Фітомеліоративні насадження в умовах північно-східної частини Волинської височини

Розділ 2 ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Північно-східна частина Волинської височини, відрізняється специфі­ч­ністю
грунтово-кліматичних умов у порівнянні з умовами лісостепової зони України. Ця
відмінність має своє відображення не тільки в розвитку еро­зій­них процесів,
але й у лісорослинних властивостях еродованих земель і тому по­винна
враховуватися при створенні стійких агроландшафтів у даному ре­гі­о­ні. Вона
обумовлює необхідність вивчення особливостей лісорозведення на еро­дованих
землях конкретного регіону з специфічними грунтово-клі­ма­тич­ни­ми умовами.
Програмою досліджень передбачалось:
- провести аналіз росту, розвитку, продуктивності захисних лісових
на­са­д­жень, створених на еродованих землях південно-східної частини
Во­ли­н­ської височини;
- визначити особливості росту різноманітних за складом фітомеліора­ти­в­них
насадже­нь у різних частинах схилів;
- дослідити мікрокліматичний та ґрунтозахисний вплив створених захис­них
лісових насаджень на агроугіддях регіону досліджень;
- розробити, на підставі проведених досліджень, рекомендації щодо по­ро­д­ного
складу захисних насаджень, технології створення та розташування їх в
агроландшафтах, а також встановити норми оптимального співвід­но­­шення
основних компонентів ландшафту (ріллі, лісів та лук).
Досліди були проведені в зоні діяльності Клеванського, частково Ос­тро­зького
та Дубнівського держлісгоспів. Об'єктами дослідження обрано яру­ж­но-балкові
насадження штучного походження, створені на еродованих зем­лях за останні 3О
років. Усі насадження, в основному, ростуть на землях аг­ро­спілок. Ділянки,
які вивчались, розташовані на різних елементах гідро­графічної сітки, на
балкових схилах, на схилах височин, ярів, на дні балок із затухаючими та
активними ерозійними процесами. Обстежені ділянки під­би­ра­лись на сірих
опідзолених ґрунтах, сформованих на лесовидних суглинках, окремі з них
представлені потужними дерново-карбонатними грунтами. За ві­ко­вою градацією
для досліджень підбирались культури віком 1-3 роки, 4-10 років, 11-20 років,
21-40 років та більше 40 років. За складом насадження ро­з­по­ді­ля­лись на
соснові, ялиново-соснові, сосново-дубові, сосново-ясеневі,
со­с­­но­во-акацієві. В лісовій практиці, з метою отримання
лісівничо-еко­но­мі­ч­но­го ефекту протягом незначного періоду часу і
забезпечення швидкої та надій­ної конкуренції дуба звичайного з трав’яною
рослинністю, мяколистяними і шви­дкоростучими деревними породами,
використовується спосіб створення лі­со­вих культур великомірним садивним
матеріалом. Під час реког­носци­ро­во­чних обстежень підбирались лісові
насадження, характерні за методом ст­во­­рення, віком, схемою змішування,
складом, густотою, способом підготовки грунту, терміном садіння, технологією
садіння, використаними знаряддями, ме­ханізмами, кількістю і якістю проведених
доглядів, віком садивного мате­рі­алу. На дослідних об’єктах аналізувались
ступінь приживленості, загальний стан, особливості взаємовпливу деревних порід,
характер і ступінь зімкну­то­с­ті, особливості росту різних деревних порід на
різних за ступенем змитості грунтах та на різноманітних схилах, ступінь
заростання міжрядь бур’янами та наявність пошкодження ентомошкідниками і
хворобами. Одночасно про­во­дився збір даних про посадковий матеріал
(походження, агротехніка виро­щу­вання, вік, вартість), особливості підготовки
грунту (час і спосіб під­го­то­в­ки, глибина і характер обробітку грунту,
ширина борізд і відстань між ними, знаряддя, машини і механізми, які
використовувались для обробітку грунту, витрати). При створені
експериментальних лісових культур фіксувались: тер­мін проведення робіт, спосіб
посадки, схема змішування, витрати на садіння, при­живлюваність лісових
культур, приріст у висоту. Аналізувалась тех­но­ло­гія створення лісових
культур великомірним садивним матеріалом і визна­ча­ла­сь придатність
механізмів для проведення всього циклу лісокультурних ро­біт (підготовка
грунту, закультивування, догляд за культурами). Проводився фотохронометраж
затрат та визначалась ефективність створення лісових культур великомірним
садивним матеріалом на підставі загальноприйнятих методик. Всього було
закладено - 30 пробних площ, 2 моноекотонні та 2 по­лі­екотонні трансекти з
нівелірним ходом. Для залісення вибрано експери­мен­тальні об'єкти, які
протягом тривалого часу були позбавлені лісової рос­ли­нності і
використовувались як пасовища, або відносились до категорії по­ки­нутих земель.
Згідно з прийнятою програмою робіт була розроблена мето­ди­ка досліджень.
Природно-історичні умови району досліджень вивчались на підставі ві­т­чизняних
літературних джерел. Одночасно для кліматичної характеристики використовувались
дані метеорологічних станцій м. Рівного та Здолбунова, а при описанні ґрунтів,
рельєфу і рослинності - матеріали обстеження місцево­с­ті і результати
проведених досліджень. Розвиток водно-ерозійних процесів в районі досліджень та
завдані йому збитки у вигляді змитих і розмитих земель аналізувалися на основі
матеріалів великомасштабного ґрунтового обстежен­ня і проведеного нами
дослідження яружно-балкових земель та крутосхилів.
На кожній з вибраних ділянок лісомеліоративних лісових насаджень за­кла­дались
пробні площі. Одночасно проводився опис пробної площі з хара­к­те­ристикою
крутизни та експозиції схилу, а також характеру рослинності. Грунти вивчались
на підставі шурфів та прикопок. Для вивчення впливу ін­те­н­сивності змитості
ґрунтів на їх водно-фізичні т