Ви є тут

Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування індукованих автоколивань у комплексному лікуванні хворих на обмежену склеродермію

Автор: 
Бреславець Максим Валерійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000820
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1.Методика загальноклінічного обстеження хворих.
Під спостереженням знаходилося 120 хворих з різними формами обмеженої Ск у віці від 5 до 77 років, тривалістю захворювання від 1 року до 32 років, з них чоловіків - 33, жінок - 87, що проходили лікування в ОШВД м. Донецька в період з 2000 р. по 2003 р.
Усі хворі до і після лікування проходили комплексне клініко-лабораторне й інструментальне обстеження, котре включає дослідження загального аналізу крові і сечі, біохімічний аналіз крові, визначення рівня глюкози крові, загального білка, білкові фракції, серомукоїду, сіалових кислот, рівня сироваткового кальцію, креатиніну, сечовини, амінотрансфераз, білірубіну, лужної фосфатази, гострофазових реакцій. З метою виключення системності процесу досліджували сироватку крові на наявність антиядерних і Scl-70 АТ. Інструментальне обстеження включало рентгенологічне дослідження стравоходу, шлунка, легень, кістково-суглобної системи, ЕКГ, УЗД печінки, нирок, підшлункової залози. Усі пацієнти були консультовані суміжними фахівцями для виявлення супутньої патології. Жінки одержували консультацію гінеколога-ендокринолога. Хворі перед початком лікування й у період диспансерного спостереження (1 раз у 6-12 місяців) були консультовані ревматологом для виключення системності процесу і відповідності клінічних проявів захворювання діагностичним критеріям ACR (Американський Коледж Ревматології, раніше ARA (Американська Ревматологічна Асоціація).
2.2. Оцінка ступеня утягнення шкірного покриву в патологічний процес.
Ступінь утягнення шкіри в патологічний процес оцінювали за допомогою видозміненого, відповідно до поставлених цілей, шкірного індексу Роднана [306], який відображує поширеність і тяжкість шкірного ураження при Ск. Оцінювали 27 топографо-анатомічних зон, у кожній з яких визначали поширеність ураження, вираженість атрофії та склерозу.
Ступінь вираженості склерозу оцінювали за 4-х бальною системою: 0 - без ущільнення, нормальна шкіра; 1 - незначне ущільнення; 2 - ущільнення середнього ступеня; 3 - крайній ступінь склерозу.
Ступінь вираженості атрофії оцінювали за 3-бальною системою: 0 - без атрофії, нормальна шкіра; 1 - незначне западіння шкіри; 2 - виражене западіння шкіри.
Ступінь поширеності процесу визначали в кожній з 27 топографо-анатомічних зон: пальці правої кисті, пальці лівої кисті, тильна поверхня правої кисті, тильна поверхня лівої кисті, праве передпліччя, ліве передпліччя, праве плече, ліве плече, права молочна залоза, ліва молочна залоза, праве стегно, ліве стегно, права гомілка, ліва гомілка, тильна поверхня правої ступні, тильна поверхня лівої ступні, пальці правої ступні, пальці лівої ступні, обличчя і голова, шия і поверхня до ключиць, передня грудна клітка (зона груднини), живіт, верхня поверхня спини, нижня поверхня спини, права сідниця, ліва сідниця, зона статевих органів.
Для об'єктивізації характеристик патологічного процесу ступінь вираженості склерозу й атрофії визначали за допомогою оцінки ступеня зміни основних біомеханічних властивостей шкіри в осередках ураження, для чого проводили індукцію механічних автоколивань стандартним зовнішнім фактором (апарат БРС-2М, НИОКБ НЕССИ, м. Дніпропетровськ, режим впливу №2 (середній), робоча насадка №2 середня). Відсутність коливань при даному режимі оцінювали як крайній ступінь склерозу - 3 бали (рис. 2.1), утворення стохастичних коливань відповідало ущільненню середнього ступеня і вираженій атрофії (рис. 2.2), що оцінювалося у 2 бали, порушення стійких автоколивань при наявності візуальних і пальпаторних склеротичних і атрофічних змін шкірного покриву оцінювали в 1 бал (рис. 2.3) (Пат.2002021013. Спосіб оцінки морфо-функціонального стану шкіри. Проценко Т.В., Бреславець М.В.) [118].

Рис.2.1.Відсутність коливань на спектрограмі при вираженому склерозі.

Рис.2.2. Стохастичні коливання на спектрограмі.

Рис.2.3.Регулярні коливання на спектрограмі.
Визначення особливостей генеруючих автоколивань проводили за допомогою акустичного аналізу звукових феноменів, котрі супроводжують їх утворення. Запис акустичних коливань здійснювався за допомогою широкосмужного мікрофона NAIKO M22PC і комп'ютера класу Pentium 2 з материнською платою на базі I815 з влаштованим звуковим кодеком AVANCE AC97 AUDIO[131].
Математичний аналіз звукових коливань здійснювали за допомогою програмного спектроаналізатора Spectra LAB.
Для кожної топографо-анатомічної зони підраховували ступінь вираженості склерозу й атрофії, а потім підсумовували дані по всіх зонах. Отриманий модифікований шкірний індекс Роднана (МШІР) відображував ступінь утягнення шкірного покриву в патологічний процес. Мінімальне значення МШІР - 0 балів, максимальне - 135 балів.
2.3. Визначення метаболітів тромбоксану і простацикліну.
Обстеження хворих здійснювали до лікування і через 1 місяць після лікування. Кров для дослідження забирали вранці натще одноразовим шприцом об'ємом 10 мл з ліктьової вени у кількості 5 мл. Одразу після узяття крові її переливали із шприца в скляну центрифужну пробірку об'ємом 10 мл, до якої попередньо додавали 0,5 мл консервуючого розчину, прохолоджували на крижаній бані. Для приготування консервуючого розчину наважки, Nа-ЕДТА (Трилона В, 2 г) і хлориду натрію (0,8 г) доводили до рН = 7.4 0.1 М NаОН і потім, до кінцевого обсягу 100 мл бідистильованою водою [233].
Кров центрифугували протягом 30 хв. із прискоренням не менше 3000 g при температурі +4° С на рефрижераторній центрифузі К-23 (Німеччина). Отриману плазму тубували у заздалегідь промаркіровані пластикові туби типу "Епендорф", обсягом 1,5 мл, у яких зберігали (не більше 3-4 тижнів) при температурі -20°С.
Визначення кількості PGI2 (за його стабільним прямим метаболітом простагландину 6-кето-р1а) і TXA2 (за його стабільним прямим метаболітом простагландину TXB2) проводили імуно-ферментним методом з використанням станда