РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп хворих
В основу дисертаційного дослідження покладено матеріал комплексного клініко-інструментального, психологічного, біохімічного та імунологічного обстеження до та після лікування 106 хворих на ДЕ І і ІІ стадій, причиною якої були ГХ, ЦА або поєднання ЦА з АГ. Хворі знаходились на лікуванні у неврологічних відділеннях поліклінік та стаціонарів м. Чернівці (в 2000-2002 рр.).
Діагноз ДЕ виставлявся на підставі критеріїв, розроблених інститутом неврології АМН СРСР [184]. Згідно Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10) ?118? діагноз ДЕ відповідає рубриці І 67.9 (437.8 за МКХ-9), при чому ДЕ І стадії відповідає ремітуючій стадії, а ДЕ ІІ стадії - субкомпенсованій стадії хронічної недостатності мозкового кровообігу ?72, 80?.
Розподіл хворих за нозологічними формами, віком, а також в залежності від причини захворювання представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком, статтю, причиною захворювання
Нозологічні формиВік хворих40-4950-5960 і більшеВсьогоЧол.Жін.Чол.Жін.Чол.Жін.Чол.Жін.Дисциркуляторна енцефалопатія І стадіїГХ-4552-79ЦА122731610ЦА з АГ --3-5686Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ стадії
ГХ-628-2216ЦА5124351010ЦА з АГ-111136418Всього614153516203769 Вік обстежених хворих був в межах 40-78 років. Середній вік складав 56,22?6,48 років. Відсоткове співвідношення чоловіків і жінок становило 34,9% (37 чоловіків) до 65,1% (69 жінок). Слід зазначити, що за віковим та статевим складом групи хворих, що отримували базисне лікування та групи хворих, що отримували інформаційно-хвильову терапію вірогідно не відрізнялися.
Контрольну групу склали 10 донорів відділення переливання крові лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці (середній вік - 45,8?4,58).
У всіх хворих вивчали клініко-неврологічний стан, проводили загальноприйняті лабораторні обстеження.
З інструментальних методів обстеження одноразово застосовували електрокардіографію, реоенцефалографію, екстра- та транскраніальну ультразвукову доплерографію, ехоенцефалоскопію, електроенцефалографію, офтальмоскопію. При ДЕ, яка виникла на тлі підвищеного артеріального тиску, на електрокардіограмах була зафіксована гіпертрофія лівого шлуночка різного ступеня вираженості. При записі реоенцефалограми в залежності від причини захворювання спостерігався гіпертонічний або атеросклеротичний тип кривої із зниженням венозного відтоку. При проведенні ультразвукової екстра- та транскраніальної доплерографії мозкових судин у хворих на ДЕ були виявлені ознаки зниження еластичності судинної стінки, підвищення судинного тонусу, зниження кровотоку. При офтальмоскопії на очному дні у хворих на ДЕ атеросклеротичного генезу спостерігали ознаки склерозу судин сітківки, а у хворих з гіпертонічною хворобою - ознаки гіпертонічної ангіопатії. При проведенні ехоенцефалоскопії у 71,7% хворих спостерігались ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску.
У дослідження не включали хворих з клінічно означеною супутньою соматичною патологією (захворювання шлунково-кишкового тракту, легень, нирок, цукровий діабет), оскільки вона суттєво впливає на дані біохімічного та імунологічного дослідження.
У хворих на дисциркуляторну енцефалопатію були застосовані різні схеми лікування в залежності від стадії захворювання.
Розподіл хворих за стадією ДЕ, генезом та методом лікування представлений в табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Розподіл хворих за стадією ДЕ, причиною захворювання та методом лікування
Нозологічні формиГенез захворю-ванняБазисне лікування ІХТБазисне лікування + ІХТВсьогоДисциркуляторна енцефалопатія І стадіїГХ610-16ЦА88-16ЦА з АГ68-14Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ стадіїГХ9-918ЦА8-1220ЦА з АГ8-1422 46 хворих на ДЕ І стадії були поділені на 2 групи. 20 хворих отримували базисне медикаментозне лікування, а саме: пентоксифілін 0,1 по 1 драже та пірацетам 0,4 по 1 капсулі тричі на день протягом двох тижнів. Іншим 26 хворим призначали курс інформаційно-хвильової терапії без додаткового вживання медикаментозних препаратів. 60 обстежених хворих на ДЕ ІІ стадії також розділили на дві групи. 25 хворих отримували базисне лікування, а 35 хворим на тлі базисного лікування призначали інформаційно-хвильову терапію.
При лікуванні хворих на ДЕ ІІ стадії базисна терапія включала засоби, які були направлені на основний патологічний процес, покращання церебральної гемодинаміки і підвищення функціональних можливостей мозку [40, 55, 160]. З цією метою призначали: пентоксифілін 5 мл 2% розчину в 250 мл ізотонічного розчину натрію хлориду впродовж 5 діб внутрішньовенно крапельно; реополіглюкін - 200 мл внутрішньовенно крапельно протягом 30-60 хвилин - 5 діб. З метою стимулювання енергетичного метаболізму призначали 20% розчин пірацетаму по 5 мл внутрішньовенно струйно. При необхідності застосовувались антигіпертензивні препарати.
2.2. Спеціальні методи обстеження хворих та здорових людей
Згідно з метою дослідження для вирішення поставлених завдань в обстеженні хворих були застосовані психологічні, біохімічні та імунологічні методи.
2.2.1. Психологічні методи
В роботi були використанi психологiчнi тести з метою виявлення можливостей ІХТ щодо корекції змiн психiчних процесів у хворих на ДЕ. Використовувалися тести на перевiрку окремих форм свiдомостi у хворих на ДЕ до та після лікування ?16, 47?.
В роботi застовувались тести на увагу - тест Крепелiна-Курочкіна. Тест на дослiдження активної уваги, а також для перевiрки здiбностей до арифметичних дiй в уснiй формi. Дослiджуваному пропонувалося послiдовно (усно) вiдрахувати вiд 100 число 7. Виконання завдання фiксувалося секундомiром. Здорові люди витрачають на виконання завдання близько 35-40 с.
Методики відшукування чисел в таблицях Шульте використовували в роботi для дослiдження об'єму уваги, а та