Ви є тут

Клінічне значення вільного та зв'язаного з імунними комплексами фібронектину при гострій та хронічній HBV- інфекції

Автор: 
Хайкін Павло Львович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002190
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на кафедрі факультетської педіатрії та дитячих інфекційних
хвороб Дніпропетровської державної медичної академії (завідувач - д.мед.н.,
професор Л.Р.Шостакович-Корецька). Всі клінічні дослідження хворих проводились
на базі відділень № 3, 8, 9, ВРІТ міської лікарні № 21 міста Дніпропетровська
(до 2002 року - міська інфекційна лікарня ім. Є.Г.Попкової міста
Дніпропетровська, головний лікар – Л.В.Тимофєєва). Лабораторні імунологічні та
біохімічні дослідження проведені на кафедрі біохімії та загальної хімії
Дніпропетровської державної медичної академії (завідувач - д.б.н., професор
О.З.Бразалук).
2.1. Матеріали та методи клінічних досліджень
Для вирішення поставлених у дисертації задач проведено клініко-лабораторне
обстеження 93 хворих на HBV-інфекцію віком від 15 до 64 років: 61 - на ГГВ та
32 - на ХГВ. Обстежено 30 практично здорових осіб у віці від 14 до 32 років
(контрольна група).
2.1.1. Клініко-лабораторна характеристика обстежених хворих на гострий гепатит
В
Критеріями залучення до обстеження хворих на ГГВ були:
1. Наявність документованого парентерального анамнезу в межах інкубаційного
періоду (факультативна ознака).
2. Циклічність перебігу з послідовною зміною періодів початкового,
жовтяничного, реконвалесценції.
3. Клінічні та біохімічні ознаки гепатиту (інтоксикація, жовтяниця, холурія,
ахолія, гепатомегалія, спленомегалія, підвищення активності АлАТ,
гіпербілірубінемія).
4. Наявність серологічних маркерів ГГВ (HВsAg, антитіла до HВcAg кл.IgM) в
сироватці крові, при відсутності антитіл до антигенів вірусів гепатитів А та
С.
5. Відсутність у хворого будь-якої тяжкої супутньої патології, яка могла б
перешкодити проведенню досліджень або вплинути на їх результат.
У відповідності до перелічених критеріїв в дослідження були залучені 61 хворий
у віці від 15 до 45 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у
відділеннях вірусних гепатитів № 3, 8, 9, ВРІТ міської лікарні № 21 міста
Дніпропетровська (до 2002 року - міська інфекційна лікарня ім. Є.Г.Попкової м.
Дніпропетровська). Серед хворих на ГГВ чоловіків було 34, жінок - 27.
При аналізі вікового складу обстежених визначено, що переважна кількість хворих
на ГГВ, залучених у дослідження були особами молодого віку (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Віковий склад обстежених хворих на ГГВ
Кількість хворих
Вік, роки
Всього
16-20
21-30
31- 40
41-50
Абсолютна
12
33
61
19,6
54,2
14,7
11,5
100
Аналіз епідеміологічних даних показав, що 42,6% хворих протягом останніх 6
місяців проводились різні медичні маніпуляції, 16,3% були інфіковані при
введенні ін’єкційних наркотичних засобів, у 6,5% спостерігався статевий шлях
інфікування. У решти осіб механізм передачі інфекції не був встановлений.
В усіх хворих діагноз був підтверджений наявністю в сироватці крові
серологічних маркерів ГГВ (HВsAg, антитіла до HВcAg кл. IgM), при відсутності
антитіл до антигенів вірусів гепатитів А та С.
Хворі на ГГВ потрапляли до стаціонару на 6-10 добу від початку захворювання.
Тяжкість ГГВ визначали з урахуванням самопочуття, ступеня інтоксикації
(оцінювався рангово - “+++”, “++”, ”+”, ”-“), інтенсивності жовтяниці (“+++”,
“++”, ”+”, ”-“), розмірів печінки, наявності геморагічного синдрому, показників
стандартного біохімічного дослідження крові. Склад хворих з тяжкістю хвороби
наведений у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Склад обстежених хворих на ГГВ за тяжкістю хвороби
Кількість хворих
Тяжкість хвороби
Всього
Легка
Середня
Тяжка
Фульмінантна
Абсолютна
13
28
16
61
21,3
45,9
26,2
6,6
100
До групи з легкою тяжкістю гепатиту були віднесені хворі з незначною
інтоксикацією у початковому періоді, яка проявлялася переважно диспепсичним та
астено-вегетативним синдромами (слабкість, втомлюваність, зниження апетиту,
нудота).
При легкому ГГВ з появою жовтяниці дещо покращувався загальний стан хворих,
зникали симптоми інтоксикації. У розпал хвороби спостерігалася незначна
іктеричність шкіри та слизових, гепатомегалія (від 1,0 до 3,0 см нижче краю
реберної дуги), у жодного не відзначалося спленомегалії та ознак геморагічного
синдрому. Тривалість початкового періоду у хворих на легку форму ГГВ склала в
середньому 4,9 ± 1,2 дня. Жовтяничний період тривав два-три тижні. Хворі на
легкий гепатит отримували базисну терапію (дієта, оральна дезинтоксикація,
симптоматичні засоби).
При гепатиті середньої тяжкості як у початковому, так і у жовтяничному періодах
були виражені симптоми інтоксикації у вигляді слабкості, швидкої втомлюваності,
анорексії, нудоти, інколи блювання, болі у правому підребер’ї та епігастрії. У
період розпалу хвороби відзначалася інтенсивна жовтяниця, гепатомегалія (від
2,0 до 4,0 см нижче краю реберної дуги). Початковий період хвороби у хворих на
середньої тяжкості ГГВ тривав 5,4 ± 1,3 дня. Тривалість жовтяничного періоду
складала три - чотири тижні. Хворі отримували базисну терапію, симптоматичні
засоби, гепатопротектори, частині хворих проводилась інфузійна
дезінтоксикаційна терапія в перші дні перебування у стаціонарі.
У хворих на тяжкий ГГВ в клінічній картині переважала виражена інтоксикація, що
проявлялося такими симптомами, як різка астенізація, адинамія, головний біль,
безсоння, анорексія, постійна нудота, блювання, біль у животі. При обстеженні
відзначалася виражена жовтяниця, гепатомегалія (від 2,0 до 5,0 см нижче краю
реберної дуги), у 5 хворих - спленомегалія, у 2 - ознаки геморагічного
синдрому. Початковий період в цій групі хворих тривав у середньому 5,2 ± 1,1
дня. Тривалість жовтяничного періоду становила по