розділ 2 Закону про бухгалтерський облік) [139].
Таким чином, внутрішньогосподарський та управлінський облік слід трактувати як синоніми. Цю думку підтримує низка вітчизняних учених. Наприклад, проф. В.В. Сопко справедливо називає управлінський облік внутрішньогосподарським обліком. Крім того, він вважає, що ці терміни, так само як виробничий облік та контролінг, характеризують одне і те ж саме поняття, тобто є різними назвами однієї підсистеми бухгалтерського обліку. На його думку, внутрішньогосподарський облік є продовженням або, точніше, поглибленням і деталізацією даних фінансового обліку в частині затрат і доходів діяльності, коли розкривається ефективність придбання ресурсів, їх переробки, технологічних та організаційних рішень, мотивації тощо [161, с. 2].
На наш погляд, повністю погодитися з думкою тих учених, які ототожнюють внутрішньогосподарський облік із виробничим обліком або контролінгом, не можна.
Проти того, щоб вважати синонімами виробничий та внутрішньогосподарський (управлінський) облік, виступає низка відомих спеціалістів, таких як М.А. Вахрушина [22, c.13], С.Ф. Голов [29, c.17-18], Т.П. Карпова [66, c.9] та інші. Ці вчені небезпідставно вказують, що в ринкових формаціях управлінський облік є історичним наступником виробничого обліку, його якісно новою формою. На Заході сучасний управлінський облік вирішує багато нових завдань і використовує багато методів, не властивих виробничому обліку. Кардинальні зміни у процесі управління підприємством, які відбулися протягом останніх 25-30 років, обумовили значний прогрес у розвитку управлінського обліку. Він почав виходити далеко за межі обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, вирішуючи стратегічні завдання не тільки виробництва, але й маркетингу, управління інноваціями тощо. Отже, на наш погляд, виробничий облік потрібно вважати попередником управлінського (в історичній ретроспективі) і його складовою частиною, тобто значно вужчим поняттям, на сучасному етапі.
Про те, що виробничий облік слід вважати важливою складовою частиною управлінського обліку, вказують зарубіжні автори К. Уілсон і В. Хуа [29, c.17]. Ми підтримуємо цю точку зору, оскільки сучасний менеджмент набагато більше уваги приділяє питанням, пов'язаним із комерційною (маркетинговою) діяльністю, ніж це було раніше. Відповідно, управлінський облік для забезпечення підтримки прийняття рішень повинен оперувати різними потоками інформації, не тільки виробничими.
Серед інших підходів до розуміння сутності внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, із якими ми не можемо погодитися, слід назвати позицію проф. О.С. Бородкіна, який вважав, що більш точна назва управлінського обліку - оперативний або оперативно-технічний облік [13, с.44]. У системі внутрішньогосподарського обліку насправді значну роль відіграє оперативний облік та аналіз витрат і доходів, але не менш важливою є прогностична підсистема, завдяки якій внутрішньогосподарський облік тісно інтегрується з такими функціями управління як планування та прогнозування. Ще більші заперечення викликають твердження проф. Бородкіна, висловлені ним у статті, де відкидається сам факт існування управлінського обліку, який називає "міфічною системою" і заявляє, що "внутрішньогосподарський облік як система, що включає оперативний, статистичний і бухгалтерський облік, за змістом, значенням і рішенням завдань виконує роль управлінського обліку" [15, с. 49, 52]. На наш погляд, заперечувати існування управлінського обліку нелогічно, оскільки він уже декілька десятиліть існує в ряді розвинених країн і цей факт неможливо відкинути.
Потрібно звернути увагу і на те, що деякі автори необґрунтовано звужують сферу внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, вважаючи його лише обліком виробничих затрат та калькуляцією собівартості продукції [1, с. 844; 154, с. 7].
Ми не вважаємо правильним ані ототожнення виробничого та внутрішньогосподарського обліку, ані звуження сфери останнього до меж "калькуляційного" обліку. На нашу думку, найближче до правильного визначення підійшли Г. Пашигорєва й О. Савченко, які пишуть, що внутрішньогосподарський (управлінський) облік являє собою інформаційно-обчислювальну систему, що об'єднує сукупність форм і методів планування, обліку, аналізу, спрямовану на формування альтернативних варіантів функціонування організації і призначену для інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень по її управлінню [127, с. 64].
Єдине, що можна вважати недоліком цього визначення, це твердження про внутрішньогосподарський облік як інформаційно-обчислювальну систему. На нашу думку, внутрішньогосподарський облік - це система підтримки прийняття управлінських рішень, яка органічно поєднує як власне облікові методи та прийоми, так і методи планування, аналізу й контролю; система, яка дозволяє деталізувати й розширити інформаційну базу та часовий горизонт управління господарським суб'єктом.
Ще одне дискусійне питання, яке по-різному тлумачиться вітчизняними науковцями, стосується взаємовідносин внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і контролінгу. Ці поняття часто або вважають ідентичними, або навіть включають управлінський облік у контролінг, вважаючи останній набагато ширшим поняттям [128, с. 97-102]. Але і перший, і другий підходи, на нашу думку, є не зовсім точними. Для того щоб однозначно визначити сутність як управлінського обліку, так і контролінгу, потрібно звернути увагу на походження й приналежність цих понять до тих чи інших облікових моделей і концепцій.
Необхідно розрізняти американську та німецьку концепції обліку, оскільки між ними є суттєва різниця. Економіст Н.Г. Кислиця на сторінках журналу "Фінанси України" абсолютно справедливо зауважує, що "не можна відривати понять і термінів від національного ґрунту. Важко вести мову, скажімо, про управлінський облік, виробничий облік чи контролінг узагалі, не спираючись на яку-небудь національну облікову систему, оскільки одним і тим же терміном у різних країнах можуть позначатися різні
- Київ+380960830922