РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу
Результати даної роботи базуються на вивченні алергологічного анамнезу та статистичному аналізі 1586 історій хвороб хворих на дифтерію інфекційного відділення ЦМКЛ м. Києва (1993-2002 рр.). Всі хворі на дифтерію або з підозрою на неї виявлялись методом суцільного відбору.
У обстежених хворих з метою вивчення алергологічного анамнезу методом опитування з'ясовували наявність чинників розвитку та можливі причини алергічних реакцій впродовж життя. В результаті 342 (21,6%) хворих на дифтерію сповістили про випадки АР, що розвинулись після контакту з різними чинниками. Очевидно значне представництво АР в анамнезі у обстежених хворих на дифтерію логічно пов?язувати з негативним впливом на імунний гомеостаз різних факторів забрудненого довкілля, лікарських засобів тощо.
В табл. 2.1, наведено виявлені причини АР у обстежених хворих. Як свідчать представлені дані найчастіше алергічні прояви викликались антибіотиками (127 випадків - 37,1 %) - (рис.2.1) та іншими лікарськими препаратами (116 випадків - 33,9 %). При цьому чільне місце посідав пеніцилін (11,4 %), аспірин (7,0 %), вітаміни групи В (5,6 %) та гемодез (4,4 %). Досить часто зустрічалися АР на рослинний пилок - 19 (5,6 % ) випадках, та алергічні реакції на щеплення (АКДС) - 21 (6,1 %) випадок.
Таблиця 2.1
Причини виникнення алергічних реакцій у обстежених хворих на дифтерію за анамнестичними даними.
Причина алергічних
реакційХворі на дифтеріюАбс.ч.%Антибіотики12737,1Аспірин247,0Гемодез154,4Вітаміни групи В195,6Інші лікарські засоби5816,9Хімічні речовини236,7Щеплення (АКДС)216,1Рослинний пилок195,6Харчові продукти154,4Укус перетинчатокрилих 51,5Невідома причина164,7Всього :342100,0
Олететрин Стрептоміцин
Еритроміцин Пеніцилін
Гентаміцин
Тетрациклін Левоміцетин
Ампіцилін
Рис.2.1. Розподіл антибіотиків, що були причиною алергічних реакцій в анамнезі у хворих на дифтерію
Відносно висока наявність обтяженого алергологічного анамнезу у хворих на дифтерію опосередковано підтверджує гіпотезу про високий рівень алергізації населення України і узгоджується з відповідними літературними повідомленнями.
Діагноз дифтерії в усіх обстежених підтверджено виділенням Corinebacterium diphtheriae (С.d), як токсигенного, так і нетоксигенного штамів. Токсигенний штам (tox+) зустрічався у 1071 (67,5 %) випадках, а нетоксигенний (tox - ) відповідно у 515 (32,5 % ). Більшість хворих склали жінки - 929 (58,8 %) осіб. Захворювання на дифтерію реєструвалося в усіх вікових групах (від 15 до 65 років). Найбільше число захворілих на дифтерію припадало на вікову категорію від 20 до 49 років.
У табл. 2.2 та 2.3 представлено дані обстежених хворих на дифтерію в залежності від статі, віку та обтяженого алергологічного анамнезу.
Таблиця 2.2
Вікова структура та стать хворих на дифтерію з обтяженим алергологічним анамнезом
Вікова структура хворих ( роки)
Стать хворих на дифтерію: жінки чоловіки Абс.кіл. % Абс.кіл. % 15 - 19 21 8,9 7 6,6 20 - 29 45 19,1 23 21,7 30 - 39 77 32,6 41 38,7 40 - 49 57 24,2 29 27,4 50 - 59 24 10,2 5 4,7 60 та більше 12 5,0 1 0,9 Всього : 236 100 106 100
Наведені дані свідчать, що обтяжений алергологічний анамнез в два рази частіше зустрічався у осіб жіночої статі - 236 (69,0%) випадків, відповідно у осіб чоловічої статі - у 106 (31,0 %) випадках. Він був більш характерним для зрілого працездатного віку - вікової групи від 20 до 49 роки, як у жінок - 179 (75,9 %), так і у чоловіків - 93 (87, 8%) випадків. Найбільшим цей показник був у осіб віком від 30 до 39 років в обох статевих групах, відповідно: у 77 жінок у (32,6%) та у 41 чоловіка (38,7% ) випадків.
Таблиця 2.3
Вікова структура та стать хворих на дифтерію без обтяженого алергологічного анамнезу
Вікова структура
хворих ( роки) Стать хворих на дифтерію: жінки чоловікиАбс.кіл. % Абс.кіл. % 15 - 19578,233 5,9 20 - 2911316,361 11,1 30 - 3923834,3194 35,3 40 - 4921531,1178 32,3 50 - 59527,564 11,6 60 та старше182,621 3,8 Всього :693100551 100
Отже, алергічні ускладнення в анамнезі частіше спостерігалися в зрілому працездатньому віці і значно рідше у віці до 20-ти та після 60-ти років. Виходячи з того, що наявність алергічних реакцій у анамнезі є свідченням компроментації імунної компетентності, логічно очікувати, що у хворих на дифтерію з обтяженим алергологічним анамнезом захворювання повинно мати більш тяжкий перебіг. З огляду на цю обставину був здійснений аналіз зв?язку між наявністю обтяженого алергологічного анамнезу та терміном захворювання (на момент госпіталізації до стаціонару) і ступенем тяжкості перебігу дифтерії. Відповідні дані наведено на рис. 2.2 та в табл. 2.4.
Тяжкість перебігу дифтерії визначалась за критеріями, викладеними в методичних рекомендаціях Ж.І. Возіанової та співавт., "Тактика ведения больных дифтерией, ангинами, носителей коринебакт