РОЗДІЛ 2
Матеріал і методики власних досліджень
2.1. Матеріал дослідження
Дослідження проводились в умовах Народицького району Житомирської області, що
належить до зони Полісся, забрудненої радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.
Із загальної площі району, що становить 128,4 тис. гектарів, до зони відчуження
або першої зони за щільністю забруднення радіонуклідами віднесено - 0,1 тис.
гектарів (щільність забруднення більше 40 Кі/км2 ), до другої зони, безумовного
відселення – 31,3 тис. гектарів (15-40 Кі/км2), до третьої, гарантованого
добровільного відселення - 93,3 тис. гектарів (5-15Кі/км2), до четвертої зони
посиленого радіоактивного контролю - 3,7 тис. гектарів (до 5 Кі/км2).
На даний час в господарствах району переважно розводять велику рогату худобу
чорно-рябої породи, а в чотирьох - тварин Поліського м’ясного типу, в трьох -
абердино-ангусів.
Господарства району мають добрі, з високим травостоєм пасовища, що дає
можливість забезпечувати тварин кормами.
Досліди виконані впродовж 1995-2002 років на коровах віком від 3 до 9 років,
середньої вгодованості, чорно-рябої породи, які належать ТОВ ім. Шевченка
Народицького району, що віднесено до третьої зони забруднення радіонуклідами
(5-15 Кі/км2).
Ферми великої рогатої худоби господарства благополучні відносно гострих і
хронічних інфекційних та інвазійних захворювань.
Санітарний стан приміщень, умови утримання і ветеринарного обслуговування
тварин задовільні. В зимовостійловий період корови моціоном не користувалися.
Профілактичні протиепізоотичні заходи на фермі проводились регулярно, згідно
плану.
До складу раціонів для корів згідно існуючих норм входили доброякісні соковиті
і грубі корми та комбікорм.
Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на об’єктах утримання тварин
та загальна активність цезію-137 в раціоні корів у господарстві, де проводились
дослідження, представлені в таблиці 2.1 і 2.2.
Із таблиці 2.1 видно, що в господарстві експозиційна доза гамма- випромінювання
в корівниках та навигульних площадках в межах допустимих норм (5,1 . 10-9 Кл/кг
год).
Таблиця 2.1.
Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання
на об’єктах утримання тварин
Об’єкт
утримання тварин
Одиниці виміру Кл/кг год (мкР/год)
І дослід
ІІ дослід
ІІІ дослід
Корівники
2,5·10-9±1,8·10-10
(9,8±0,7)
2,8·10-9 ±1,5·10-10
(11,0±0,6)
5,5·10-9 ±2,5·10-10
(21,5±1,0)
Вигульні площадки
4,3·10-9 ±2,3·10-10
(16,7±0,9)
4,8·10-9 ±3,0·10-10
(18,7±1,2)
4,3·10-9 ±2,0·10-10
(16,9±0,8)
Пасовища
1,0·10-8 ±8,2·10-10
(38,8±3,2)
1,2·10-8 ±1,0·10-9
(47,9±4,0)
1,3·10-8 ±7,9·10-10
(51,8±3,1)
Значно вища потужність експозиційної дози відмічається на пасовищах у всіх
трьох серіях дослідів, що перевищує природний радіаційний фон.
Нами, за час проведення всіх трьох досліджень була встановлена загальна
активність цезію-137 в раціоні корів, яка знаходиться в допустимих для 3-ї зони
нормах (див.табл. 2.2).
У зимово-стійловий період проведено 3 серії дослідів. За принципом аналогів для
першої серії дослідів було сформовано 4 групи корів по 5 голів у кожній: 1-3
групи-дослідні, 4 група – контрольна, для 2 серії дослідів – 2-і групи корів:
дослідна - 15 голів, контрольна – 5, для 3-ої – 2 групи корів по 7 голів у
кожній.
Таблиця 2.2.
Загальна активність цезію-137 в раціоні корів
Показник
Одиниці виміру, Бк/добу
І дослід
ІІ дослід
ІІІ дослід
Вміст у раціоні
2075±42,3
1304,7±43,0
1150±37,6
У першій серії досліду, крім основного раціону, за добу коровам першої групи
згодовували 200г імпрегнованої глини, другої групи – 3 г фероцину, третьої
групи – 60г сапоніту. Адсорбенти згодовували впродовж 45 днів сухостійного
періоду. У другій серії дослідів тваринам першої групи впродовж 36 днів
згодовували суміш адсорбентів у такому складі: імпрегнованої глини –100 г,
фероцину – 1 г, сапоніту – 60 г. В третій серії дослідження коровам дослідної
групи впродовж 45 днів сухостійного періоду згодовували 160 г сапоніту і після
отелення визначали баланс цезію-137 в організмі.
2.2. Методики досліджень
Перебіг тільності, отелів і післяотельного періоду вивчали за такими
показниками: тривалість тільності, стан обміну речовин, передвісники отелів,
перебіг стадій отелів і післяотельного періоду, частота і види післяотельних
ускладнень.
Динаміку інволюції статевих органів визначали за інтенсивністю виділення,
органолептичними показниками і кількістю лохій, зміною розмірів зовнішніх
статевих органів, доступністю для мануальної пальпації матки. У всіх корів
реєстрували час прояву першої стадії збудження статевого циклу і
результативного осіменіння.
Плодові оболонки, навколоплодові води, молозиво, сечу і фекалії для
радіологічного дослідження поміщали в поліетиленові мішечки або у скляні
баночки і заморожували. Ступінь їх забруднення радіонуклідами вимірювали в
радіологічному відділі Народицької районної державної лабораторії ветеринарної
медицини радіометром РУГ-91 “АДАНІ” та в науково-дослідному інституті
регіональних екологічних проблем Державного агроекологічного університету м.
Житомир, спектрометром на базі детектора з кристалом Na ІБДЕГ-21-Р.
Радіологічні дослідження кормів і води проводились при кожній зміні раціону за
допомогою вказаних приладів.
Вимірювання ступеню забруднення радіонуклідами тваринницьких об’єктів і
травостою на пасовищах, де випасались тварини, виконували за допомогою приладу
СРП – 88Н шляхом трикратного вимірювання в різних точках з наступним
вираховуванням середньої величини (див. табл. 2.1).
За 5 днів перед постановкою досліду, через 18-20 від початку і після його
закінчення від корів кожної групи брали кров з яремної вени та аорти для
біохімічних
- Київ+380960830922