Вы здесь

Державне регулювання земельних відносин.

Автор: 
Косович Богданна Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U001283
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР І ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ
2.1. Земельний кадастр сільськогосподарських угідь
В Галичині перші поземельні кадастри відомі в історичній літературі як Йосифінська (1785-1788) і Францисканська (1819-1820) метрики. Вони є важливим джерелом для вивчення історії розвитку продуктивних сил у сільському господарстві і промисловості, суспільно-економічних відносин на західноукраїнських землях у період розкладу фільварково-панщинної системи і зародження капіталізму.
Історія земельного кадастру західних областей України пов'язана головно з австро-угорським кадастром 1817 р., який 1869 р. був переглянутий (ревізований). Ним користувались на території теперішніх Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей аж до 1939 р., тобто до так званого возз'єднання західних областей України з Українською РСР і проведення насильної колективізації селянства. З того часу ідеологи колгоспно-радгоспної системи через своїх представників почали знищувати все, що пов'язувало селянина з земельною власністю, в адміністративних районах кадастрову документацію (архів) було спалено уповноваженими КДБ в присутності (як свідків) районних землевпорядників. Обласні ж архіви (на щастя) збереглись.
Основою австро-угорського кадастру 1869 р. був чистий дохід з одиниці площі відповідних сільськогосподарських угідь - ріллі, сінокосів, пасовищ, гірських полонин, лісів тощо. За якістю кожний тип угіддя поділяли на класи. Класифікацію провадили на підставі даних ґрунтового обстеження і розміру чистого доходу. Під час обстеження ділянок, крім генетичних і фізико-хімічних особливостей ґрунтів, зважали на розташування над рівнем моря, кліматичні умови, стан меліоративних робіт, шляхи сполучення та ін.
Чистий дохід визначали безпосередньо на місцях. Наприклад, для оцінки ріллі до уваги брали середню врожайність і затрати на вирощування культури з найбільшою питомою вагою в структурі посівних площ, а також середні ціни за останні 15 років та інші фактори, що впливали на чистий дохід господарства. Дані землеоцінних робіт переносили на кадастральні карти. Крім того, на кожного землевласника громади (селища) виготовляли документи, у яких були зазначені площі земельних угідь у розрізі класів, чистий дохід і відповідний земельний податок з кожної ділянки. Результати оцінки земель дали змогу виявити значну різницю між угіддями окремих господарств, повітів, областей. Як свідчать дані таблиці 2.1, серед повітів (адміністративних районів) Західних областей України [212] найвищі середні доходи від усіх земельних угідь, які оцінювали, давали завдяки їхньому розташуванню землі міста Львова - 5,87 золотих ринських* з 1 морґа*. Високодохідними були також угіддя Гусятинського повіту - 3,89 золотих римських з 1 морґа, що більше ніж у 18 разів перевищувало прибуток угідь Долинського гірського повіту.
Таблиця 2.1
Середній чистий прибуток з 1 морґа земельних угідь у повітах західних областей України, у золотих ринських*
Повіти
УгіддяУ середньому по угіддяхорні землісіножатіпасовищаполонинилісиводиДолина-1*
Калуш-2
Турка
Дрогобич-2
Долина-2
Броди
Жовква
Яворів
Золочів-2
Перемишляни
Бучач
Городок
Золочів-1
Бібрка
Сокаль
Самбір
Львів-повіт
Тернопіль
Заліщики
Гусятин
Львів-місто0,70
0,90
0,72
1,27
1,61
1,92
2,24
1,73
2,12
2,37
2,55
3,10
3,02
2,89
3,20
3,20
3,40
3,36
3,79
3,71
4,880,64
0,74
1,08
1,51
0,88
1,24
1,72
3,32
2,04
2,05
2,34
2,47
1,99
2,62
2,65
2,58
2,86
3,59
2,65
3,96
10,590,18
0,30
0,30
0,32
0,47
0,60
0,79
1,04
0,93
0,96
1,14
1,25
0,62
2,41
1,36
1,93
0,82
1,44
0,90
1,52
0,920,40
0,35
0,44
-
-
-0,11
0,28
0,10
0,66
0,69
0,53
0,59
0,63
0,59
0,37
0,46
1,00
0,87
0,86
0,54
0,78
1,57
1,85
1,49
1,38
1,95-
0,69
0,19
2,51
1,31
2,38
1,14
1,68
0,86
0,61
0,73
0,35
1,58
1,10
0,80
0,72
-0,21
0,50
0,54
0,94
0,96
1,33
1,60
1,62
1,82
1,84
2,01
2,28
2,31
2,32
2,46
2,53
2,80
3,24
3,35
3,89
5,87
*Розроблено за даними див. Gazeta Narodowa. - 1875. № 179, 184 (Австрійська грошова одиниця. 1 морг = 0,56 га.

Серед повітів Львівщини землі Передкарпаття (Дрогобицький повіт) і Карпат (Турківський повіт) давали найнижчий прибуток - відповідно, 0,94 і 0,54 золотих ринських з 1 морґа. Повіти Поліської зони одержали значно нижчу оцінку порівняно з лісостеповими.
Серед усіх видів земельних угідь найбільший чистий дохід давали орні землі, причому без урахування городів і деяких спеціальних ділянок. Залежно від чистого прибутку кожний тип угіддя поділяли на вісім класів. Співвідношення між класами орних земель, сіножатей, окремих повітів Львівщини наведено у таблиці 2.2 (розрахунки виконано на підставі даних, опублікованих у "Gazeti Narodowej" [212]).
Таблиця 2.2
Класифікаційна оцінка орних земель та сіножатей повітів Львівщини, %; за 100% прийнято І-й клас*
ПовітиК л а с иIIIIIІVVVIVIIVIIIор-нісі-
но-
жатіор-нісі-
но-
жатіор-
нісіно-жатіор-нісі-
но-жатіор-
нісіно-жатіор-
нісі-
но-
жатіор-
нісі-ножатіБроди
Жовква
Яворів
Рава-Руська-1
Рава-Руська-2
Кам'янка-Бузька
Перемишляни
Городок
Золочів-1
Золочів-2
Бібрка
Сокаль
Львів-повіт
Львів-місто70
77
68
74
68
79
76
73
75
76
79
76
74
7970
76
78
74
74
82
72
76
63
71
74
78
79
6552
52
50
50
47
57
57
46
50
57
57
52
56
5935
50
49
63
40
50
57
47
50
58
50
49
59
3335
38
35
47
25
43
38
32
38
49
38
38
47
4021
34
33
37
25
37
43
34
30
50
37
40
40
-26
20
26
25
16
29
27
20
19
32
27
28
19
2024
18
19
25
13
20
29
18
15
25
27
25
20
-17
13
17
13
17
19
13
19
18
19
10
-9
10
13
10
13
14
17
18
18
10
-13
12
13
13
12
10
--
11
11
-5
-
--
-