РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Темі стимуляції та синхронізації відтворної функції телиць протягом багатьох років науковці приділяли і приділяють багато уваги, але препарат ПДЕ (плацента денатурована емульсована), виготовлений із тканин плаценти людини, що завдяки великій кількості біологічно активних речовин у своєму складі має, поряд із протизапальною та імуномоделюючою дією, репаративні й антиоксидантні якості, а також є активатором обміну речовин, практично не застосовувався.
Як було зазначено вище, раніше запропоновані препарати та методи стимуляції і синхронізації відтворної функції у телиць парувального віку мали певні обмеження для застосування.
Викликає занепокоєння й екологічний стан в Україні, який також призводить до порушень відтворної функції в телиць. Залишається загальновідомим той факт, що забруднення радіонуклідами оточуючого середовища, накопичення у воді та кормах пестицидів, нітратів та інших токсикантів веде до виклику алергічних явищ, які у свою чергу негативно діють на стан відтворної функції організму.
Постає питання про необхідність підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів, стабілізації статевих циклів, що дасть можливість більш повно реалізувати генетичний потенціал телиць парувального віку.
Тому нами для досліджень і був обраний препарат, який є екологічно чистим, має широкий спектр біологічної дії на організм тварини, а також не викликає сторонніх ефектів і впливів при застосуванні на практиці.
Застосування ПДЕ дало змогу стимулювати відтворну функцію телиць різних порід упродовж усіх сезонів року з незначними економічними витратами порівняно з іншими препаратами.
Для дослідження дії тканинного препарату ПДЕ на організм тварин у порівняльному аспекті, нами були використані широко відомі та часто вживані стимулятори відтворної функції самиць - естрофан (250 мг de cloprostenol (sous forme de sel sodique) dans 1 ml de solution) виробництва Чеської республіки та вітамінні препарати.
Дослідження проводились протягом 1999 - 2002 років у господарствах Сумської області: КСП "Семенівське" Липово-Долинського району (с. Семенівка), ВАТ "Племзавод, Михайлівка" Лебединського району (с. Михайлівка), ТОВ агрофірма "Косівщинська" (с. Косівщина); кафедрі акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету, у лабораторії Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, у радіоімунологічній лабораторії Сумського обласного диспансеру радіозахисту населення та лабораторії ветеринарної медицини Сумського району.
Вивчення стимулюючого та синхронізуючого ефекту тканинного препарату ПДЕ в порівняльному аспекті з вітамінно - гормональними препаратами (аналог простагландину Ф - 2? естрофан, декавіт та тривітамін) проводилось в умовах господарств Сумської області на 582 телицях парувального віку різних порід (симентальська, швіцька, голштінофризька ).
Вплив біостимуляторів у порівняльному аспекті на відтворну здатність та загальний стан організму тварин вивчали в різни пори року, а також шляхом апробації їх впливу та досліду з комплексним застосуванням тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну при штучному заплідненні.
Осіменіння телиць, які проявили статеву охоту, проводили ректоцервікальним та епіцервікальним методом штучного осіменіння, через 10 - 12 годин осіменіння повторювали. Сперму для осіменіння телиць отримували з місцевих спермобанків в облицьованих та відкритих гранулах. Безпосередньо перед осіменінням сперму розморожували, проводили оцінку якості на активність. Активність сперми визначали під мікроскопом при температурі 38± 0,5?С у балах, враховуючи процент сперміїв із прямолінійно - поступальним рухом. Для осіменіння телиць використовували сперму з активністю не нижче чотирьох балів.
Матеріалами для досліду були: венозна кров та тканини яєчників.
Безпосередньо перед виконанням досліду, кожна тварина вивчалася за документацією, яка ведеться в господарствах.
За принципом аналогів (враховувалися вік, порода та жива маса телиць) було сформовано в кожному господарстві по три дослідні групи, а четверта група телиць була контрольною.
У КСП "Семенівське" були відібрані тварини симентальської породи 3-и річного віку і більше, які мали живу масу 300 - 400 кг. Телиці швіцької породи (ВАТ "Племзавод, Михайлівка") 15 - 22 місячного віку мали живу масу 350 - 380кг. А тварини в ТОВ агрофірма "Косівщинська" голштінофризької породи 15 - 22 місячного віку та 21 - 26 місячного віку мали живу масу 300 -350 кг.
Відбір телиць проводили, враховуючи результати ректального дослідження. Стан органів статевої системи визначали зовнішніми та внутрішніми дослідженнями. При зовнішньому дослідженні враховували стан вульви та наявність виділень. Внутрішні дослідження проводили пальпаторно при трансректальному дослідженні. Визначалася форма та топографія матки, форма, розмір, консистенція яєчників та наявність у них фолікулів та жовтих тіл. Групи комплектувалися клінічно здоровими тваринами.
Тільність діагностували методом трансректального дослідження через 60-70 днів після останнього осіменіння.
2.1. Природно - кліматичні та господарські умови проведення досліджень
Процес індивідуального розвитку тварин - це складна й тривала взаємодія успадкованих задатків організму та зовнішніх умов [294].
Оскільки проблема росту й розвитку телиць є важливою в галузі тваринництва, то необхідно звертати особливу увагу на біологічні закономірності вищезазначеного і враховувати найважливіші життєво необхідні вимоги організму до умов зовнішнього середовища, а саме: до умов вирощування телиць в господарствах та до досягнення ними парувального віку, умов зниження рівня годівлі, незбалансованість і неповноцінність раціонів; недотримання санітарно - гігієнічних норм утримання, неякісний відбір телиць для поповнення основного стада маточного поголів'я, захворювання тварин у ранньому віці, що безпосередньо