РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ СТОЛИЧНОГО
МІСТА
2.1. Ландшафтний аналіз зеленої зони столичного міста
Першим етапом ландшафтно-екологічного аналізу міської зеленої зони є
інвентаризація її ландшафтів, основний результат якої – створення ландшафтної
карти.
В ході ландшафтного аналізу зеленої зони міста Києва використовувалися
літературні джерела, картографічні та фондові матеріали, результати власних
натурних досліджень. Так, протягом 1998-2000 років було уточнено і доповнено
результати ландшафтних досліджень території міста Києва, проведених на початку
80-х років ХХ століття В.С. Давидчуком, В.М. Галицьким та Л.М. Шевченко [25], а
також досліджень 1988-1993 років, виконаних О.Ю. Дмитруком [45].
Натурні дослідження ландшафтів міської зеленої зони виконувалися за методикою,
викладеною в роботах А.А. Відіної та К.І. Геренчука [18, 29]. Головним методом,
застосованим при цьому, був метод крупномасштабної ландшафтної зйомки.
Основною одиницею картографування ландшафтної структури зеленої зони міста
Києва було урочище. Фація – надто дрібний об’єкт для оптимізаційних
ландшафтно-екологічних досліджень зеленої зони столичного міста. Дослідження на
рівні урочищ забезпечують достатню кількість інформації про особливості
ландшафтної будови зеленої зони столичного міста, необхідної для подальших
етапів ландшафтно-екологічного аналізу і розробки системи оптимізаційних
заходів в кінцевому підсумку. Результати картографування особливостей
ландшафтної структури зеленої зони міста Києва відображені на картах ключових
ділянок дослідження в масштабі 1 : 25 000.
Вибір ключових ділянок дослідження визначався наявністю найтиповіших варіантів
ландшафтної структури міських територій. Всього було закладено п’ять ключових
ділянок – по одній в кожному з ландшафтів, виділених на території Києва В.М.
Галицьким, В.С. Давидчуком та В.М. Шевченком [25]: Димерсько-Макарівському
(Київське Полісся), Трипільському (Київське плато), Остерсько-Дарницькому,
Конча-Заспинському і Києво-Дніпровському (Дніпровська терасова рівнина) (рис.
2.1).
Рис. 2.1. Схема розміщення ключових ділянок дослідження
1 – Cвятошинсько-Пуща-Водицька; 2 – Голосіївська; 3 – Дарницька; 4 –
Дніпровська; 5 – Конча-Заспинська
Характеристика ландшафтних і ландшафтно-геохімічних умов кожної ключової
ділянки дослідження, їх площа і кількість точок спостережень в їх межах
наведені в таблиці 2.1.
Результати крупномасштабного картографування ключових ділянок за допомогою
метода інтерполяції були поширені на всю територію зеленої зони. Підсумком
ландшафтного аналізу зеленої зони міста Києва стала карта її ландшафтної
структури в масштабі 1 : 50 000.
Таблиця 2.1
Характеристика ключових ділянок дослідження
Назва ділянки
Площа ділянки, км2
Кількість пунктів спосте-реження
Ландшафтна будова ділянки
Ландшафтно-геохімічні умови міграції речовини
Святошинсько-Пуща-Водицька
70,8
47
Моренно-воднольодовикові ландшафти з яружно-балковим розчленуванням, на
палеоген-неогеновій основі, з дерново-середньо- і слабкопідзолистими піщаними і
супіщаними грунта-ми під хвойно-широколистяними лісами
Ландшафти кислого і кислого глейового класів водної міграції, з кислими і
слабкокислими грунтами піщаного механічного складу
Голосіївська
13,2
43
Ландшафти підвищеної лесової ерозійної рівнини на палеоген-неогеновій основі, з
сірими лісовими супіщаними і легко-суглинковими грунтами під сві-жими дібровами
і судібровами
Ландшафти переважно кальціє-вого класу водної міграції, з слабкокислими і
нейтральними легкосуглинковими грунтами
Дарницька
48,4
59
Давньоалювіальні ландшафти першої та другої надзаплавної тераси Дніпра і Десни,
на палео-геновій основі, з дерново-слаб-копідзолистими піщаними грун-тами під
сухими і свіжими бора-ми та суборами
Ландшафти кислого класу водної міграції, з слабкокислими піща-ними грунтами
Дніпровська (Труханів о-в, Гідропарк)
6,8
25
Сучасні алювіальні ландшафти на палеогеновій основі, з заплав-ними дерновими
глейовими і глеюватими піщаними грунтами під чагарниково-різнотравними
формаціями з вербою і вільхою і різнотравно-злаковими луками
Ландшафти кислого глейового і перехідного від кислого глейового до глейового
класу водної міграції, з нейтральними і слабколужними піщаними грунтами
Конча-Заспинська
27,4
21
Ландшафти давньоалювіальної рівнини на палеогеновій основі, з
дерново-слабкопідзолистими піщаними грунтами під сухими і свіжими борами та
суборами та з торфово-болотними грунтами, під волого- і болотнотравними
формаціями
Ландшафти кислого і глейового класів водної міграції, з слабко-кислими піщаними
і слабколуж-ними торфово-болотними грун-тами
Разом
166,6
195
Картосхема ландшафтної структури зеленої зони міста Берліну була складена за
результатами аналізу літературних джерел і картографічних та фондових
матеріалів, отриманих в Географічному інституті університету імені Гумбольдта в
Берліні (Geographische Institut der Humboldt-Universitдt zu Berlin) та у
Головному відділі міського розвитку і охорони довкілля берлінської міської
адміністрації (Senatsverwaltung fьr Stadtentwicklung und Umweltschutz Berlin).
2.2. Ландшафтно-геохімічний аналіз та оцінка міської зеленої зони
2.2.1. Особливості аналізу ландшафтно-геохімічних умов зеленої зони міста.
Проведення ландшафтно-геохімічних досліджень є одним із аспектів вивчення
міської зеленої зони, що дозволяє на основі встановлення її геохімічного фону
визначати ступінь забрудненості її ландшафтів в залежності від хімічного складу
та фізико-хімічних властивостей їх компонентів, ймовірність і можливі місця
- Київ+380960830922