РОЗДІЛ 2
ЗАДАЧІ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика досліджень
Отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур в нинішніх умовах можливе за рахунок впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій, важливе місце в яких займає застосування засобів хімізації. Однак, їх роль в підвищенні і збереженні родючості ґрунтів та продуктивності культур за останні роки суттєво знизилася. Достатньо відмітити, що тільки виробництво коренів цукрових буряків за останні 5 років знизилося з 32,0 до 18,0 т/га, а цукру відповідно з 5,2 до 1,6 млн.т.
Тому в нинішніх умовах залишається актуальним продовження досліджень впливу всіх факторів технології і особливо добрив на показники родючості ґрунту і продуктивність ведучих культур, а також пошук більш ефективних екологічно та економічно виправданих шляхів їх впровадження.
В задачу наших досліджень входило вивчення наступних питань:
1. Вплив тривалого застосування добрив на агрохімічні властивості ґрунту: вміст гумусу, трансформація різних сполук азоту і калію в лучно-чорноземному ґрунті за дві ротації сівозміни; динаміка і вміст вологи та рухомих сполук азоту, фосфору, калію під цукровими буряками по фазах та періодах росту і розвитку;
2. Вміст свинцю, кадмію, цинку і міді в ґрунті за тривалого використання добрив; розробка агроекологічного паспорта лучно-чорноземного ґрунту;
3. Вплив норм внесених добрив на ріст і розвиток рослин цукрових буряків;
4. Вміст і накопичення елементів живлення в буряках під впливом використання норм добрив; винос поживних речовин врожаєм і коефіцієнти їх використання з добрив;
5. Розрахунок балансу азоту і калію за дві ротації сівозміни;
6. Вплив позакореневого підживлення на процеси цукронакопичення в рослинах цукрових буряків;
7. Продуктивність рослин цукрових буряків за різних норм і способів внесення добрив;
8. Технологічні показники якості коренеплодів цукрових буряків залежно від норм і способів внесення добрив;
9. Агрохімічна, економічна, та енергетична ефективність використання добрив під цукрові буряки.
Польові досліди були проведені в стаціонарному досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна в зерно-буряковій сівозміні.
Стаціонарна десятипільна сівозміна була освоєна в 1956-1958 рр. на території Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато- легкосуглинковому ґрунті із наступним чергуванням культур: багаторічні трави, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на силос, озима пшениця, горох, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на зерно, ячмінь з підсівом багаторічних трав.
Схема основного досліду та кількість добрив, що внесена на варіантах з1979 по 1999 рр. наведені в таблиці 2.1. З 1979р. до 1997р. насиченість сівозміни становила 13 т/га гною (варіант 1), 252 кг/га N, Р2О5, К2О (одинарна норма) на фоні гною (варіант 4), 375 кг/га N, Р2О5, К2О (півтори норми) на фоні гною (варіант 6), 221 кг/га N, Р2О5, К2О (розрахункова норма) на фоні гною та 252 кг/га N, Р2О5, К2О (варіант 11). З 1997р. насиченість гноєм і мінеральними добривами - 12 т/га, 238, 259, 210 і 238 кг/га відповідно.
В дослідах використовували напіврозкладений гній великої рогатої худоби, мінеральні добрива вносили в формі аміачної селітри,
Таблиця 2.1 - Схема довготривалого досліду та кількість добрив внесена в сівозміні за 1979-1999 рр.
№ варіантуВаріант дослідуВнесенобезпосередньо під цукрові бурякиза період з 1979 по 1999 рр.гній, т/гаNР2О5К2Огній, т/гаNР2О5К2Окг/гакг/га12Без добрив (контроль)--------1Гній (30 т/га) - фон30---260---4Фон + одинарна норма NРК301401801702601550161016156Фон + півтори норми NРК302102702552602155240524129Фон + норма NРК, розрахована на запланований (25 т/га) приріст урожаю301307015026014801370156011Одинарна норма NРК-140180170-155016101615
простого гранульованого суперфосфату та калійної солі під основний обробіток ґрунту.
З метою вивчення способів підвищення ефективності застосування мінеральних добрив і покращення якості цукрових буряків нами був проведений короткотривалий польовий дослід за схемою:
1. Контроль - без добрив
2. Фон + N70Р90К85 - фон + помірна норма NРК
3. Фон + N70Р90К85 + 2 підживлення - фон + помірна норма NРК + 2 підживлення
4. Фон + N140Р180К170 - фон + одинарна норма NРК
5. Фон + N140Р180К170 +1 підживлення - фон + одинарна норма NРК + 1 підживлення
Для підживлення застосовували водні розчини калій-магнієвих солей в нітратній формі у кількості 16 кг/га (10 кг/га КNО3 + 6 кг/га Mg(NO3)2) з додаванням бору (1 кг/га Н3ВО3). Розхід робочої рідини 600 л/га.
Позакореневе підживлення цукрових буряків проводили: перше - перед змиканням гички в міжряддях, друге - через три декади.
Попередник цукрових буряків - озима пшениця, яка висівалася після багаторічних трав. Повторність дослідів трьох разова, площа облікової ділянки основного досліду 100 м2, короткотривалого - 50 м2.
В роки досліджень висівали гібрид Український ЧС-70 в оптимальні для даної зони строки. Норма висіву насіння фракції 3,5-4,5 мм становила одну посівну одиницю. Агротехніка вирощування цукрових буряків була загальноприйнятою для зони Лісостепу України.
Збір врожаю проводили поділяночно шляхом суцільного зважування. Математичну обробка даних врожаю коренеплодів і гички проведена методом дисперсійного аналізу.
Відбір ґрунтових і рослинних зразків здійснювали перед посівом, в фазу змикання гички в міжряддях, в період інтенсивного росту і при зборі врожаю - відповідно методичним вказівкам [135]. Середні ґрунтові зразки відбирали перед посівом в чотирьох шарах (0-25,25-50,50-75,75-100 см) та в наступні фази і періоди росту з глибини 0-25 і 25-50 см.
Лабораторні дослідження були проведені на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного аг