РОЗДІЛ 2
ОБЛІК ТОВАРНИХ І РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У КОМІСІОНЕРА
2.1. Теоретичні і практичні аспекти обліку операцій з руху товару у
комісіонера
Товарні операції складають основу фінансово-господарської діяльності
комісіонера і разом з тим є одним з найбільш трудомістких ділянок
бухгалтерського обліку. Результати раніше проведених досліджень показали, що
удосконалення обліку руху товарів напряму пов'язано з оптимізацією механізму
ціноутворення, документального оформлення надходження і вибуття товарів,
рішенням питань поліпшення методичних аспектів синтетичного й аналітичного
обліку цих операцій.
В умовах ринкової економіки порядок ціноутворення на товари виступає
найважливішою умовою правильної організації бухгалтерського обліку товарних
операцій [12, 30, 34, 53, 73, 150, 155, 158, 159]. В даний час процес
формування продажної ціни на прийнятий на комісію товар є досить складним і
суперечливим. За загальним правилом здійснення комісійного посередництва ціна
на товар встановлюється шляхом узгодження сторін. При цьому необхідно врахувати
виконання наступних найважливіших умов:
ціна товару повинна бути оптимальною і забезпечувати його швидкий продаж;
розмір комісійної винагороди повинен бути економічно вигідним і для
комісіонера, і для комітента.
На практиці існують наступні варіанти формування продажної ціни:
продажна ціна встановлюється комітентом, комісійна винагорода утримується у
твердій ставці з вартості реалізованих товарів;
комітент указує суму коштів, яку він хотів би одержати у випадку реалізації
товару, комісіонер у заздалегідь узгодженому процентному відношенні до
призначеної суми додатково встановлює комісійну винагороду.
Перші два варіанти, як правило, зустрічаються в підприємствах оптової торгівлі
і пояснюються необхідністю ув'язування документації з відвантаження товарів
комітента з даними квитанцій, які оформлюються комісіонером. Третій варіант
застосовується у магазинах, тому що комітента, насамперед, цікавить, яку суму
коштів він реально одержить після продажу товарно-матеріальних цінностей.
При цьому слід зазначити, що у відповідності до ст. 406 Цивільного Кодексу
України [25] забороняється встановлювати комісійну винагороду у виді різниці
між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною, за якою
комісіонер продає товар.
В даний час, розробляючи цінову політику, підприємства, що реалізують товари на
умовах договору комісії, повинні дотримуватись вимог Закону України «Про
податок на додану вартість» [38]. Відповідно до зазначеного Закону, об'єктом
оподатковування при реалізації нових товарів є їхня повна продажна вартість, а
при продажі товарів, що були у вживанні, – комісійна винагорода. Таким чином,
встановлюючи ціну на новий товар, комісіонер повинен обчислити податок на
додану вартість на суму комітентської заборгованості і своєї комісійної
винагороди. Податок на додану вартість, що входить до ціни товарів, що були у
вживанні, обчислюється тільки з комісійної винагороди.
Слід зазначити, що в двох перших випадках проблеми ціноутворення не виникає,
тому що продажна ціна встановлена комітентом. У той же час у підприємствах
роздрібної торгівлі з'являються складності у визначенні реалізованої комісійної
винагороди після продажу уціненого товару. У зв'язку з цим дисертантом
пропонується схема формування продажної ціни на нові товари і товари, що були у
вживанні, що дозволяє обчислювати розмір реальної комітентської заборгованості
у випадку, якщо такі товари були продані після уцінки.
За базу розрахунку прийняті наступні умови:
1) комітент не є платником ПДВ;
2) розмір комітентської заборгованості після реалізації товарно-матеріальних
цінностей складає 100грн.;
3) узгоджений розмір чистої комісійної винагороди (без урахування податку на
додану вартість) – 30%;
4) ставка ПДВ – 20%.
Ціна на товар, що був у вживанні, складе 136грн, а саме:
100 +100Ч30% : 100% + 30Ч20% : 100%.
Отже, розмір комісійної винагороди з урахуванням ПДВ дорівнює 36грн. (136грн. –
100грн).
Таким чином, щоб визначити, яка сума в даному прикладі підлягає виплаті
комітенту у випадку реалізації товару після уцінки, досить продажну вартість
розділити на 1,36. Причому, розрахований коефіцієнт доцільно відображати в
первинній документації (квитанції), що дозволить у будь-який момент часу без
істотних трудових витрат розрахувати точну суму зобов'язань перед комітентом.
Ціна на новий товар складе 156грн. за умови, що комітентська заборгованість
залишається такою ж, тобто100грн. (100 +100*30% :100% +130*20% : 100%). Якщо
розмір комісійної винагороди буде іншим, то, відповідно, зміниться і
розрахунковий коефіцієнт.
Зіставляючи два приклади, можна побачити, що ціна на новий товар, прийнятий у
особи, що не є платником ПДВ, більша на 14,7% у порівнянні з товаром, що був у
вживанні, оскільки комісіонеру потрібно не тільки сплатити до бюджету ПДВ у
сумі 26 грн., але й одержати 30% комісійної винагороди.
У тому випадку, коли комітентом виступає платник ПДВ, який має право на
оформлення податкових накладних, комісіонеру для встановлення продажної ціни
досить суму, яку необхідно виплати комітенту, збільшити на розмір комісійної
винагороди з урахуванням ПДВ. Таким чином складові ціни на новий товар будуть
такі ж, як і на товар, що був у вживанні. Комісіонер має право на зменшення
зобов'язань з податку на додану вартість на суму податкового кредиту й у
випадку, якщо комітент надасть належним чином оформлену митну декларацію на
імпортний товар. Однак, як показує практика, більш половини комітентів -
фізичних осіб здають на комісію товарно-матеріальні цінності, що бу
- Київ+380960830922