Ви є тут

Нові підходи до діагностики, прогнозування та корекції клімактеричного синдрому

Автор: 
Мойсеєва Тетяна Дмитрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U004362
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно до поставлених задач і мети дисертації нами були обстежені 109 жінок пери- і постменопаузального періоду, що звернулися у Центр планування сім'ї обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова з приводу психо-вегетативних проявів клімактеричного синдрому.
Всім жінкам було проведено визначення домінантної півкулі головного мозку з застосуванням гаплоскопічної методики, анкетування з наступним детальним гінекологічним і неврологічним обстеженням, визначення рівня статевих стероїдних гормонів, стресових гормонів, нейротрасміттерів з визначенням корелятивних зв'язків і подальшим проведенням специфічної терапії. Вибір типу терапії проводився "сліпим" методом. У всіх досліджуваних була виключена наявність абсолютних і відносних протипоказань до терапії препаратами статевих стероїдів.
З метої поглибленого аналізу психо-вегетативних порушень в різні періоди клімактерію досліджувані жінки були розподілені на три групи:
I група: жінки в пременопаузі - (18) жінок;
П група: жінки в постменопаузі від 1 до 5 років - (61) жінка;
III група: жінки в постменопаузі від 6 до 10 років - (30) жінок.
У даній роботі були використані клінічні, інструментальні, лабораторні, психо-неврологічні та статистичні методи обстеження хворих із клімактеричним синдромом.
2.1. Клініко-лабораторні методи дослідження.
Клінічний метод обстеження є провідним в медичній практиці. Він побудований на порівнянні, зіставленні, виявленні різниці, ідентифікації, з'ясуванні закономірностей послідовностей формування та зміни симптомів, синдромів, клінічних варіантів хвороби, особливостей перебігу її у різних осіб і на різних етапах хвороби.
Клініко-гінекологічне дослідження репродуктивної системи включало детальний аналіз анамнестичних даних, із врахуванням даних спадковості, перенесених і супутніх захворювань, операцій, травм у різні періоди життя, віку становлення менструальної функції, її характеру протягом усього життя, перебігу вагітностей, пологів, перебігу періодів пре- і менопаузи, аналізу раніше проведеної гормонотерапії, оцінки соціальних факторів.
Стан репродуктивної системи оцінювався на підставі оцінки об'єктивних скарг і об'єктивного дослідження загального і гінекологічного статусу, обстеження молочних і щитовидої залоз.
Індекс Брея (Вгеу) для визначення ступеня вираженості ожиріння розраховували по індексу маси тіла (ІМТ) по Вгеу за формулою:

имт =
маса тіла, кг
довжина тіла, м2

У нормі ІМТ жінок репродуктивного віку дорівнює 20-26. ІМТ у межах 26-30 свідчить про малу ймовірність виникнення метаболічних порушень, понад 30 - про середній ступінь ризику їх розвитку, понад 40 - високий ступінь ризику розвитку метаболічних порушень. Зіставлення ІМТ з оцінкою ожиріння по таблиці В.Г.Баранова показують, що значення індексу від 30 - 40 свідчать про III ступеня ожиріння (перевищення маси тіла в порівнянні з максимальним фізіологічним нормативом на 50%), а значення індексу понад 40 - про IV ступінь ожиріння (перевищення маси тіла на 100% у порівнянні з максимально припустимим фізіологічним значенням). Для оцінки типу ожиріння використаний також індекс обсягу талії /стегна (ІОТБ) ІОТБ > 0,8 свідчать про "андроїдний" тип ожиріння.
Модифікований менопаузальний індекс (індекс Купермана в модифікації Уварової) , що складається з 34 симптомів, визначається для оцінки ступеня важкості клімактеричного синдрому. Розрахунок здійснювався шляхом підсумовування балів, що характеризують інтенсивність того чи іншого симптому, при цьому "0" відповідав відсутності симптому, "1" - слабкому, "2" - середньому і "З" -сильному ступеню виразності симптому. Останні були згруповані в 3 комплекси: нейро-вегетативний комплекс, комплекс обмінно-ендокринних порушень та комплекс психоемоційних порушень. Сума балів до 10 характеризує відсутність клінічних проявів, від 10 до 20 балів - слабка ступінь, 21-30 балів середня, і > 30 балів - важка ступінь нейро-вегетативних розладів. Обмінно-ендокринні і психоемоційні порушення оцінювалися таким чином: 1-7 балів - слабка, 8 - 14 - середня, > 14 балів - важка форма виразності розладів.
Оцінка за шкалою ММІ представлена в табл. 5.
Таблиця 5
Шкала оцінки модифікованого менопаузального індексу

СИМПТОМИ

СТУПІНЬ ВИРАЖЕНОСТІ (БАЛИ) СлабкаПомірнаВажка Нейровегетативні
Метаболічні
Психоемоційні
ММІ ?10 - 20
1 - 7
1 - 7
12 - 34 21 - 30
8 - 14
8 - 14
35 - 58 ?30
?14
?14
? =58
При швидкому зниженні зазначених показників ефект лікування вважається позитивним, при уповільненому темпі - неповним, а при відсутності зниження - ефективність негативна.
Ультразвукове дослідження органів малого таза здійснювалося в центрі планування сім'ї обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова на ультразвуковому апараті Shimadzu 350 з використанням трансабдомінального і трансвагінального датчиків частотою 3,5 -7 Мгц. В процесі обстеження визначалися структура, стан та розміри матки і яєчників, стан та товщину М-еха. За норму М-еха приймали відображення від стінок порожнини матки і ендометрія, що не перевищує 4-5 мм. Ультрасонографія проводилася пацієнткам основної групи до початку терапії та через 6 місяців після її проведення.
2.2. Гормональні методи дослідження (дослідження рівнів гормонів репродуктивної системи, нейротрансміттерів).
Визначення в крові жінок із клімактеричним синдромом гормонів репродуктивної системи (эстрадіол, прогестерон, ФСГ, ЛГ, пролактин), стресових гормонів (норадреналіну, адреналін, 11-оксикортикостероїдів), нейротрансміттерів (серотонін, дофамін) здійснювалось в лабораторії діагностичного центра "Медівін", м. Вінниця. Дослідження виконувалось за допомогою імуноферментного аналізатора Мultіsсаn із застосуванням тест-систем для імуноферментного аналізу "Ве