РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СТАНУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АЛМАЗНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЇ ФІНАНСУВАННЯ
2.1. Діагностування стану інноваційної діяльності підприємств алмазно-інструментального виробництва України
Як показує світовий досвід, одним з найактивніших елементів інноваційного типу розвитку економіки є нарощування науково-технічного потенціалу наукоємних галузей. Сучасний технічний прогрес ґрунтується на широкому застосуванні передових наукоємних технологій та функціонально ефективних матеріалів.
Алмазно-інструментальне виробництво є високотехнологічним, інноваційним, має важливе значення для забезпечення розвитку технологічної бази основних стратегічно важливих галузей України, в тому числі: авіаційної промисловості, космонавтики, індустрії видобутку, приладо- та машинобудування, будівництва тощо. Частка витрат на інструмент складає 5-10% у загальних витратах на виробництво складних машин та устаткування (наприклад, при виробництві легкових автомобілів - 6-7%). Сфера застосування абразивних та лезвійних алмазних інструментів з кожним роком розширюється завдяки виникненню нових технологій їх виробництва та енергозберігаючого, надійного та тривалого використання. Останнім часом поширюється використання алмазів (зокрема - плівкових структур) в мікроелектроніці, лазерній техніці, атомній енергетиці, медицині.
Незважаючи на відносно високу вартість алмазної продукції, економічність її зумовлена унікальними властивостями алмазів: висока твердість, ріжуча та абразивна здатність за обробки металевих та неметалевих матеріалів, висока теплопровідність, широкий спектральний інтервал прозорості, унікальні кольорові геометричні форми. Крім природних алмазів, суттєвого значення набувають синтетичні, алмазоподібні (із кубічного нітриду бору) кристали, полікристали на їх основі, а також монокристали алмазу.
Аналізуючи діяльність підприємств в галузі алмазно-інструментального виробництва, всю алмазну продукцію, яку вони випускають, можна об'єднати в такі товарні групи, за якими далі буде здійснюватись аналіз галузі: алмазні матеріали, до складу яких входять: порошки, монокристали, полікристали, композити; алмазний інструмент; вироби конструкційного призначення.
Для проведення кількісного і якісного аналізу основних тенденцій та перспектив сучасного алмазного виробництва звернемося до історичних витоків виникнення технології промислового застосування синтетичних алмазів. Винайдення синтетичних алмазів є базисною інновацією на ринку алмазної продукції. Відкриття практичної можливості синтезу алмазу як самої високо твердої речовини в природі з графіту було здійснено незалежно один від одного вченими і спеціалістами Швеції (1953 р.), США (1954 р.), Росії (1960 р.). Промислові технології великомасштабного виробництва продуктів стратегічного значення для багатьох галузей індустрії - алмазних абразивних порошків, унікальних за своїми властивостями алмазних та алмазоподібних (із кубічного нітриду бору) кристалів, їх композитів і полікристалічних структур інструментального походження розроблялися фірмами США, Європи, Японії суворо секретно в жорсткій конкурентній боротьбі. Інституту надтвердих матеріалів під керівництвом В.Н. Бакуля вдалося за суттєвої організаційно-фінансової державної підтримки в рекордно короткий для світової практики термін - за дев'ять місяців 1961 року створити оригінальну ефективну технологію промислового виробництва абразивних порошків синтетичних алмазів і високопродуктивних інструментів із них. А згодом протягом п'яти років (1961-1966 рр.) в умовах торгово-промислової ізоляції економіки Радянського Союзу від світового ринку інститут зумів вивести алмазну галузь промислового виробництва алмазного інструменту в СРСР на провідний світовий рівень [103].
Світовий ринок надтвердих матеріалів (НТМ), до складу яких входять синтетичні алмази та алмазоподібний кубічний нітрид бору (КНБ) постійно збільшується. В 1970 році світове виробництво промислових алмазів складало не більше 60 млн. каратів або 12 тон. Стрімке зростання виробництва синтетичних алмазів намітилось з 1980 року. Приріст обсягів виробництва синтетичних алмазів в 1970-1980 роках становив 9-15 % на рік, в 1990-х роках - 4-6 % на рік. За даними Міністерства мінералів США, компанії "Де Бірс" (Ірландія) та японського експортного агентства наприкінці 90-х років обсяг виробництва та продажу всіх видів синтетичних надтвердих матеріалів складав більше 1 млрд. каратів на рік (200 тон). Тепер дві третини цього обсягу складають порошки синтетичних алмазів і полікристали. Потенційні можливості вже діючих виробництв удвічі більші [103].
Після 1990 року середньорічні темпи росту виробництва НТМ дещо знизились і склали 1,9 - 2% на рік. Така ж тенденція очікується і в подальшому після 2000 року. Це зумовлено значним скороченням обсягів виробництва порошків НТМ підприємствами на території колишнього СРСР. Фірми - виробники синтетичних алмазів в основному працюють у США, в Україні, Китаї, ЮАР, Ірландії, Японії. Основний обсяг продажу алмазів на світовому ринку здійснюється двома найпотужнішими компаніями ("Дженерал Електрик" та "Де Бірс"), їм належить 75 % світового продажу. До найбільших споживачів технічних алмазів для інструменту відносяться компанії Японії, США, Росії, Італії, Южної Кореї та Бельгії, на них припадає близько 75% світового споживання. За даними японської асоціації алмазних промисловців [177] обсяг продажу інструментальних виробів на основі алмазів і кубічного нітриду бору в Японії склав в 1998 році близько 800 млн. дол. США, а в 1999 р. збільшився до 1,8 млрд. дол. США. За останні десятиріччя суттєво збільшився обсяг використання полікристалічних надтвердих матеріалів, особливо алмазно-твердосплавних пластин (до 20% на рік) через збільшення кількості способів механообробки спеціальних сталей, сплавів на основі нікелю, алюмінію з вмістом кремнію.
Сьогодні в світі нараховується майже 40 наукових центрів, які розробляють нов