РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ І ЛІСОВИЙ ФОНД РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природні умови
Бескиди - північно-західна, найнижча частина Зовнішніх Карпат, обмежена зі
сходу руслом р. Мізунки, з південного заходу - Верховинським водороздільним
хребтом, з заходу - державним кордоном з Польщею, а на північному сході -
Прикарпатським передгір`ям. Відмітки найвищих гірських вершин знаходяться в
межах 1200-1406 м н. р. м. (г. Парашка, г. Пікуй, г. Зелемин, г. Магура).
Найбільші водні артерії - річки: Стрий, Дністер, Опір. Згідно з
фізико-географічним районування [137] тут виділено три геоморфологічних райони
- низькогірних ерозійно-антиклінальних, середньовисотних моноклінальних і
низькогірних ерозійно-антиклінальних хребтів, які за лісорослинним районуванням
відповідно носять назви Верхньодністровських Бескид, Сколівських Бескид і
Стрийсько-Санської Верховини (рис. 2.1).
З північної сторони Сколівських Бескид по руслу р. Стрий проходить границя
Верхньодністровських Бескид, а з південної по лінії Турка-Славськ -
Стрийсько-Санської Верховини. Розташовуючись від західного до східного кордону
Бескид, Сколівські Бескиди займають площу близько 1200 км2 з досить розсіченим
рельєфом, з глибокими базисами ерозії. Поздовжні хребти мають висоту 1000-1350
м н. р. м. Переважають середньоглибокі буроземні грунти.
Клімат Сколівських Бескид прохолодний, з сумою активних температур від
1200-1300 0С до 1800-1900 0С і сумою річних опадів до 1200 мм. Він м`який і
вологий, властивий Західній Європі, знаходиться під деяким впливом
континентального клімату глибинних районів Східної Європи. Район розміщений на
шляху циклонів, що пересуваються з заходу від Атлантичного океану і з
північного заходу від Балтійського моря. Циклони влітку приносять дощі і холод,
а взимку - снігопади і відлиги. Інколи зі сходу приходять антициклони, які
приносять сонячну теплу погоду влітку і морози взимку.
- - - - - Межі лісорослинних районів
- Ч - Ч - Межі адміністративних областей
Рис. 2.1. Схема лісорослинного районування Бескид [144]:
1 - Верхньодністровські Бескиди;
2 - Сколівські Бескиди;
3 - Стрийсько-Санська Верховина;
3а - Верховинський водороздільний хребет.
В умовах Сколівських Бескид переважає похмура погода. Середньорічна температура
повітря на висоті 600 м н. р. м. складає 5-6 0С, річна кількість опадів 900 мм,
відносна вологість повітря в середньому 80% [89]. Тривалість вегетаційного
періоду 180 днів. Остання дата весняних заморозків - 1-15 червня, перша дата
осінніх заморозків - 1-15 вересня, середня дата замерзання рік - 10 грудня,
середні дати початку і кінця паводку - 25 квітня і 5 травня, середні терміни
часу появи стійкого снігового покриву - вересень-жовтень, його тривалість
становить всередньому 110 днів, час сходу стійкого снігового покриву -
березень-квітень. Сніговий покрив досягає середньої максимальної висоти, більше
50 см, в лютому місяці. Глибина промерзання грунту: середня - 35 см,
максимальна - 95 см. Зафіксовано практично усі напрямки вітрів, при переважанні
північно-західних і південно-західних вітрів досягаючих швидкості більше 4,6
м/сек.
За запропонованою Д. В. Воробйовим [21] емпіричною формулою нами визначено
показник вологості клімату:
W = R : T - 0,0286 ґ T, (2.1)
де W - показник вологості клімату;
R - сума місячних опадів за теплий період (тобто за місяці із середньою
температурою вище 0 0С), мм;
Т - сума додатніх середніх місячних температур, 0С.
Отримано наступні кліматичні дані: Т=81,7 0С, R=681 мм, W=6,0.
Для оцінки клімату також визначають показник континентальності (А), що виражає
амплітуду середніх місячних температур, тобто різницю між температурою
найтеплішого і найхолоднішого місяців у році [27]. В нашому випадку він
становить 22,1 0С [103].
Згідно з вертикальною термічною зональністю Карпат М. С. Андріанова [4] наші
дослідження зосереджені в 3 і 4 вертикальній термічній зоні.
Третя - помірна зона знаходиться в межах висот від 450-500 до 850 м н. р. м. на
зовнішніх схилах Карпат (з південної і північної сторін) і в смузі Центрального
Карпатського пониження. Сума активних температур 1600-2200 0С; середня
температура липня від 17,2 до 15 0С, січня від мінус 4,9 до мінус 6 0С.
Четверта - прохолодна зона розміщена між висотами 850-1250 м н. р. м. і
виражена на схилах і по міжгірських долинах Горган, Полонинського хребта,
Чорногірського і Рахівського масивів і Покутсько-Буковинських гір. Сума
активних температур тут 1000-1600 0С; середня температура липня у верхній
границі зони, співпадаючої з верхньою границею листяного лісу, 13 0С, а січня
мінус 8,5 0С. Тривалість теплого періоду 220 днів, від початку квітня до
початку листопада. Період активної вегетації - 85 днів.
В Карпатах для зростання ялини оптимальні умови знаходяться між ізотермами 9 і
18,5 0С, при річній кількості опадів 1000-1400 мм [121]. Це вказує на
недостатнє зволоження на окремих територіях ялинників Сколівських Бескид.
В цілому ж клімат району досліджень сприятливий для успішного зростання таких
деревних і кущових видів: ялини європейської (Picea abies (L.) Karsten), ялиці
білої (Abies alba Mill.), бука лісового (Fagus silvatica L.), клена-явора (Acer
pseudoplatanus L.), берези бородавчастої (Betula verrucosa Ehrh.), осики
(Populus tremula L.), граба звичайного (Carpinus betulus L.), в`яза шорсткого
(Ulmus scabra Mill.), ліщини звичайної (Corylus avelana L.), горобини звичайної
(Sorbus aucuparia L.), жимолості чорної (Lonicera nigra L.), верби козячої
(Salix caprea) та ін.
Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної
рослинності це: