно меті навчання, ще не гарантує досягнення учнями певних результатів навчання. Необхідно також вірно організувати керівництво навчальним процесом, що у свою чергу забезпечує завершеність дидактичного процесу. Спостереження проведені нами, засвідчили, що для здійснення ефективного керівництва необхідно перш за все спланувати навчальні дії студентів, тобто розробити алгоритм його навчально-пізнавальної діяльності. Дану діяльність у процесі виконання лабораторних робіт можна поділити на три етапи: самопідготовка, виконання та захист лабораторної роботи.
Алгоритм навчально-пізнавальної діяльності студентів у традиційному дидактичному процесі є таким:
І. Підготовчий етап.
1.1. Підготовка звітної форми лабораторної роботи за допомогою розроблених методичних рекомендацій.
1.2. Вивчення теоретичного матеріалу за допомогою підручника або навчального посібника.
1.3. Ознайомлення з методикою проведення лабораторного експерименту за методичними рекомендаціями.
2. Виконавчий етап.
2.1. Отримання допуску на виконання лабораторного експерименту.
2.2. Проведення лабораторного експерименту, обробка і оформлення його результатів.
3. Заключний етап.
3.1.Захист лабораторної роботи шляхом індивідуальної співбесіди з викладачем.
Алгоритм навчально - пізнавальної діяльності експериментального дидактичного процесу побудовано за аналогічною структурою, але зміст етапів суттєво доповнено та оновлено. Розроблений нами дидактичний процес побудовано на основі системи задач, впровадження якої обґрунтовано у розділі 2.1. Розглянемо дидактичні особливості проведення лабораторного практикуму за оновленою методикою.
Як показують спостереження за навчальним процесом, під час самопідготовки до виконання лабораторної роботи, при традиційному навчанні у студентів виникає ряд труднощів у засвоєнні теоретичних знань з технології конструкційних матеріалів, що пояснюється не вмінням визначати найголовніше у науковому тексті, класифікувати конструкційні матеріали; не вмінням аналізувати техніко-технологічні явища та генерувати знання; не вмінням порівнювати та оцінювати недоліки та переваги техніко-технологічних процесів. Все це не сприяє засвоєнню знань на належному рівні, при цьому у студента складається враження вивченості даної теми, але практичне застосування своїх знань викликає в нього великі труднощі. На цьому рівні - ознайомлення з навчальним матеріалом - часто студенти завершують свою самопідготовку.
Ми пропонуємо спрямувати процес оволодіння теоретичними знаннями за допомогою розроблених нами тестів, що складаються з певної кількості завдань, та охоплюють весь навчальний матеріал теми. Завдання сконструйовано таким чином, що студент не вгадує відповідь, а знаходить її за допомогою підручника. Правила роботи з тестовими завданнями, їх зміст та рекомендації подано у робочих зошитах. Завдання тесту поділяються на три типи: перший, найпростіший, сконструйовано таким чином, що на поставлене запитання існує тільки одна вірна відповідь; другий тип завдань сконструйовано таким чином, що на запитання існує декілька вірних відповідей, які треба знайти, такі завдання мають позначку "*"; третій тип завдань сконструйовано таким чином, що запитання мають багаторівневу структуру і до кожного з заданих факторів треба підібрати вірні відповіді із запропонованих, такі завдання позначаються літерою "В".
Наприклад, на питання "Які напруги викликають крихкі руйнування?" студент вибирає із запропонованих: а)нормальні; б)дотичні; в)нормальні і дотичні одночасно; одну відповідь - це нормальні напруги. Питання "*Які характеристики метала сприяють збільшенню його зносостійкості?" із запропонованих: а)здатність метала витримувати високі температури; б)висока твердість; в)здатність метала витримувати динамічні навантаження; д)схильність метала до наклепу; студент обирає як вірні - відповіді б) та д). На питання "В. Які механічні властивості визначають під час проведення випробувань - 1.Статичного; 2.Динамічного; 3.Циклічного: студент відбирає відповіді з наведених: а)міцність; б)твердість; в)пластичність; г)пружність; д)в'язкість; є)витривалість - до кожного з них.
Працюючи з тестом за допомогою підручника студенти поступово опановують навчальний матеріал у певній послідовності. Надалі студенти опрацьовують цей навчальний матеріал більш детально. Для цього у робочих зошитах подано інформацію, про техніко-технологічні поняття, які студенти повинні засвоїти, їх значення вони визначають за допомогою підручника та "Словника технічних термінів". Крім цього кожен студент отримує індивідуальне завдання по вивченню певного техніко-технологічного поняття з числа наведених у робочих зошитах. Далі наступає творчий етап оволодіння знаннями - на основі отриманої інформації студенти вирішують задачу на характеристику заданого поняття, відповідно до здійснення операцій мислення. Дана діяльність для студентів зовсім нова і не дивно, що вона спочатку не завжди виконується успішно і с
- Київ+380960830922