РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ СУКУПНОГО ПОПИТУ
У теоріях попиту, розроблених різними школами та напрямками економічної думки, увага зосереджена на різноманітних чинниках, що здійснюють вплив на рішення економічних агентів стосовно видатків. З'ясувати, чи дійсно саме ці чинники є критично важливими для розуміння змісту процесу формування ефективного сукупного попиту можна як шляхом перевірки висновків даної теорії в умовах конкретної країни, так і шляхом перевірки адекватності передумов теорії існуючій соціально-економічній дійсності [4, с. 8].
Вплив різних чинників на сукупний попит і вплив сукупного попиту на економічну динаміку може проявлятися у двох формах. По-перше, монетарне стимулювання обсягів сукупного попиту (шляхом зростання загальної платоспроможності економічної системи) потенційно може стимулювати зростання ВВП. По-друге, зміна структури розподілу сукупного доходу за секторами (державним, підприємницьким і сектором домогосподарств), що визначає рівень платоспроможності кожного з секторів, здійснює вплив на обсяг поточного сукупного попиту. При цьому, зміна обсягу сукупного попиту залежить від схильності до поточних витрат і заощаджень у кожному з названих секторів. Крім того, суб'єкти кожного сектору мають різну структуру витрат за призначенням (інвестиційні і споживчі). Співвідношення між цими витратами визначає динаміку сукупного доходу, його структуру і, відповідно, обсяги і структуру сукупного попиту в наступному періоді.
Ефективність сукупного попиту також залежить від обсягів угод в натуральній формі, оскільки останні послаблюють його цінову еластичність. Зміни в структурі сукупного попиту можуть бути зумовлені дією чинників фіскального характеру, що безпосередньо стосуються державних фінансів, а також інституційними чинниками неформалізованого характеру.
2.1. Монетарні чинники впливу на сукупний попит
Надзвичайно важлива роль у формуванні сукупного попиту належить монетарним чинникам. Основний вплив цих чинників на обсяги попиту і виробництва здійснюється через механізм цін. При цьому, в першу чергу змінюються номінальні показники: величина грошової маси, величина процентної ставки, валютний курс, а також швидкість обертання грошей. У зв'язку з цим, вбачається за доцільне з'ясувати, наскільки суттєвою і стійкою є залежність сукупних видатків від монетарних величин: кількості грошей в обігу і рівня процентної ставки.
Важливість встановлення вказаної залежності обумовлена наступним. Наявність стабільного попиту на гроші (в залежності від обсягу сукупного попиту) дозволить застосовувати заходи з регулювання грошової маси в обігу для стимулювання сукупного попиту. За відсутності такого зв'язку, необхідно визначити причини такої ситуації, щоб мати можливість розробити механізм відновлення чутливості сукупних видатків до динаміки монетарних регуляторів.
На даному етапі дослідження в якості моделі сукупного попиту варто взяти величину внутрішнього попиту (обсяг "поглинання"). Цей показник включає в себе суму споживчих витрат, валових внутрішніх інвестицій і державних видатків (А = С + І + G). Іншими словами, це є величина валового внутрішнього продукту з урахуванням обсягу імпорту та вирахуванням обсягу експорту (А = ВВП + Імпорт - Експорт) [251, с. 57]. На даному етапі, доцільнішим вбачається дослідження впливу монетарних чинників саме на внутрішній попит, а не на попит на вітчизняні товари. Це пояснюється тим, що обсяг внутрішнього попиту визначається більшою мірою внутрішніми чинниками. В той же час, попит на вітчизняну продукцію, що поставляється на експорт, залежить переважно від зовнішніх чинників. Можна сказати, що й самі монетарні чинники більшою мірою впливають саме на внутрішній попит. Обсяг внутрішнього попиту-"поглинання" в Україні за період 1993-2002 років наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розрахунок обсягу внутрішнього попиту в Україні за 1993-2002 рр. [226, 227, 228]
млн грн у фактичних цінах
Показник1993199419951996199719981999200020012002ВВП148312038545168151993365102593130442170070204190220932Чистий
експорт- 4,6- 381- 1681- 2081- 2856- 23337215855733219891Поглинання1487,612419561978360096221104926123227161513200869211041
Визначення залежності між величиною грошової маси в країні і обсягом сукупних видатків в умовах нестійкої економіки є складним завданням. М.Фрідмен (який дійшов висновку про існування стійкого зв'язку між обсягом номінального ВВП і величиною грошової маси) підкреслював, що попит на реальні касові залишки є сталою частиною багатства індивіда, поряд з вкладеннями в акції, облігації, фізичні блага і людський капітал [69, с. 132]. Ця передумова є дуже важливою, оскільки передбачає відносно стале співвідношення між грошовими агрегатами М1, М2 та М3, в межах яких грошова одиниця має різні швидкості обертання.
Якщо структура грошової маси є постійною, то середня швидкість обертання грошової одиниці також може вважатися постійною. Саме за таких умов і стає можливим спостерігати стійкий зв'язок між величиною грошової маси і обсягом сукупних витрат.
У випадку сталої структури грошової маси немає особливого значення, приріст якого саме грошового агрегату демонструє тісну кореляцію з динамікою обсягу ВВП. В протилежному випадку, вибір агрегату має значення. Підтвердженням цього можна вважати той факт, що коли грошово-кредитна політика Великобританії, побудована на засадах монетаризму, не дала очікуваних позитивних наслідків, сам М. Фрідмен пояснював це тим, що в якості "керованого" був взятий не той грошовий агрегат [231].
Для української економіки не є характерним стале співвідношення між грошовими агрегатами. Це підтверджується даними таблиці 2.2
Таблиця 2.2.
Структура грошової маси в Україні за період 1993-2002 рр. [266]
млн грн
Показник1993199419951996199719981999200020012002М012879326234041613271589583127991945626434Частка в М3,%26,5624,6637,8543,1548,9045,5843,4239,6842,5240,75М1 - М0
- Київ+380960830922