Ви є тут

Використання аміксину в комплексній терапії хворих на ентеровірусні менінгіти

Автор: 
Майстренко Оксана миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U000230
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Характеристика обстежених хворих
Робота виконана на кафедрі інфекційних хвороб і епідеміології Одеського
державного медичного університету.
Під нашим спостереженням знаходилося 135 хворих на серозні менінгіти
ентеровірусної етіології переважно молодого та середнього віку, з них 82
(60,7%) чоловіка і 53 (39,3%) жінки, які пройшли стаціонарне лікування в
Одеській міській клінічній інфекційній лікарні з 1998 по 2000 рік.
Діагноз встановлювали на підставі скарг хворих, клініко-епідеміологічних,
лабораторних даних і підтверджували виділенням у частини хворих ентеровірусів з
ліквору і калу, а також серологічними методами в реакціях нейтралізації на
культурі клітин Hep-2 зі штамами ентеровірусів за умов більш ніж
чотирьохкратного наростання антитіл. Під час спалаху визначалися повторні
випадки захворювань у родинах, в організованих колективах. Це свідчить про
передачу інфекції в епідемічних осередках, що підтверджує інфекційну природу
захворювання.
Крім того, обстежено 30 практично здорових осіб, які зверталися в
гепатологічний центр Одеської міської клінічної інфекційної лікарні з приводу
вакцинації проти гепатиту В. З них 18 (60,0%) чоловіків і 12 (40,0%) жінок.
Протягом року до моменту обстеження в цих осіб не було гострих запальних та
інфекційних захворювань, і вони не знаходилися на диспансерному обліку з
приводу будь-яких соматичних захворювань. Кров на дослідження брали до початку
вакцинації після комплексного обстеження, яке констатувало що людина практично
здорова. Розподіл обстежених хворих та практично здорових осіб за статтю і
віком в обох групах вірогідно не відрізнявся.
Розподіл хворих за віком і статтю представлений на рисунку 2.1.
Рис. 2.1 Розподіл хворих на ентеровірусні менінгіти за віком і статтю
Вікові коливання досліджуваних показників були незначними, тому що більшість
обстежених були молодого і середнього віку. Залежності тяжкості хвороби від
статі також не встановлено. У групи спостереження включали в основному хворих,
у яких не були виявлені супутні захворювання. Розподіл хворих за віком у
залежності від тяжкості хвороби приведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих за віком в залежності від тяжкості
ентеровірусного менінгіту
Перебіг хвороби
Групи за віком (років)
Всього
14-20
21-30
31-40
41-50
51-60
>60
Середньої тяжкості
абс.
49
29
92
53,3
31,5
5,4
3,3
4,3
2,2
100
Тяжкий
абс.
11
14
43
25,6
13,9
2,3
9,3
16,3
32,6
100
Під час визначення ступеня тяжкості хвороби враховували клінічні дані:
виразність і тривалість лихоманки, інтоксикаційного, гіпертензійно-лікворного,
менінгеального синдромів, наявність дифузійної та осередкової симптоматики
ураження нервової системи. Частота виявлення основних клінічних симптомів у
хворих на ентеровірусні менінгіти представлена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Частота виявлення основних клінічних симптомів у хворих на ентеровірусні
менінгіти в залежності від тяжкості хвороби
Симптоми
Середньотяжкий перебіг хвороби
Тяжкий
перебіг хвороби
Число хворих, n=92
Число хворих, n=43
абс.
(%)
абс.
(%)
Лихоманка
91
98,9
43
100
Головний біль
92
100
43
100
Запаморочення
61
66,3
36
83,72
Біль підчас руху очей
45
48,9
27
62,79
Нудота
66
71,74
38
88,0
Блювота
57
62,0
33
76,74
Слабість
92
100
43
100
Гіперемія слизової зіву
72
78,26
40
52,17
Кон’юнктивіт, склерит
65
70,65
37
86,05
Екзантема
9,78
16,28
Порушення свідомості
36
83,72
Осередкова симптоматика
11
25,58
Ригідність м'язів потилиці
85
92,39
43
100
С-м Керніга
78
84,78
38
88,37
С-ми Брудзинського
48
52,17
29
67,44
Зниження черевних рефлексів
69
75,0
41
95,35
Більшість хворих надходило до стаціонару на 2-3 день хвороби. В основному
захворювання починалося гостро з підвищення температури тіла, нудоти, блювоти і
виражених явищ інтоксикації. У 20,7% хворих лихоманка мала субфебрильний
характер, у 76,3% температура тіла підвищувалася до 38-39°С, а в 3% - до 40°С.
В одного пацієнта захворювання розвилося на тлі нормальної температури тіла.
Двохвильова лихоманка спостерігалася в 13 пацієнтів (9,6%), повторний підйом
температури тіла приходився в середньому на 12-14 день захворювання, досягав
субфебрильних значень і тривав 3-4 дні.
Під час надходження до стаціонару усі хворі скаржилися на сильний головний
біль, частіше розлитого характеру, що підсилювався від шуму і яскравого світла
і часто супроводжувався болями під час руху очних яблук. У 66,3% середньотяжких
хворих і 83,7% тяжких крім головного болю були запаморочення. Нудота турбувала
71,7% хворих середньої тяжкості і 88,0% тяжких. Блювота в більшості пацієнтів
була повторною, не була пов'язана з прийомом їжі і не приносила полегшення
стану. У хворих середньої тяжкості вона спостерігалася в 62,0%, а у тяжких - у
76,7%. Слабість почували всі пацієнти. Тривалість суб'єктивних симптомів
ентеровірусного менінгіту ілюструє рис. 2.2.
Рис. 2.2 Тривалість суб'єктивних симптомів ентеровірусного менінгіту в
залежності від тяжкості захворювання
Під час об'єктивного обстеження в 72,1% пацієнтів з тяжким перебігом хвороби
визначені загальмованість, сонливість, деяка дезорієнтація, у 11,6% - сопор. У
хворих середньої тяжкості порушення свідомості не спостерігалося. Під час
огляду в 70,7% середньотяжких і в 86,1% тяжких хворих виявляли склерит, який у
частини пацієнтів супроводжувався симптомами кон’юнктивіту: набряком вік,
гіперемією кон’юнктив, субкон’юнктивальними крововиливами, помірними серозними
чи слизово-гнійними виділеннями. У 78,3% середньотяжких і в 52,2% т