Розділ 2
Сутність і основні особливості грошового обігу та інфляції в процесі радикальної системної перебудови економіки
2.1. Фундаментальні аспекти формування грошової пропозиції в сучасних умовах.
Гроші є елементом системи економічних відносин. За принципами організації органічних систем, а саме такою є економічна система, елементи системи, їх форма та характер функціонування визначаються самою системою [111, С. 264-265]. Тобто елементи системи є ендогенними у відношенні до системи, що і є умовою рівноваги цієї системи. Але з грошима не все так однозначно. З одного боку, вони породжуються системою економічних відносин товарного виробництва, з іншого - емітуються зовнішнім, у відношенні до економічної системи, інститутом. Необхідно зауважити, що це стосується не тільки паперових грошей, але й повноцінних металевих грошей. Ця неоднозначність місця та ролі грошей в економічній системі знайшла своє відображення в існуванні в науковій літературі широкого спектра точок зору з даного питання, деякі з яких є кардинально протилежними один одному. Американський економіст Р. Клакер так писав з цього приводу: "Стандартні підручники по грошам і банківській справі створюють оманливе враження авторитетності завершеної теорії. В дійсності сьогодні теорія грошей відноситься до найменш узгоджених областей економічного знання..."[124, P.7].
Намагання визначити сутність грошей, виявити їх фундаментальні властивості, причини появи та їх місця і ролі в системі відтворення проходить червоною ниткою через всю багатовікову історію економічної думки. Але, незважаючи на велику кількість досліджень в даній сфері, проблеми теорії грошей залишаються каменем спотикання в економічній теорії. Тому не дивно, що науковці знову і знову повертаються до питань теорії в пошуках розгадки грошового феномена. Зміщення акцентів в останній час у бік дослідження фундаментальних питань теорії грошей є доказом того, що істина ще не встановлена [29, 30].
Фундаментальними питаннями теорії грошей, які необхідно визначити при дослідженні інфляційних процесів, є:
* нейтральні чи не нейтральні гроші у відношенні до реальних показників функціонування економіки;
* екзогенний чи ендогенний характер формування грошової пропозиції у відношенні до процесу відтворення;
* у разі екзогенності грошової пропозиції необхідно виявити, на скільки державні інститути монетарного регулювання за допомогою наявних в їх розпорядженні інструментів спроможні визначити абсолютні значення попиту на гроші і утримувати грошову пропозицію на заданому рівні.
Нейтральність грошей, на нашу думку, необхідно розглядати не тільки як відсутність зростання реальних показників функціонування економіки у результаті збільшення грошової пропозиції у довгостроковому періоді (саме так пояснює нейтральність грошей кількісна теорія), але й як відсутність негативного впливу диспропорцій грошового обігу на економічні та соціальні процеси як у короткостроковому, так і у довгостроковому періоді. Адже усіма визнано, що інфляція, як вияв розбалансування грошового обігу, характеризується не тільки зростанням цін, але й при певних рівнях (понад 50 % річних) приводить до кризових явищ у цілому в економіці [40, С.159]. Наявність зв'язку між кількістю грошей і реальним ВВП свідчить про не нейтральність грошей, яка, в свою чергу, означає, що гроші можливо використовувати в державному регулюванні макроекономічними процесами. За умов нейтральності грошей маніпулювання грошовою масою задля впливу на економіку є безперспективним.
Нейтральність грошей передбачає їх ендогенність. Фактично ці положення взаємозв'язані, адже ендогенність грошей означає, що пропозиція грошей буде дорівнювати попиту на гроші. Збалансованість попиту і пропозиції грошей виключає можливість виникнення грошових криз, а відповідно, і тих негативних наслідків, які виникають у результаті даних криз. І тільки за таких умов гроші можна вважати нейтральними.
Потреба національного господарства в грошах, що визначається сумою цін реалізоаних товарів, швидкістю обігу грошей, розвитком і характером кредиту, очікуваннями господарюючих суб'єктів, самостійно змінюються. Потреба в грошах то збільшується, то зменшується.
Ринкове господарство вимагає стабільного грошового обігу. Головною умовою цієї стабільності є відносна постійність вартості грошової одиниці. Мова йде тільки про відносну постійність вартості грошей, оскільки який би товар не виконував роль загального еквівалента, вартість його змінюється. Стабільність грошової системи вимагає, щоб грошова пропозиція була максимально еластичною. Під еластичністю грошової пропозиції слід розуміти її здатність автоматично розширюватися або стискатися (звужуватись) залежно від потреб національного господарства в грошах. Процес відтворення порушується як від нестачі, так і від надлишку грошей. Необхідною умовою еластичності грошової пропозиції є її ендогенність у відношенні до економічної системи; у випадку екзогенності грошової пропозиції, вона втрачає здатність до еластичності, що і створює потенційну можливість для виникнення проблем грошового обігу.
Таким чином, основні вимоги, пред'явлені ринком до його грошової системи, такі:
* в обігу повинен знаходитись один вид грошових засобів;
* грошова одиниця повинна мати відносну стабільність вартості;
* грошовий обіг має бути еластичним.
Найбільшою стабільністю грошовий обіг характеризувався за золотого стандарту, хоч історично цей період в історії грошей був досить короткий. Грошовий обіг є не продуктивними витратами і використання тільки золота як знаряддя обігу занадто збільшує ці непродуктивні витрати. Можливості розширення золотого грошового обігу обмежені, і в якості реакції на дану обмеженість в економіці різних країн виникають тенденції до появи паперових засобів обігу. Грошовий обіг стає обігом кредитних засобів - банкнот, казначейських білетів, чеків. Можливість заміни золота паперовими знаками випливає із функції грошей як засобу обігу. Вилучення золота з активного обіг