РОЗДІЛ 2
Облік матеріальних запасів підприємств
хлібопекарної галузі промисловості
При дослідженні методики обліку матеріальних запасів хлібопекарних підприємств
необхідно звернути увагу на те, що на неї впливають певні організаційні та
технологічні особливості притаманні хлібопекарній галузі промисловості.
До організаційних особливостей відносяться: наявність підприємств різної
виробничої потужності; використання різного технологічного обладнання;
організація щоденної роботи підприємств із застосуванням одно-, двох- або
трьохзмінного робочого дня; необхідність щоденного і безперервного забезпечення
населення продукцією, яка, переважно, має короткий термін зберігання;
безперервна робота підприємства протягом різних сезонів року; широкий
асортимент продукції; наявність спеціалізованих підприємств з випуску фірмових
видів хліба; безперебійне забезпечення борошном та іншими матеріалами, що
гарантує запланований графік виробничого процесу; необхідність чіткого
узгодження роботи хлібопекарних підприємств з підприємствами роздрібної
торгівлі і транспортними організаціями, забезпечення торгової мережі продукцією
у визначені години і у широкому асортименті; гнучкість зміни обсягів
виробництва та асортименту продукції залежно від замовлень роздрібних торгових
підприємств.
До технологічних особливостей належать: постійний рух і трансформація
матеріальних запасів протягом всього виробничого процесу, який складається з
таких шести стадій: 1) приймання та зберігання сировини, 2) підготовка сировини
до пуску у виробництво, 3) приготування тіста, 4) розділення тіста, 5) випічка,
6) зберігання випечених виробів й відправка їх до торгової мережі; використання
специфічної сировини – борошна, яке має ряд якісних ознак, що впливають на
вихід готової продукції та її якість. [7]
Схематично рух матеріальних запасів на підприємствах хлібопекарної галузі, на
нашу думку, можна викласти у такому вигляді (див. рис. 2.1).
Рис. 2.1 Рух запасів на підприємстві
Щоб під час дослідження виявити “вузькі місця” у методиці обліку матеріальних
запасів, з нашої точки зору, доцільно зазначити, що на підприємствах
хлібопекарної галузі промисловості завданнями обліку матеріальних запасів є:
1) правильне та своєчасне документальне відображення операцій та забезпечення
достовірних даних з виготовлення, придбання, надходження, утримання та відпуску
матеріальних запасів у виробництво, продаж або інше вибуття;
2) контроль за збереженістю матеріальних запасів у місцях зберігання та на всіх
етапах їх руху;
3) контроль за дотриманням встановлених норм запасів;
4) систематичний контроль за використанням матеріалів у виробництві на базі
технічно обґрунтованих норм їх витрачання;
5) своєчасне виявлення непотрібних і зайвих матеріальних запасів для їх
реалізації згідно із чинним порядком та заходами, які розробляються на
хлібопекарних підприємствах. [101]
У ході дослідження було з’ясовано, що на більшості хлібопекарних підприємств
організація обліку матеріальних запасів базується на основних принципах
оперативно-бухгалтерського методу обліку з застосуванням сучасних засобів
механізації та автоматизації обліково-обчислювальних робіт.
Оскільки матеріальні запаси можуть знаходитись у різній формі: виробничі запаси
на складах, у процесі виробництва (незавершене виробництво), у формі готової
продукції, методики їх обліку, на нашу думку, доцільно розглядати окремо.
2.1. Методологічні та організаційні особливості обліку виробничих
запасів та МШП
Головне місце у складі виробничих запасів підприємств хлібопекарної галузі
займає борошно (від 55 до 85 % загальної вартості виробничих запасів).
Борошно хлібопекарні підприємства отримують згідно укладених договорів зі
складів комбінатів хлібопродуктів, безпосередньо з млинів, а також із
залізничних станцій при повагонних відправленнях. При перевезенні борошна зі
складу комбінату хлібопродуктів автомобільним транспортом виписують
товарно-транспортну накладну (далі – ТТН) за спеціалізованою формою № 1-ТН, а
при відвантаженні залізницею – залізничну накладну; у всіх випадках
відвантаження борошна виписується якісне посвідчення за формою № 40.
Допоміжні матеріали отримують від різноманітних постачальників: маслозаводів,
дріжджових заводів, птахофабрик, торгівельних та заготівельних підприємств
споживспілок, до складу яких входять хлібопекарні підприємства. При отриманні
допоміжних матеріалів виписуються рахунки-фактури, ТТН
та видаткові накладні.
Для отримання борошна, допоміжних матеріалів і палива одержувач видає
уповноваженій особі довіреність. [37]
Борошно та допоміжні матеріали, що надходять, повинні відповідати відповідним
ГОСТам, технічним умовам і супроводжуватись якісним посвід-ченням або
сертифікатом. В якісному посвідченні зазначаються хлібопекарні властивості
борошна. Посвідчення про якість видають лабораторії комбінатів хлібопродуктів
на кожну партію борошна. Сертифікати видають інспектори державної хлібної
інспекції після перевірки ними якості борошна за відібраними зразками. Дані про
показники якості борошна завідувач складом записує до партіонного ярлика, який
прикріпляє до одного з мішків даної партії борошна, а посвідчення про якість
передає до лабораторії хлібозаводу.
Перевірку борошна за кількістю і якістю здійснює представник хлібопекарного
підприємства на складі постачальника за кількістю місць та стандартною вагою
мішка, зазначеною на маркувальному ярлику, мішкотари – за категоріями, а вагу
борошна в автоборошновозах – за показниками ваг при виїзді через вагову
комбінату хлібопродуктів.
Перевірку якості борошна повинен п