Ви є тут

Організація управління та регулювання економічним і соціальним розвитком сільських поселень

Автор: 
Монастирський Григорій Леонардович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003316
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
2.1. Характеристика ресурсного потенціалу сільських поселень та оцінка ефективності його використання

Вихідною засадою, що уможливлює економічний і соціальний розвиток сільського поселення як територіальної системи є його ресурсний потенціал.
Потенціал (від лат. potentia - сила) - можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані для забезпечення чого-небудь ?176?. Це є абстрактна категорія, практично оцінити яку можна лише шляхом комплексного аналізу сукупності ресурсів (фр. ressource - допоміжний засіб), що є внутрішніми конкретними складовими потенціалу. В науковій літературі вживаються різні категорії потенціалу села: демографічний, природно-ресурсний, виробничий, аграрний, трудовий, кадровий, соціально-економічний, поселенський ?148, С. 12?, що характеризують компонентну структуру сукупного потенціалу сільського поселення, предметним проявом якого є його ресурсний потенціал.
Ресурсний потенціал сільського поселення - це інтегрована система ресурсів, використання яких спроможне забезпечити економічний і соціальний розвиток села (рис. 2.1). Виокремлення в складі ресурсного потенціалу села групи базових та соціально-обумовлених ресурсів зумовлене двоякою соціально-природною сутністю сільського поселення. Так, базові ресурси існують об'єктивно та визначають розвиток села як природно-територіальної біологічної системи; формування соціально-обумовлених ресурсів спричинене розвитком сільського поселення як суспільного утворення, що виникло для забезпечення економічних і соціально-культурних потреб сільського населення.
Жоден з ресурсів зокрема не може забезпечити соціальний та економічний розвиток села, лише їх синергитичне сполучення є фактором, що уможливлює динаміку сільської соціально-економічної системи.
Системний аналіз існуючого ресурсного потенціалу сільських поселень за його структурними елементами вимагає використання певної логічної схеми дослідження і, зокрема: загальної характеристики ресурсу; оцінки його стану за найтиповішими критеріями; аналізу зміни параметрів, що характеризують якісні та кількісні ознаки ресурсу; визначення тенденцій розвитку елемента ресурсного потенціалу села, та чинників, що їх зумовлюють; оцінки ефективності використання ресурсу для забезпечення економічного й соціального розвитку сільського поселення.
І. Базові ресурси. Природні ресурси. Цей компонент ресурсного потенціалу сільського поселення відіграє вирішальну роль у формуванні сільського середовища та забезпеченні функціонування виробничо-господарської сфери села. Він визначає базові особливості, що суттєво відрізняють сільські поселення від міських населених пунктів: село є симбіозом природного й соціального, формою поєднання сукупності взаємозв'язків в системі "природа - людина - суспільство"; сільське поселення є природозалежною й природодетермінованою системою, природний компонент є іманентною ознакою сільської системи, зумовлюючи, значною мірою, перебіг в ній економічних, соціальних і екологічних процесів. Складовими природних ресурсів сільського поселення є мінеральні, земельні, водні, лісові та фауністичні ресурси.
Враховуючи територіальну розосередженість та просторову поширеність сільських поселень, в межах їх адміністративної території зустрічаються всі види мінеральних ресурсів, що розвідані в Україні. Зокрема, на території сіл Тернопільської області поширені сировинні ресурси для будівельної промисловості (пісковики, вапняки, доломіти, мергелі, піски, суглинки тощо), а також сировина для гірничо-хімічної, скляної, цукрової промисловості, для потреб сільського господарства (в основному, вапняки, крейда, гіпси), в останній час геологорозвідувальні роботи виявили наявність запасів паливно-енергетичних ресурсів (бурого вугілля, нафти та газу) ?145, С. 42?. Окремо в складі мінеральних ресурсів сільських поселень Тернопільської області слід виділити мінеральні води, яких на території регіону є близько 70 розвіданих джерел усіх типів за класифікацією В.В.Іванова та Г.А.Невраєва ?63?. Усі види мінеральних ресурсів сільської місцевості області мають промислове значення, тобто використовуються чи потенційно можуть бути використані як джерела сировинного забезпечення розвитку різних галузей промисловості. В даний час, із врахованих Державним балансом запасів 264 родовищ корисних копалин в Тернопільській області експлуатується 124 ?145, С.188?, тобто коефіцієнт експлуатаційності покладів мінеральної сировини як відношення родовищ корисних копалин, що в тій чи іншій формі експлуатуються, до загальної кількості розвіданих родовищ мінеральної сировини певної території складає лише 47 %, що свідчить про високий рівень можливості їх перспективного використання.
В сфері використання мінеральних ресурсів, що розміщені на території сільських поселень, можна визначити ряд проблем, зумовлених, як об'єктивною специфікою цієї частини ресурсного потенціалу села, так і недосконалістю правового забезпечення їх використання та економічними кризовими явищами, зокрема: істотне скорочення обсягів геологорозвідувальних та випробувальних робіт з виявлення мінеральних ресурсів з метою їх подальшого промислового використання; припинення або значне зменшення обсягів експлуатації родовищ мінеральних ресурсів, розташованих на території сіл: відсутність фінансових та технічних ресурсів для проведення консервації або рекультивації та відновлення земельних ділянок після закриття кар'єрів; нормативна невизначеність механізму формування та використання права власності на родовища корисних копалин, що розміщені на певній території; порушення санітарно-гігієнічних умов в процесі розливу мінеральної води в підсобних цехах сільськогосподарських підприємств на базі пристосованих приміщень. Так, в Тернопільській області на родовищах будівельних матеріалів, розташованих в сільській місцевості, в 2000 році добуто щебеню в 21 раз менше, ніж в 1990 році, піску б