РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ КОН'ЮНКТУРИ РИНКУ РІПАКУ І ПРОДУКТІВ ЙОГО
ПЕРЕРОБКИ
2.1. Народногосподарське значення та економічна ефективність
виробництва і переробки ріпаку
У світовому сільському господарстві ріпак займає стійкі позиції як одна з основних олійних культур. Загальний обсяг виробництва насіння ріпаку складає понад 10% від загального виробництва головних олійних культур (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Світове виробництво олійних культур, млн.т [101, 102]
КультураМаркетингові роки1997/981998/991999/002000/012001/022002/032003/04Соя157,73158,93159,90175,10184,30188,81207,534Ріпак33,3436,7142,7437,6035,8631,9636,526Соняшник23,3325,8926,9323,2921,2523,2426,155Бавовник34,7032,7633,7733,5336,6033,2236,055Арахіс26,6328,8727,8031,1233,1131,7232,486Копра5,864,675,445,905,265,305,379Пальмові ядра5,135,766,126,917,157,407,944Всього286,70293,60296,92313,44323,53321,66352,079
Площі посівів ріпаку поступалися тільки таким головним олійним культурам, як соя (29-33% від площі олійних культур) і бавовник (15-19%) і перевершували посівні площі соняшнику (9-10%) [25-28].
Високими темпами розвивається переробка ріпаку і виробництво ріпакової олії. Світове виробництво ріпакової олії в останні роки перевищило 12 млн. тонн і склало більш 12% від світового обсягу виробництва рослинних олій. За даними ФАО, це 3-є місце після виробництва соєвої і пальмової олій (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Світове виробництво деяких рослинних олій, млн т [101, 102]
Рослинна оліяМаркетингові роки1998/991999/002000/012001/022002/032003/04Соєва24.6524,6426,7328,8330,5531,986Пальмова19.2521,8024,2825,4227,0327,633Ріпакова11.8113,6412,9812,6111,6712,623Соняшникова9.189,648,467,618,349,09Бавовникова3.573,553,503,813,513,903Арахісова4.444,184,294,824,294,624Кокосова2.713,343,643,233,173,32Оливкова2.502,372,482,782,162,809Пальмово-ядрова2.432,793,063,123,363,435Всього80.5485,9589,4392,2494,0899,423
Побічний продукт виробництва ріпакової олії - ріпаковий шрот (макуха), що є високобілковим концентратом для годівлі тварин, займає провідне місце у світовій торгівлі рослинними шротами (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Світове виробництво основних видів шроту, млн. т [20]
НазваМаркетингові роки1998/991999/002000/012001/022002/032003/04Соєвий107,54107,53116,49125,32131,62138,547Ріпаковий19,1122,4121,1720,0618,7020,378Бавовниковий11,3611,4111,2312,0811,2112,389Соняшниковий10,5110,729,408,319,089,854Рибний5,806,335,805,705,625,75Арахісовий5,765,335,536,205,415,857З копри1,441,771,881,681,661,752Пальмовий2,933,323,643,714,004,096Разом164,46168,81175,14183,05187,30198,623
За кормовою цінністю ріпаковий шрот не поступається соєвому, а за вмістом незамінних амінокислот перевершує соняшниковий шрот. Він містить до 40% протеїну і 8-11% жиру [106]. Частка ріпакового шроту (у перерахунку на 44% протеїновий еквівалент) становить 8-9% світового виробництва щороку.
У 90-роки виробництво ріпаку значно збільшилося в Канаді, Індії, Китаї. У цей період різко зріс інтерес до культури в багатьох європейських країнах, особливо з помірним кліматом. Багато ріпаку стали вирощувати у Великобританії, Польщі, Чехії, Швеції. Основною причиною зростання виробництва культури в Європі стало прагнення розвинутих країн звільнитися від залежності США у вирішенні проблеми білку (за рахунок імпорту соєвого шроту і соєвих бобів). Багато європейських країн стали на шлях самозабезпечення продукцією олійних культур [38, 93].
Причини підвищеної уваги до ріпака криються у його потенційних можливостях, які відкрилися в результаті селекційної роботи, а також непересічній значимості культури як продовольчої, кормової, технічної та екологічної. Ріпак - це харчова олія і високобілкові корми. З 1 тонни насіння ріпака можна одержати 380-400 кг олії і 500-550 кг макухи (шроту). При середній урожайності насіння ріпака 2-2,5 т/га можна одержати 0,8-1 т олії і 1,3-1,4 т макухи (шроту). Із збільшенням виробництва харчової (безерукової) рослинної олії переробна промисловість отримає цінну сировину для виготовлення інших продуктів харчування - маргарину, майонезу тощо та товарів народного споживання: фарб, лаків, миючих засобів і т.д.
З появою безерукових низькоглюкозинолатних сортів ріпак став культурою великих потенційних можливостей. Насіння ріпаку - важливе джерело одержання дешевого рослинного масла і високобілкових кормів. Воно містить 40-44% олії, 18-20% білка, 6-7% клітковини, 24-26% БЕР. Кожний гектар ріпаку (при урожаї насіння 20 ц/га) забезпечує одержання 1120 кг макухи, яка містить 40% білка, добре збалансованого по амінокислотному складу і крім цього 720 кг олії. Насіння сучасних безерукових і низькоглюкозинолатних сортів ріпака містить 40-45% напіввисихаючої олії до складу якої входять полінасичені линолева й линоленова жирні кислоти (рис. 2.1), що не синтезуються в організмі людини, є основним компонентом мембран клітин і відіграють фундаментальну роль у кисневому обміні. За смаковим та харчовим якостями така ріпакова олія прирівнюється до соняшникової, соєвої і навіть оливкової [107].
Рис. 2.1. Склад жирних кислот найбільш важливих рослинних олій
Досягнення селекції у виведені сортів ріпака з низьким вмістом ерукової кислоти відкрили необмеженні можливості для використання олії із ріпака безпосередньо у харчуванні людини. Наприклад, в Канаді ріпакова олія складає вже 54% загального споживання рослинних олій, соєва ? 23, кукурудзяна ? 6,5% [67].
Ріпак - добрий медонос. Під час цвітіння за один день бджолосім'я може зібрати 4-5 кг меду, кожен гектар посіву ріпаку може дати до 80-100 кг меду [22, 39].
Ріпак є гарним попередником для багатьох сільськогосподарських культур. Він швидко звільняє поле, покращує агрофізичні властивості грунту, фітосанітарний стан посівів, сприяє