РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
Стан і довговічність декоративних насаджень в сельбищній частині міст, де
ґрунт порушений у процесі будівництва й діє значне антропогенне навантаження на
природні екосистеми, яке призводить до їх деградації та погіршення
навколишнього середовища [134, 207], значною мірою залежать від якості
садивного матеріалу. Деревні рослини для озеленення міст, повинні мати
розвинену надземну частину та потужну кореневу систему, бути здатними
пристосуватись до мінливих несприятливих умов зростання. Суттєвим у підвищенні
якості садивного матеріалу декоративних рослин для озеленення є удосконалення
агротехніки його вирощування.
Виходячи з цього, в програму наших досліджень були включені наступні питання:
- вивчення впливу передпосівної обробки насіння деревних рослин протруйниками,
стимуляторами росту, мікроелементами, плівкоутворювачами і комплексними
препаратами на їх основі на схожість й енергію проростання насіння у сосни
звичайної, а також стимулятора росту триману-1 на схожість та довжину
проростків жолудів дуба звичайного і насіння берези повислої;
- удосконалення агротехніки вирощування на лісових розсадниках сіянців сосни
звичайної, дуба червоного і липи дрібнолистої шляхом застосування
амонійно-карбонатних сполук, стимуляторів росту рослин та їх комплексів;
- удосконалення агротехніки вирощування садивного матеріалу самшиту
вічнозеленого і туї західної із живців в умовах плівкової теплиці та подальшого
вирощування їх саджанців у контейнерах в умовах відкритого ґрунту;
- підвищення ступеня приживлюваності саджанців при пересаджуванні і покращення
умов їх росту й розвитку в умовах дефіциту вологи та мінерального живлення
шляхом використання плівкоутворюючих полімерних регуляторів росту рослин;
- спектральна діагностика стану деревних рослин за умов водного і мінерального
дефіциту в ґрунті.
2.2. Умови досліджень
2.2.1. Кліматичні умови
За сукупністю природних умов і лісокультурним районуванням за Б.Й. Логгіновим
район проведення польових досліджень розміщений на межі Східного Полісся,
Правобережного і Лівобережного Лісостепу [29, 136] з континентальним кліматом,
який відзначається відносно жарким літом й нетривалою з частими відлигами та
невеликою кількістю снігу зимою.
Широка амплітуда коливання мінусових (- 34°С) і плюсових (+ 39°С) температур й
значне, в окремі роки, пониження температури взимку та підвищення її у період
вегетації рослин негативно впливає на життєздатність декоративних рослин.
Середньорічна кількість опадів за багаторічними спостереженнями становить 610
мм, тривалість вегетаційного періоду – 204 дні. Перші осінні заморозки
спостерігаються 15 вересня, останні весняні – 18 квітня. Товща снігового
покриву в середньому становить близько 10 см, перший сніг випадає 15 грудня,
середня дата його повного танення – 14 березня. Глибина промерзання ґрунту – до
85 см. Взимку і навесні переважають вітри південно-східного напрямку зі
швидкістю – 2,7 – 3,0 м/сек., влітку – південно-західного (середня швидкість –
3,0 м/сек.) та восени – західного напрямку зі швидкістю – 2,5 м/сек.
2.2.2. Ґрунтові умови
Ґрунти території району проведення польових досліджень сформовані на лесовидних
суглинках. Вони представлені в основному ясно-сірими легкосуглинистими
ґрунтами. Агрохімічна характеристика ґрунтів лісорозсадника Хотівського
лісництва Боярської лісової дослідної станції, задіяних у дослідженнях 1998 –
1999 р. р., наведена в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунтів
№ діля-нок
Види
рН вод-не
рН соляне
Вміст мг/кг повітряно-сухого ґрунту
N-NH4
N-NO3
N-NH4
+ NO3
P2O5
K2О
Дуб червоний
6,1
4,65
29,9
10,5
40,4
52,1
48,2
Сосна звичайна
6,0
4,85
40,1
22,8
62,9
73,4
98,0
Липа дрібнолиста
5,9
5,00
50,7
23,3
74,0
80,5
61,0
Ділянка 1. Ясно-сірий легкосуглинковий ґрунт. Вміст гумусу – 1,75%. Реакція
ґрунтового розчину сольова – кисла (рН – 4,65). Наявність легкодоступних для
рослин азотних сполук близька до середньої з перевагою нітратів, які не
закріплюються в ґрунті і можуть швидко вимиватись з кореневмісного шару ґрунту
в глибші шари ґрунтового профілю. Кількість рухомого фосфору (Р2О5) знаходиться
в межах середніх значень (52,1 мг/кг), проте лише ледь-ледь перевищує за
сучасною градацією його низький вміст (25 – 50 мг/кг), тому корисним і
виправданим є внесення фосфорних добрив при підживленні рослин з витратами на 1
га 30 – 40 кг за діючою речовиною. Обмінного калію (К2О) в ґрунті мало (48,2
мг/кг), що вимагає поповнення його запасів шляхом внесення калійних добрив з
розрахунку 40 – 60 кг/га за діючою речовиною.
Ділянка 2. За своїм механічним складом, гумусованістю та рівнем кислотності
має показники дуже близькі до показників ділянки 1 і відрізняється від неї
більшим вмістом мінеральних форм азоту, серед яких переважають нітрати.
Кількість рухомого фосфору, а також обмінного калію середня, дорівнює
відповідно – 73,4 та 98 мг/кг.
Ділянка 3. Ґрунт за основними морфологічними та генетичними ознаками
відноситься до ясно-сірих легкосуглинкових ґрунтів. Реакція водної витяжки
орного шару менш кисла, ніж на ділянках 1 і 2 (рН – 5,9), кількість азотних
сполук, включаючи нітрати, порівняно з ділянками 1 і 2 – підвищена, вміст
фосфору – середній, калію – низький.
Таким чином, грунтово-кліматичні умови регіону, де вирощується садивний
матеріал, не завжди є оптимальними для його росту і розвитку. А тому ґрунтові
умови розсадника потребують покращення з метою підвищення якості садивного
матеріалу.
Для вивчення впливу стимулятора рос