Розділ 2
Характеристика об’єктів, умови та методика проведення досліджень
Польові дослідження проводились протягом 1998-2000 р. Дослідні ділянки були в
землях КСП “Перемога” Рівненської області, яке в лютому 2000 р. було
реорганізоване в приватне сільське підприємство – ПСП “Перемога”.
Територія господарства розташована в межах Лісостепової зони і належить до
Західноукраїнської лісостепової провінції [60]. Особливості рельєфу району
досліджень характерні для лісостепових ландшафтів. Територія господарства,
згідно геоморфологічного районування території України, відноситься до
підобласті Волинської височини, геоморфологічний район – Рівненська
хвилястогорбиста височина [1]. Вона займає північну частину Волинської височини
і широкою смугою тягнеться від долини р. Стир до східної межі підобласті.
Основу сучасного рельєфу становлять верхньокрейдяні відклади і тільки подекуди
окремими островами збереглися відклади неогену. Поверхня скрізь складена
лесовими породами, поширення яких сприяє ерозійному розчленуванню та розвитку
увалисто-балкових форм рельєфу [33]. Абсолютні висоти становлять у середньому
220-250 м. Поширені також карстові форми рельєфу (лійки, улоговини) [152].
Згідно фізико-географічного районування України район проведення досліджень
належить до Волинського лісостепового опілля [74]. Основні риси ландшафтів цієї
області – поширення лесових порід супіщаного та піщано – легкосуглинкового
складу. Найбільш розповсюджені, особливо в західній частині області, лесові
розчленовані височини із сірими та темно – сірими опідзоленими ґрунтами [74].
Основними ґрунтоутворюючими породами на території господарства є четвертинні
відклади – нерозчленовані еолово-делювіальні відклади середнього та пізнього
плейстоцену (лес, лесовидні суглинки) [110]. Підстилаючими породами на лесах, в
основному, є піски, карбонатні породи та глини [107].
Наявність родючіших ґрунтів, достатнього рівня зволоженості сприяє розвитку в
лісостеповій зоні лісів і лучно-степової рослинності, які чергуються між собою.
Згідно агрогрунтового районування України, територія господарства входить до
Західної ґрунтової провінції лісостепової зони чорноземів типових та сірих
лісових ґрунтів [68].
Ґрунтовий покрив лісостепової зони утворився під впливом тісної взаємодії ряду
факторів: помірного клімату з достатнім рівнем зволоженості та періодичним
промивним водним режимом; наявності карбонатних лесів суглинкового
гранулометричного складу як ґрунтоутворюючої породи; частковою лісовою,
частковою степовою рослинною формацією; інтенсивного впливу господарської
діяльності людини [29].
У формуванні опідзолених ґрунтів проявився вплив двох основних ґрунтотворних
процесів – підзолистого й дернового, залежно від переважання яких утворились
ясно-сірі й сірі опідзолені, темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені.
На території Західної провінції лісостепової агрогрунтової зони найбільшого
поширення набули опідзолені ґрунти, утворені на лесовидних суглинках. Вони
характеризуються значною кислотністю, а відтак – безструктурністю й
розпорошенням орного шару, схильного до запливання та утворення кірки на
поверхні, нарешті, незначним вмістом гумусу і зниженою родючістю [66].
Друге місце за поширенням займають чорноземи, утворені на лесах і лесовидних
карбонатних суглинках. Ці ґрунти характеризуються легкосуглинковим складом із
високим вмістом пилу й мулу, зернисто-грудковатою структурою орного шару, слабо
кислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину.
Ґрунт дослідної ділянки представлено темно-сірим опідзоленим легкосуглинковим
ґрунтом. При формуванні темно-сірих ґрунтів підзолистий процес проявлявся менш
яскраво. Тому вони відрізняються від інших опідзолених ґрунтів вищим вмістом
гумусу, слабкокислою реакцією середовища.
Темно-сірі ґрунти дослідної ділянки сформовані на лесовидних відкладах.
Морфологічний опис темно-сірих ґрунтів виконаний Веремеєнко О.О., Олійник О.О.
наведений нижче.
Розріз № 1
Неа
0-25 см
Гумусно-елювіальний, орний, світло-сірий, помітна присипка SiO2,
грудкувато-пилуватий, розпилений, свіжий, крихкий, числене коріння трав’янистих
рослин, перехід рівний, чіткий, добре помітний.
25-58 см
ілювіальний, бурувато-сірий, із світлими плямами, напливи гумусових кислот,
ущільнений, окремі корені, перехід поступовий
ІР
58-85 см
перехідний, світло-бурий, з темними напливами півтора оксидів та гумусових
кислот, свіжий, горіхувато-призмоподібний, злегка ущільнений, перехід
поступовий, закипання карбонатів на глибині 75 см.
Рік
85-110см
материнська порода слабо змінена ґрунтотворним процесом, ясно-бурі
легкосуглинкові лесовидні суглинки, скипання карбонатів.
Ґрунт – темно – сірий опідзолений легкосуглинковий крупнопилуватий на
лесовидних суглинках.
Ґрунт дослідної ділянки характеризується дуже низьким вмістом гумусу до 2 %
(табл. 2.1), кислою реакцією ґрунтового розчину 5,1 – 5,2, з глибиною рН
зростає, ступінь насичення основами збільшується від 73 % до 89 %. Орний шар
темно – сірого опідзоленого грунту має дуже низький вміст азоту
легкогідролізованих сполук, високий вміст рухомого фосфору та підвищений вміст
обмінного калію.
Щільність темно-сірого опідзоленого ґрунту із глибиною збільшується від 1,24 до
1,48 г/см3 (табл. 2.2). Запаси вологи в ґрунті, що відповідають рівню найменшої
вологоємкості, 80 мм (в 0-25 см шарі ґрунту) та збільшуються по профілю ґрунту.
Діапазон активної вологи знаходиться на рівні 57 мм (в розрахунку на 0-25 см
шар ґрунту).
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунту
дослідної ділянки, 1999 р.
Гори-зонт
Глиби-на, см
Гу
- Київ+380960830922