Ви є тут

Структурування задач формування стратегії розвитку підприємства (на прикладі підприємств хлібопродуктів)

Автор: 
Голубьонкова Олена Олексіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U004374
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОГО ОТОЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Визначення конкурентного оточення підприємств хлібопродуктів

Підприємства хлібопродуктів займають особливе місце в промисловості України: дуже високе значення зерна і продуктів його переробки, як у повсякденному харчуванні населення, так і в забезпеченні сировиною більшості галузей харчової промисловості, тваринництва і птахівництва. Змінення цін на зерно і продукти його переробки впливає на рівень цін на хлібобулочні і макаронні вироби, на м'ясні і молочні продукти, на мучні кондитерські вироби тощо. Все це свідчить про стратегічну важливість підприємств хлібопродуктів для продовольчої безпеки країни.
Багато років в Україні існувала державна монополія на заготівлю, переробку і реалізацію зерна. Усі підприємства хлібопродуктів підпорядковувалися одному міністерству, мали спільну ієрархію управління і приблизно однакове фінансове становище. Сьогодні, в умовах дії ринкових законів, дані підприємства істотно відрізняються друг від друга як за формою власності, складу процесів основного виробництва, так і фінансовим становищем. Але всі вони знаходяться в одній галузі, а, отже, у спільному конкурентному оточенні, яке характеризується певною стадією життєвого циклу галузі та конкурентними силами, що здійснюють вплив.
Галузі можуть знаходитися на різних стадіях життєвого циклу - зародження, росту, зрілості чи спаду.
Перша стадія життєвого циклу - це зародження: "бурхливий період становлення галузі, коли кілька фірм, прагнучи до захоплення лідерства, конкурують між собою" [45, с. 18]. Зростання характеризується випереджальним ростом попиту щодо пропозиції, а конкуренти, що діють на ринку "пожинають плоди перемоги". Для стадії зрілості характерно уповільнення темпів росту, насичення попиту, жорсткість конкуренції та наявність надлишкових потужностей [45, с. 18; 58, с. 242]. На стадії спаду спостерігається "зниження обсягу попиту (іноді до нуля), зумовлюване довгостроковими демографічними й економічними умовами і темпом морального старіння чи зменшення споживання продукту" [45, с. 18].
Зародження галузі хлібопродуктів відбулося ще при формуванні товарних відносин, тому стадію зародження можна вважати давно пройденою.
До зростаючої стадії цю галузь також не можна віднести, тому що технології переробки та збереження зернопродуктів змінюються повільно: "традиційна технологія переробки зерна пшениці в сортове (біле) борошно склалася понад 200 років тому" [84, с. 15]. Нові товари та послуги з'являються нечасто, тому що в процесі діяльності даної галузі задовольняються фізіологічні потреби людей, котрі, як відомо не піддані сильним змінам (культура харчування це досить консервативний фактор), крім того, потреба в харчуванні є вічною. Обмежений набір сировини також перешкоджає появі істотних змін в асортименті і технологіях.
Фахівці відзначають, що практично будь-яка галузь може перебувати в стадії спаду, окрім тих, котрі необхідні для життєдіяльності людей [31, с. 151]. А саме такою і є досліджуєма нами галузь. Крім того, продовольча безпека держави залежить від стабільної роботи підприємств хлібопродуктів.
Це дозволяє нам зробити припущення про те, що галузь хлібопродуктів перебуває в стадії зрілості.
Необхідно відмітити, що в різних країнах однакові галузі можуть знаходитися на різних стадіях життєвого циклу. Це залежить від стану і динаміки місцевого ринку, тобто, при визначенні стадії життєвого циклу галузі необхідно порівнювати темпи росту даної галузі й у середньому по промисловості. Тому, проводячи аналіз стану галузі хлібопродуктів, будемо враховувати динаміку розвитку всієї промисловості і народного господарства України в цілому, а також галузей, пов'язаних з виробництвом і переробкою зерна та зернопродуктів.
В економіці України можна виділити два періоду, які істотно відрізняються: 1991-1997 р., коли відбулося значне падіння обсягів виробництва у всіх галузях, та період з 1998 року по дійсний час - спостерігається стабілізація і незначний ріст. Тому при аналізі тенденцій вітчизняної економіки та стану галузі хлібопродуктів, ці два періоди розглянуто нами окремо.
М. Портер, проводячи аналіз конкуренції в галузях у залежності від їхньої стадії життєвого циклу, виділив ряд тенденцій, властивих галузі на кожній зі стадій [58, с. 243-259]. Проаналізуємо, чи відповідають тенденції в даній галузі тим, що відзначає М. Портер для зрілих галузей.
1. "Уповільнення темпів росту галузі означає посилення конкуренції підприємств за частку ринку" [58, с. 224]. Як правило, чим більше частка ринку, що належить підприємству, тим вище ефективність його діяльності. Тому кожне підприємство прагне максимізувати свою частку на ринку. При високих темпах росту ринку збільшення ринкової частки кожного підприємства здійснюється за рахунок приросту ринку. При зниженні темпів росту ринку, збільшення частки одного підприємства відбувається за рахунок зменшення частки іншого, що призводить до загострення конкуренції.
Індекс внутрішнього валового продукту (ВВП) і виробництва продукції підприємствами харчової і переробних галузей у 1998 році відносно 1991 склав менш ніж 50% (за винятком кондитерської галузі), у тому числі по борошномельно-круп'яній і комбікормовій - 38% (рис. 2.1, додат. В, табл. В.1) [85-88].
Виробництво продуктів, пов'язаних з переробкою зерна, відповідно, також зменшилося, у тому числі, виробництво основної продукції підприємств хлібопродуктів - борошна і круп скоротилося майже вдвічі, комбікормів - у сім разів за період з 1991 по 1998 р. (рис. 2.2, додат. В., табл. В.2) [85-88].
Рис. 2.1. Динаміка індексів ВВП та виробництва продукції по галузях
Рис. 2.2. Динаміка виробництва продуктів, пов'язаних з переробкою зерна

На зниження обсягів виробництва підприємств хлібопродуктів вплинули такі фактори.
По-перше, істотне зниження кількості і якості зернової сировини. У додатку В: табл