РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ВАГІТНИХ
2.1. Обгрунтування методів дослідження
2.1.1. Для рішення поставлених задач проведено вибір району порівняння і промислового регіону. В основу вибору були покладені вимоги однорідності міст за клімато-географічними умовами, соціально-гігієнічними параметрами, існуванням постійного контролю за умовами навколишнього середовища, рівнем медичного обслуговування.
Для промислового регіону цим вимогам відповідає м. Дніпропетровськ, який характеризується великою кількістю підприємств, що забруднюють навколишнє середовище металами. Так, у м. Дніпропетровську середньорічна маса твердих викидів у повітря на 1 мешканця найбільша і складає 53,8-190,3 тис. тонн ?65?.
За даними обласної СЕС у повітрі м. Дніпропетровська в 2001 році середньорічний вміст ВМ (мг/м3) був наступним: залізо 0,00425, мідь - 0,0005, цинк - 0,0099, свинець - 0,0013, кадмій - 0,0007, хром - 0,0005.
Особлива увага приділялася вибору району порівняння. Усім перерахованим вище умовам, на наш погляд, відповідало м. Новомосковськ. У цьому місті немає великої кількості промислових об'єктів, рівень техногенного забруднення атмосферного повітря твердими викидами в 10-35 разів нижче, ніж у м. Дніпропетровську і складає 5,4 тис.тонн на один жителя ?65?.
За даними обласної СЕС у повітрі м. Новомосковська в 2001 році середньорічний вміст ВМ (мг/м3) був наступним: залізо 0,00054, мідь - 0,0002, цинк - 0,005, свинець - 0,0003, кадмій - 0,00022, хром - 0,0004.
ГДК вмісту ВМ у повітрі регламентуються "Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць" №201 від 09.07.97 року і складають (мкг/м3) залізо - 0,004, мідь - 0,03, цинк - 0,008, свинець - 0,001, кадмій - 0,0003, хром - 0,0015.
2.1.2. В організмі вагітної жінки відбувається істотна функціональна перебудова всіх органів і систем, спрямована на нормальний розвиток плоду.
Підвищена потреба організму вагітної в кисні, забезпечується завдяки активації основних механізмів кисневого режиму - дихання, серцево-судинної системи, кровотворення (В.В.Абрамченко, 2001, А.Д.Макацария, А.Л.Мищенко, 2002).
Порушення на будь-якій ділянці складного ланцюга переносу кисню чи нездатність тканин утилізувати доставлений кисень приводить до гіпоксії. За даними В.А.Бурлева (1999), гіпоксія є патогенетичною основою для розгортання складного ланцюга патологічних процесів, що лежать в основі ускладнень вагітності і пологів.
Компенсаторно-пристосувальні механізми функціональної системи кисневого постачання вагітних протікають в умовах, що відрізняються від тих, у яких знаходиться ця система у невагітних. Відмінність полягає в тім, що дана функціональна система повинна забезпечити достатнє постачання кисню 2-х організмів - матері і плоду (В.В.Зверев, Л.А.Захаров, 1982)
Про забезпечення адекватного постачання і споживання кисню тканинами в організмі вагітних можна судити лише при наявності моніторингу рівня газів крові і споживання їх тканинами. Всебічне вивчення параметрів кисневого статусу, що дозволяють розрахувати кисневий режим під час вагітності, має вирішальне значення для ранньої діагностики і превентивної корекції ускладнень вагітності і пологів, зв'язаних з порушенням обміну кисню.
Традиційно вимірюваними параметрами газів крові є напруга кисню і насичення гемоглобіну киснем [228]. Однак клінічні спостереження показують, що навіть розглянуті спільно, вони можуть вводити в оману [230]. У зв'язку з цим необхідна більш повна картина кисневого статусу. Для цього була розроблена безліч різних варіантів номограм, розрахованих емпірично і логарифмічних лінійок (наприклад, калькулятор Северингхауса) ?226]. Недоліком їх є громіздкість і можливість розрахунку лише декількох параметрів, що не дають цілісної картини кисневого статусу. Сьогодні розрахунки виконуються мікропроцесорами аналізаторів газів крові ?228].
Перевагою комп'ютерної обробки є легкість математичних розрахунків, простота побудови індивідуальних графічних зображень, а також відсутність необхідності в спрощенні математичних моделей і велика точність моделювання [228].
В даний час найбільш повну інформацію про параметри кисневого статусу дають аналізатори газів фірми " Rаdіомеtеr" (Данія), з яких найбільш досконалим є ABL-620, що складається з аналізатора газів і фотометра.
Аналіз газів крові і рН проводиться аналізатором газів ABL-620 шляхом електрохімічних вимірів.
Насичення гемоглобіну киснем, концентрації загального гемоглобіну, фракцій карбокси- і метгемоглобіну визначалися багатохвильовим фотометром Hemoximeter моделі OSM-3 на основі спектрометричних вимірів на 6 довжинах хвиль. Різний спектр поглинання служить критерієм визначення концентрації гемоглобіну і його фракцій (рис. 2.1) [180, 181, 182, 184, 205, 232, 237, 243].
Висока точність вимірів забезпечується високою якістю електродів фірми "Rаdіомеtеr" (Данія), регулярним автоматичним калібруванням претензійних розчинів і наявністю чотирьох рівневої системи якості Qualicheck [228, 240, 246].
Дані, отримані на газоаналізаторі й вимірювані за допомогою багатохвильового фотометра, доповнювалися показниками, отриманими за допомогою обчислювального алгоритму "Oxygen Status Algorithm" (OSA) фірми "Rаdіомеtеr" (Данія). Застосування систематизованої концепції дозволило одержати повну інформацію про транспорт кисню від легень до капілярів і про вивільнення його в клітки тканин, що дозволяло розширити традиційний газовий аналіз, а також виявити вплив лікувальних заходів на параметри кисневого статусу (рис. 2.2) [226, 228, 232].
Молекулярна поглинальна здатність (ммоль/л) 1 см
Рис. 2.1. Спектр поглинання дериватів гемоглобіну
Обчислювальний алгоритм "Oxygen Status ALgorithm" (OSA) фірми "Radiometеr" (Данія) включає визначення показників на наступних етапах транспорту кисню [231]:
А. Утилізація кисню в легенях - динамічний процес, здійснюваний у результаті дифузії