РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
Робота грунтується на результатах обстеження 90 жінок, які спостерігались в дермато-косметологічному відділенні спільного, ліцензованого МОЗ України, україно-угорського медичного підприємства з приводу корекції вікових змін на шкірі обличчя у вигляді зморщок, сенільних кератом, телеангіектазій, посиленої пористості, ангіом, пігментних плям. Згідно з класифікацією Z. Stava, M. Kobicova [288] жінки були розподілені на три групи, по 30 осіб у кожній: І група - особи з ПІШ, яка клінічно виявлялася великою кількістю телеангіектазій, ангіом як на відкритих, так і на закритих ділянках шкірного покриву; ІІ група - особи з ПІШ, яка клінічно виявлялася посиленою пігментацією відкритих і закритих ділянок шкірного покриву; ІІІ група - особи з ПІШ, яка клінічно виявлялася посиленою пористістю на обличчі і спині, великою кількістю сенільних кератом. Всі жінки досліджуваних груп мали зморшки на обличчі та зниження еластичних властивостей шкіри. До контрольної групи (31 особа) ввійшли жінки без ознак ПІШ. Середній вік осіб в контрольній групі 33,39 роки ± 1,12 роки, в І групі - 33,43 роки ± 1,01 роки, в ІІ групі - 34,23 роки ± 1,32 роки, в ІІІ групі - 34,83 роки ± 1,54 роки. Вибір вищевказаної вікової категорії пов'язаний з тим, що виразні гістологічні та ультрамікроскопічні ознаки фізіологічного старіння шкіри починають з'являтися лише після сорокарічного віку [21, 42, 77].
Обстежені жінки не мали змін маси тіла (надлишок маси тіла не перевищував 5% згідно з рекомендаціями ВООЗ). Особи І і ІІІ груп не відмічали в анамнезі надлишкове ультрафіолетове опромінення, дію шкідливих чинників навколишнього середовища. Жінки ІІ групи мали в анамнезі надлишкове ультрафіолетове опромінення, що є, на нашу думку, однією з причин виникнення пігментних плям. Характер праці обстежених жінок не потребував довготривалого перебування на відкритому повітрі в складних кліматичних умовах. Жінки всіх дослідних груп не відмічали в анамнезі суттєвих коливань маси тіла, надлишкових фізичних навантажень, регулярного використання косметичних засобів, відвідування косметичних кабінетів. Догляд за лицем і тілом полягав в нерегулярному використанні косметичних кремів для обличчя та тіла відчизняного та імпортного виробництва, захисних кремів від сонця для обличчя та тіла, декоративної косметики. В групи дослідження не входили жінки, які в анамнезі відмічали дерматологічну патологію, оперативні втручання з приводу косметичних дефектів, використання гормональних кремів і мазей.
Жінки І і ІІ груп мали шкіру нормальної жирності, а особи ІІІ групи - жирну шкіру та явища густої та змішаної себореї в анамнезі, що є, можливо, причиною збільшення пористості шкіри.
Середній вік початку менархе в контрольній групі 11,9 роки ± 0,24 роки, в І групі - 11,73 роки ± 0,22 роки, в ІІ групі - 11,66 роки ± 0,25 роки, в ІІІ групі - 11,97 роки ± 0,24 роки. Менструально-оваріальний цикл у контрольній групі встановився в 12,26 роки ± 0,23 роки, в І групі - у 12,27 роки ± 0,2 роки, в ІІ групі - 12,27 роки ± 0,27 роки, в ІІІ групі - 12,27 роки ± 0,23 роки. Тривалість менструально-оваріального циклу в контрольній групі 27,68 діб ± 0,11 діб, в І групі - 27,8 діб ± 0,12 діб, в ІІ групі - 27,93 діб ± 0,14 діб, в ІІІ групі - 27,83 діб ± 0,15 діб.
За даними гінекологічного обстеження патології з боку зовнішніх та внутрішніх статевих органів у жінок І-ІІІ груп не виявлено, вони не мали показань до призначення замісної гормональної терапії. Тривалість менструацій у пацієнток всіх груп була 4-5 діб і вони були помірними, регулярними, безболісними. Жінки протягом життя не відмічали змін менструально-оваріального циклу, викиднів, вишкрібувань матки і не мали проявів клімактеричного синдрому. Оволосіння за жіночим типом. Зовнішні статеві органи розвинуті правильно. Слизова оболонка піхви розова, соковита, складчата. Шийка матки візуально була без порушень епітеліального покриву. Тіло матки звичайних розмірів. Придатки не пальпувалися, область їх була безболісною.
Спостереження показало, що більшість жінок І групи страждали на хронічний холецистит та дискінезію жовчовивідних шляхів. За даними анамнезу, під час загострення у хворих були позитивними симтом Ортнера, Мерфі, Кера, френікус-симптом. За даними сонографії виявлялись зміни розмірів жовчного міхура (як збільшення так і зменшення), зміни стінки жовчного міхура (зміни товщини, ехогенності, внутрішньої структури, контурів), зміни порожнини жовчного міхура (застійна та замазкоподібна жовч, ехогенна завись) без патології печінки, підшлункової залози, нирок.
Більшість жінок ІІ і ІІІ груп страждали на гіпертонічну хворобу І стадії та вегетосудинну дистонію за гіпертонічним типом. У вищеназваних хворих відмічалося транзиторне підвищення артеріального тиску без ураження серця і магістральних судин. Пацієнти не мали ознак перкуторного збільшення розмі-рів лівого шлуночка, акценту 2-го тону на аорті, гіпертрофії лівого шлуночка за даними ЕКГ. Гіпотензивна терапія у зазначених хворих не проводилася.
Офтальмологічне обстеження показало, що у жінок ІІ і ІІІ груп патології очного дна не виявлено. Диск зорового нерву блідорожевий, межі його чіткі, фізіологічна екскавація 0,3 см. Діаметр диску становив 0,2-0,3 см. Артеріоло-венулярне співвідношення дорівнювало 2/3. Макула, область периферії візуально була без патології.
Для виключення прихованої патології проводилося розширене дослідження, яке включало розширене клінічне дослідження, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, офтальмоскопію, електрокардіографічне дослід-ження, лабораторні методи: загальний аналіз крові, аналіз крові на цукор, визначення загального білку, активності аланінамінотрансферази, аспартат-амінотрансферази сироватки крові, тимолову пробу, вміст холестерину, ліпо-протеідів різної щільності, білірубіну, С-реактивного білку, загальноклінічний аналіз сечі (табл. 2.1). Тривалість обстеження стан
- Київ+380960830922