РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічних груп
Нами відібріні для аналізу результати клініко-ЕНМГ досліджень 283 пацієнтів з ураженням ЛН різного генезу, котрі перебували на обстеженні та лікуванні в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України у 1996-2003 рр.
Вік обстежених хворих від 1 міс до 79 років, середній - 35 років. Наймолодшим серед обстежених був пацієнт у віці один місяць із наслідками пологової травми ЛН. Переважна кількість хворих (69,3%) були у віці від 20 до 59 років. Чоловіки складали 41%, жінки - 59%. Розподіл хворих за віком і статтю подано в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з ураженням ЛН за віком і статтю
СтатьВік (у роках)Усього< 1414-1920-2930-3940-4950-5960-79Кількість хворих / %Чоловіки720202221188116 / 41%Жінки8273920332317167 / 59%Усього15
5,3%47
16,6%59
20,9%42
14,8%54
19,1%41
14,5%25
8,8%283
100%
З урахуванням рекомендацій ВООЗ щодо розподілу за віком, до 45 років було 190 пацієнтів, у віці 45-59 років - 68, більше 59 - 25.
Ураження лівого ЛН спостерігалося у 49% хворих, правого - 51%. Тобто, правий і лівий ЛН уражався приблизно з однаковою частотою.
Структура невропатій ЛН складалася таким чином: інфекційно-запальні, посттравматичні - внаслідок черепно-мозкової травми, пологової травми, травми нерва та м'яких тканин обличчя, ятрогенні після отоларингологічних операцій, операцій з приводу пухлини VIII нерва чи мосто-мозочкового кута, хемодектоми югулярного гломусу, ураження привушної залози, пластичних операцій, у тому числі з приводу вад розвитку лицевого скелету, геміатрофія обличчя, геміфаціальний спазм тощо (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за генезом ураження ЛН
Клінічні групиКількість випадків (%)Інфекційно-запальні ураження97 (34,5%)Черепно-мозкова травма66 (22,8%)Невринома VIII нерва64 (22,7%)Травма нерва22 (7,8%)Пухлини югулярного глобусу19 (6,7%)Синдром геміфаціального спазму15 (5,5%)
Як видно з табл. 2.2, майже 35% склали хворі з невропатією ЛН інфекційно-запального генезу, 30,6% - з постравматичною невропатією ЛН, 29,4% -ятрогенною посттравматичною невропатією ЛН. У хворих останьої групи невринома VIII нерва та хірургічні втручання з приводу невриноми були причиною порушення функції ЛН у 64 хворих - 22,7%, хемодектома югулярного гломусу з хірургічним втручанням - у 19 хворих (6,7%).
Ушкодження ЛН при черепно-мозковій травмі отримали 66 пацієнтів (22,8%), при травмі м'яких тканин обличчя - 22 (7,8%).
Окрему групу склали 15 пацієнтів з геміфаціальним спазмом - (5,5%). Як синдром лицевий геміспазм аналізували також в групах інфекційно-запальних невропатій та посттравматичних невропатій ЛН паралельно з лицевими синкінезіями, контрактурами та іншими руховими порушеннями з боку ММ при недостатньо ефективному відновленні функції системи ЛН-ММ, а також після хірургічних втручань.
Нами врахована рекомендація використовувати термін "параліч Белла" для позначення ідіопатичного ураження ЛН, а термін "невропатія ЛН" як такий, що включає в себе також форми з визначеною етіологією [108]. Серед обстежених 97 хворих 8 (8,2%) випадках невропатія ЛН виникла на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції; у 13 (13,4%) пацієнтів при імунологічному обстежені було виявлено підвищений титр специфічних антитіл проти вірусу простого герпесу ВПГ-1, ВПГ-2; 2 (2,1%) випадки синдрому Рамзея-Ханта; 4 (4,1%) - отогенний неврит ЛН. У 5 (5,2%) був діагностований церебральний арахноїдит з переважним ураженням ЛН. У 65 (67%) випадках з'ясувати етіологію процесу не вдалося. У більшості хворих анамнезі мали місце відомості про загальне переохолодження, перебування на протязі, катаральні явища тощо. Це дозволяло підозрювати інфекційно-запальний генез процесу та розглядати досліджувані випадки як невропатію ЛН.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих в клінічних групах
Клінічна групаКількість хворихТравма ЛН та посттравматична невропатія ЛН171Невропатієя ЛН інфекційно-запального генезу97Синдромом рухових порушень ММ15Всього283
Враховуючи генез невропатії ЛН, особливості, характер, рівень та ступінь ураження системи ЛН-ММ, обстежених хворих розподілили на три основні клінічні групи (табл.2.3): 1) з травмою ЛН та посттравматичною невропатією - ураження ЛН після екстракраніальних травматичних пошкоджень, внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми або інтракраніальних хірургічних втручань; 2) з невропатією ЛН інфекційно-запального генезу; 3) з синдромом рухових порушень з боку ММ.
Розподіл хворих за віком і статтю в окремих клінічних групах подано у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Розподіл хворих з ураженням ЛН за віком і статтю
в окремих клінічних підгрупах
Клінічна підгрупаКіль-кість хворихСередній вік
(у роках)Вік хворих
від - до
(у роках)Стать
Чол.Жін.Невропатія ЛН9736,91 - 794057Посттравматична невропатія ЛН8825,41 міс - 734543Ураження ЛН внаслідок видалення пухлини VIII нерва6440,120 - 652539Ураження ЛН при пухлині югулярного гломуса1939,618 - 64613Синдром лицевого геміспазму1554,733 - 7469
Всього до банку даних внесено результати 386 ЕНМГ досліджень у 283 хворих.
2.2. Методи досліджень.
2.2.1. Клініко-неврологічний.
Проводилось загальноклінічне обстеження, дослідження неврологічного статусу з максимально повним тестуванням функцій ЛН, комплексна електрофізіологічна діагностика, за показаннями, інтроскопічні дослідження: ретгенологічні, КТ, МРТ головного мозку, імунологічна діагностика тощо.
Дослідження функцій ЛН починали з огляду: у стані спокою оцінювали симетричність і тонус м'язів обличчя, наявність асиметрії, гіпотонії, гіпотрофії, спонтанних скорочень м'язових волокон, окремих м'язів. Потім симетричність, тонус, ознаки рухових розладів оцінювали при слабкому та максимальному довільному зусиллі під час виконання тестів: наморщування лоба, заплющування очей, показування зубів, н