РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика досліджень
Наші клінічні спостереження базуються на аналізі 202 хворих (основна група - 102, контрольна - 100) із травматичними заочеревинними крововиливами при закритій поєднаній абдомінальній травмі, що знаходилися на лікуванні у відділенні політравми Запорізької міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної допомоги .
Котрольна группа - це хворі які знаходились на лікуванні з 1991 по 1995 роки і яким проведено стандартне обстеження і лікування. Постраждалі основної групи лікувались з 1998 по 2002 рік. За статю, віком, механізмом травми, ушкоженнями вони репрезентативні основній, що дозволяло вірогідно порівнювати клінічний перебіг, традиційний та розроблений підходи до діагностики і лікування, а також їх результати.
Найчастішою причиною заочеревинних крововиливів при закритій поєднаній абдомінальній травмі були дорожньо-транспортні випадки і побутова травма (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Причини ЗК при поєднаній абдомінальній травмі
Вид травмиЧоловікиЖінкиУсього хворихАбс.%ококококАвтодорожня3639141250514951Побутова404374474746,347Виробнича21--211,91Залізнична2---2-1,9-Обставини травми невідомі11--110,91 Разом81842116102100100100
Дані таблиці показують, що автодорожня травма превалює і складає 50% (о) група і 51% (к). Причиною ЗК у 46,3% (о) і 47% (к) груп потерпілих була побутова травма (нанесення тяжких тілесних ушкоджень у результаті бійки, кататравми ).
Серед постраждалих, що спостерігались, чоловіків було 165 (81,7%), жінок - 37 (18,3 %) (рис. 2.1).
Така нерівномірність розподілу за статтю зв'язана з характером трудової діяльності - виконанням чоловіками переважно фізичної роботи і частим вживанням алкоголю. У стані алкогольного сп'яніння госпіталізовано 89 (44,1%) потерпілих (рис. 2.2).
У віковому аспекті варто виділити високу частоту травматичних ЗК в осіб молодого і працездатного віку від 20 до 50 років (табл. 2.2)
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком
ВікКількість хворих%окок1-10241,9411-2010129,91221-30211920,61931-40373636,33641-50221821,61851-60584,9861-70322,9270 і старше211,91Разом102100100100 Потерпілі доставлялися в приймальне відділення клініки в супроводі лікаря-анестезіолога виїзної реанімаційної бригади, лікарями або фельдшерами швидкої допомоги, а також іншими видами транспорту. Догоспітальна допомога в повному обсязі була оказана 25,5% хворих (о) групи, 25% - (к), часткова - 69,6% (о) і 69% (к), без надання допомоги доставлено 4,9% (о) і 6% (к) (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Надання догоспітальної допомоги
Обсяг догоспітальної допомогиКількість хворих%окок У повному обсязі262525,525 Часткова716969,669 Продовження табл 2.3
Без надання допомоги564,96 Разом102100100100
До 6 годин з моменту одержання травми надійшло 75,5% (о) і 82% (к) групи потерпілих, з 6 до 12 годин - 8,9 % (о) і 8 % (к) , з 12 до 24 годин - 7,8% (о) і 6 % (к), понад 24 годин - 7,8% (о) і 4% (к) (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Час надходження потерпілих з моменту одержання травми
Час надходженняУ хворих%окок До 6 годин778275,582 З 6 до 12годин988,98 З 12 до 24 годин867,86 Понад 24 годин847,84 Разом102100100100
Минаючи проміжні ланки приймально-діагностичного відділення, усі потерпілі в супроводі лікаря-анестезіолога транспортувалися в операційну. Анестезіологом-реаніматологом, загальним хірургом, а також лікарями суміжних спеціальностей, на фоні протишокової терапії, проводилися лікувально-діагностичні маніпуляції.
Для підвищення ефективності лікування хворих із травматичними ЗК при поєднаній абдомінальній травмі розроблений алгоритм організаційно-тактичної допомоги, що дозволив правильно вибрати тактику діагностики і лікування заочеревинних крововиливів (рис. 2.3).
Рис.2.3 Алгоритм організаційно-тактичної допомоги постраждалим із ЗК при поєднаній абдомінальній травмі.
Шок різного ступеня тяжкості діагностований у 91 (89,2%) основної групи і потерпілих і 89 (89%) контрольної.
У залежності від рівня артеріального тиску, величини крововтрати, тяжкості ушкоджень і тяжкості стану потерпілих виділяємо 4 ступеня травматичного шоку.
Відповідно до вищевказаної класифікації, шок 1-го ступеня діагностовано у 34,3% (о) і 34% (к) потерпілих, 2-го ступеня - у 36,3% (о) і 36% (к) , 3- го ступеня - у 26,5% (о) і 27% (к), термінальний стан - у 2,9% (о) і 3% (к) потерпілих (рис. 2.4).
Таким чином, ми не спостерігали великої різниці в кількості хворих з 1-3-м ступенями шоку. Важливо відзначити, що тяжкість шоку, рівень артеріального тиску і тяжкість стану потерпілого зростають прямо пропорційно тяжкості і кількості ушкоджених органів і систем.
Важливою в етіологічному плані представляється і структура ушкоджень у залежності від локалізації і кількості ушкоджених областей. У хворих із ЗК при поєднаних абдомінальних ушкодженях травма двох анатомо-функціональних областей діагностована в 48% (о) і 47% (к) потерпілих, трьох - у 29,4% (о) і 29% (к), чотирьох і більше - у 22,6% (о) і 24% (к) (рис. 2.5).
Ми пропонуємо класифікацію, при якій ЗК за поширеністю поділяють на чотири види: обмежені, дифузні, обширні, гігантські.
На підставі зазначеної класифікації травматичні заочеревинні крововиливи при поєднаній абдомінальній травмі за поширеністю розподілені в такий спосіб: обмежені - діагностовані в 41,1% (о) і 40% (к) хворих, дифузні - у 38,2% (о) і 37% (к), обширні - у 16,7% (о) і 19% (к), гігантські - 4% (о) і 4% (к) (рис. 2.6).
Обмежені ЗК ми спостерігали в 41,1% (о) і 40% (к) хворих (табл. 2.5). Цей вид крововиливів займає один заочеревинний клітковинний простір.
Таблиця 2.