Ви є тут

Державна допомога сім'ям з дітьми як форма соціально-правового захисту

Автор: 
Кулачок Людмила Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003678
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ
2.1. Види і форми державної допомоги сім’ям з дітьми
Надаючи громадянам той чи інший вид соціального забезпечення, держава
переслідує певні цілі. Їх умовно можна поділити на найближчі, проміжні та
кінцеві. Так, наприклад, при забезпеченні жінки допомогою у зв’язку з
вагітністю та пологами найближчою ціллю виступає матеріальна підтримка жінки в
той час, коли вона звільняється від роботи перед або після пологів. Проміжною
ціллю є турбота про здоров’я матері та дитини. Кінцевою ціллю є виховання
здорового покоління і ріст населення країни. Однак основною ціллю кожного виду
забезпечення є вирівнювання соціального становища окремих категорій громадян з
іншими членами суспільства. Дійсно, деякі життєві ситуації (соціальні ризики),
в яких опиняється громадянин, вимагають від нього, як правило, підвищених
матеріальних витрат або додаткових фізичних, психічних, моральних зусиль
порівняно з іншими членами суспільства [128, с. 8-9]. Таку ситуацію можуть
створювати труднощі (перш за все матеріальні) пов’язані із утриманням та
вихованням дітей. Тому надання сім’ї відповідної підтримки є одним із найбільш
важливих завдань соціальної держави. Ця підтримка може здійснюватись у різних
видах: грошові виплати (допомоги, компенсації), послуги (медичне
обслуговування, утримання і виховання в дитячих дошкільних закладах,
забезпечення дітей дитячим одягом та ін.), пільги (на харчування в дошкільних
та освітніх закладах, оплату комунальних послуг та ін.).
Сьогодні цільове призначення соціальної допомоги звужується, вона все більше
стає адресною допомогою для потребуючих її непрацездатних громадян, що
відповідає принципу диференціації видів, умов і рівня забезпеченості. В системі
соціального захисту сімей, що мають дітей, допомога як соціальна підтримка
займає важливе місце, – вона має вирівнювати доходи сімей, у яких є і у яких
немає дітей, надається у грошовій формі і покликана стимулювати народжуваність.
Суть даної допомоги полягає в матеріальній підтримці державою сімей, які
утримують і виховують дітей.
Чинне законодавство України передбачає різноманітні види допомог, які охоплюють
велике коло громадян і надають можливість гнучко і цілеспрямовано вдовольняти
різні разові та поточні потреби населення. Саме ця різноманітність допомог
викликає необхідність їхньої класифікації.
Зокрема, І.М.Сирота визначальним критерієм класифікації допомог вважає
соціально-правові підстави надання допомоги, які закріплені в чинному
законодавстві. Сутність цих підстав визначає не тільки цільове призначення,
суб’єктний склад одержувачів, але й тривалість виплати допомоги. Цей автор
виділяє шість груп підстав надання допомоги: тимчасову непрацездатність;
безробіття; дітонародження; неповноліття дітей; проживання непрацездатних
громадян; підтримання бюджету сім’ї при неординарних обставинах. До першої
групи допомог відносять: допомогу, яка призначається у випадку хвороби, у
зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї, при карантині та інші. Тимчасова
непрацездатність засвідчується лікарняним листком, на підставі якого
призначається і виплачується допомога по соціальному страхуванню. В основі
другої групи лежить безробіття по незалежним від громадянина обставинам.
Дітонародження як природний демографічний фактор теж викликає необхідність
соціальної підтримки сім’ї державою. Урахування правом тих потреб сім’ї, що
викликані дітонародженням, обумовлює існування цілого блоку різних видів
допомоги. Тобто до третьої групи відносять допомогу по вагітності та пологам,
одноразову допомогу при народженні дитини і допомогу по догляду за дитиною до
досягнення нею 3-х років. Допомоги четвертої групи, в основі яких лежить
неповноліття дітей, за цільовим призначенням примикають до допомог третьої
групи. Це, наприклад, допомога по догляду за дитиною-інвалідом до досягнення
нею 16 років. Допомоги п’ятої групи покликані забезпечувати одиноких
непрацездатних громадян з мінімальними доходами. Шоста група допомог
задовольняє потребу в підтриманні бюджету сім’ї при неординарних обставинах:
смерть члена сім’ї, хвороба громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, виховання дітей під опікою та піклуванням. До цієї групи також
відносяться разові допомоги, передбачені локальними нормативними актами у разі
стихійного лиха, потреби в оплаті лікування та ін. [8, с. 261-263].
По тривалості виплат серед сімейних допомог виділяються одноразові, щомісячні
та періодичні. Одноразові допомоги призначені для покриття разових потреб сім’ї
в додаткових витратах. Це, наприклад, допомоги у зв’язку з народженням та
похованням. Щомісячні допомоги – це регулярне грошове забезпечення сім’ї, як
правило, на тривалий час, визначений законом. До цієї групи належать, зокрема,
допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми, на дітей, які знаходяться під опікою
та піклуванням, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
допомога на дітей одиноким матерям. Періодичні допомоги призначені для
заміщення тимчасово втраченого з поважної причини заробітку. До них можна
віднести допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та по догляду за хворою
дитиною.
На думку Т.В.Іванкіної та О.Ф.Чернишевої, за цільовим призначенням допомоги
діляться на дві групи. До першої групи належать допомоги, які відшкодовують, у
визначених законом випадках, втрачений на нетривалий час заробіток. Вони
призначаються і виплачуються особам, застрахованим в системі
загальнообов’язкового державного страхування. Такі допомоги виплачуються
з