Розділ 2
Крем’яний інвентар неолітичних культур України
2.1. Буго-дністровська культура
2.1.1. Характеристика крем’яного інвентаря
Значний термін існування БДК та велика за площею територія її поширення (рис.
1) вимагають врахування наявності у крем’яних наборах пам’яток різних регіонів
певних локальних та хронологічних відмінностей. Це змушує нас до окремого
розгляду матеріалів ранньо- середньо- та пізньонеолітичних поселень басейнів
Південного Бугу та Дністра.
2.1.1.1. Басейн Південного Бугу. Всі пам’ятки раннього періоду БДК Побужжя
знаходяться у його північній лісостеповій частині. Матеріали цього часу були
виявлені на поселеннях Базьків острів, Митьків острів, Сокольці-1, -2, -6,
Заньківці-2, Шимановське-2, Глинське, Мельнична Круча, Гайворон-Поліжок,
Печера, Самчинці-1, Коржів, Ладижин-1 (додаток В). Проте, на більшості з них
вони складають лише частину колекцій, що містять вироби і пізніших часів. Тому
при характеристиці крем’яного інвентаря раннього періоду БДК найбільшу цінність
для нас становлять матеріали поодиноких пунктів з “незасміченим” культурним
шаром, а не багатьох багатошарових пам’яток. Одною з небагатьох відносно чистих
ранньонеолітичних пам’ято у Побужжі є стоянка Печера, крем’яна колекція якої
(рис. 2-4) була опрацьована нами статистично (додаток Б, табл. 1).
У первинній кременеобробці ранньонеолітичних мешканців Побужжя спостерігається
загальна спрямованість на одержання коротких добре огранованих відтискних
платівок (індекс платівчастості колекції Печери 32.7%). При цьому
середньоширокі заготовки є найчисельнішими, вдвічі менше виявлено широких, і
зовсім мало – мікролітичних платівок [2 Всі платівки за максимальною шириною
поділено на три метричні групи – мікроплатівки (до 0.7 см), середньоширокі (0.7
– 1.5 см), та широкі (від 1.5 см). Детальніше про це див.Додаток Б.1.
] (відповідно, 67.7%, 29.1% та 3.2% платівок Печери). Схоже співвідношення
(відповідно, 66.7%, 31.3%, 2.0% у Печері) спостережене і серед платівчастих
знарядь, що складають біля третини (у Печері – 37.5%) всіх вторинно оброблених
виробів ранньонеолітичних комплексів.
Судячи за негативами заготовок, середньоширокі та широкі платівки сколювались
переважно з призматичних однобічних одноплощинних найчастіше пропорційних [3
Тут і далі “пропорційними ” названо однобічні нуклеуси, ширина робочого фронту
яких дорівнює товщині нуклеуса або відрізняється від неї не більше ніж у 1.5
рази. У нашій класифікації за цим параметром “пропорційні” нуклеуси займають
проміжне місце між “пласкими” та “торцевими” ядрищами. При цьому частина
пласких нуклеусів, напевно, є спрацюваними пропорційними ядрищами.] (рис. 4: 2,
4), рідше – торцевих (рис. 4: 5) та пласких (рис. 4: 3) нуклеусів. Для
виготовлення нечисленних мікролітичних заготовок використовувалися поодинокі
мініатюрні олівцеподібні нуклеуси (рис. 4: 1). Окремими знахідками в колекціях
представлені пласкі двобічні одноплощинні, однобічні двоплощинні з зустрічним
сколюванням на суміжних поверхнях (рис. 4: 6) та циліндричні одноплощинні
нуклеуси. Дископодібні ядрища призначалися для одержання відщепів (рис. 4: 7).
За спостереженням Д.Я.Телегіна [311, с.113], зняті з них заготовки мають широку
пласку ударну площадку, розташовану під гострим кутом до поздовжньої вісі
відщепа. Саме такі відщепи найчастіше використовувалися при виготовленні
скребачок та різців ранніх комплексів БДК.
Мікролітичні комплекси ранніх пам’яток БДК Побужжя складаються з нечисленних
середньовисоких симетричних та дещо асиметричних трапецій (рис. 2: 1-4),
мікроплатівок з притупленим краєм та платівок з діагонально ретушованим кінцем
(рис. 2: 5, 6)..
Вкладні кукрекського типу, виготовлені з широких і середньошироких платівок
(рис. 2: 7-15), представлені виразними серіями (Печера, Ладижин-1), або
поодинокими екземплярами. Серед порівняно чисельних різців (у Печері – 7.8%
знарядь) домінують відщепові з пласкими різцевими сколами (рис. 2: 16-18, 20,
21). Більшість з них кутові (рис. 2: 16, 17), дещо менше бокових і серединних
(рис. 2: 18, 20, 21). Майже половина різців мають декілька лез. Платівчасті
кутові різці поодинокі (рис. 2: 19). Порівняно з різцями скребачки (у Печері –
35.9% знарядь) менш одноманітні (рис. 3: 1-20). Тут також домінують вироби на
відщепах (рис. 3: 5-20). Серед них дещо більше знарядь кінцевого (рис. 3:
13-18) та бокового (рис. 3: 19) типу, менше замкнуторетушних, ретушованих на ѕ
периметру (рис. 3: 6-8) та кінцево-бокових (рис. 3: 9-12). Незначною кількістю
представлені кінцеві та кінцево-бокові скребачки на досить довгих фрагментах
середньошироких та, рідше, широких платівок (рис. 3: 1-4). У деяких знарядь
робочий край має стрілчасту форму.
Нечисленними але яскравими виробами на ранньонеолітичних пам’ятках Побужжя
представлені перфоратори (рис. 2: 22, 23) та багатовиїмчасті скобелі-анкоші,
виготовлені з середньошироких платівок (рис. 3: 22-24). З відщепів робилися
поодинокі скребла (рис. 3: 21) та обушкові ножі. Добре представлені ретушовані
платівки (рис. 2: 24, 25).
Цікавими знахідками печерських поселень Побужжя є ретушери на уламках кременю,
яким боковим підтесуванням та ретушуванням надано зручної видовженої форми.
Остання, як і переважно трикутний перетин, дозволили В.І.Маркевичу назвати ці
вироби “човноподібними”. На південнобузьких стоянках БДК вони поодинокі
(Печера). Проте впродовж всього неоліту на Дністрі вони – хоч і нечисленний,
але на диво стабільний компонент інвентаря всіх буго-дністровських пам’яток
[192, с.34, 50, 85, 96, 105, 122]
Пункти з матеріалами середнього періоду БДК серед неолітичних пам’яток Побужжя
є напевно найчисленнішими. Проте, відповідні знахідки виявлялися майже виключно
на
- Київ+380960830922