РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконана в 1998 2003 роках у лабораторії паразитології Білоцерківського державного аграрного університету, в господарствах з виробництва свинини поліської і лісостепової зон України та в умовах АТВТ "Київський м'ясокомбінат" (м. Київ), а також - ЗАТ "Аграрник" і ТОВ "Поліс" (м. Біла Церква).
Матеріалом для досліджень були агельмінтні, спонтанно та експериментально інвазовані олуланами свині різних вікових та технологічних груп, собаки, коти, сірі щури та миші.
Основні напрямки досліджень і етапи виконання роботи показані на рис. 2.1.
Розробку методів зажиттєвої діагностики олуланозу в свиней здійснили в 4-х дослідах на свинях КСП "Нива" Рокитнянського і КСП "Нива" Сквирського районів Київської області та підсобного господарства комбінату хлібопродуктів м. Білої Церкви, в яких за результатами попередньо проведених неповних гельмінтологічних розтинів свиней, забитих на м'ясопереробних підприємствах, та компресорної олуланоскопії слизової їх шлунків методом Я.Н. Захрялова та Т.М. Карчевської (7( були встановлені високі рівні екстенсивності та інтенсивності олуланозної інвазії.
Перший дослід з визначення діагностичної ефективності 3-х теоретично розроблених методів досліджень свиней на олуланоз провели на 98-ми відлучених свиноматках. Тварин досліджували після 12-годинної голодної дієти.
Суть першого методу полягала в зондуванні шлунку свиней гумовим зондом із зовнішнім діаметром 15 мм, вливанні через нього в порожнину
Розробка схем лікування свиней, хворих на олуланоз
Рисунок 2.1 Основні напрямки і етапи досліджень
органу 1-2 л теплої (40 оС) води, відсмоктуванні змиву за допомогою шприца Жане після ретельного глибокого масажу черевної стінки в ділянці шлунка.
За другим методом використовували експериментальний зразок зонду завдовжки 1,3 м, завтовшки 15 мм (рис. 2.2). У середину гумового (чи поліетиленового) шланга було вмонтовано металевий тросик діаметром 3 мм, згин якого на одному з кінців зонда утворював петлю діаметром 30 мм. До протилежного кінця тросика була прикріплена ручка, за допомогою якої тросик
Рисунок 2.2 Зовнішній вигляд зонда з петлею для зондування дорослих свиней
прокручували, приводячи таким чином в обертальний рух його петлю. Після введення зонда з петлею в шлунок фіксованої тварини робили 25 30 обертів ручкою тросика. При цьому декілька разів зонд підтягували й опускали для покращення контакту петлі тросика при її обертанні зі слизовою. Після вилучення цього зонда, тварині вводили звичайний гумовий зонд, через який вливали в шлунок теплу воду (в такому ж об'ємі, як і за попереднім методом) і відсмоктували змив шприцом Жане.
Одержані таким чином змиви зі слизової шлунка, як за 1-м, так і за 2-м методами, відстоювали в розділювальних лійках протягом 30 хв. Отриманий осад переносили в чашки Петрі й досліджували з допомогою світлового мікроскопа (за умов використання конденсора темного поля).
У відповідності з третім методом, у свиней відбирали зі шлунка проби слизу за допомогою розробленого спеціального зонда. Його виготовили з полімерного шланга із зовнішнім діаметром 15 мм та завдовжки 1,3 м. Відступивши від кінця шланга, яким його вводили в шлунок, 20 мм, під кутом 40О зробили дві щілини завдовжки 120 мм, які сполучалися з каналом приладу (рис. 2.3). Після введення в шлунок зонд прокручували 25 30 разів, а після вилучення з його щілин і порожнини відбирали проби слизу, який переносили в компресорій і досліджували під мікроскопом з метою виявлення олулан (рис. 2.4).
Рисунок 2.3 Зовнішній вигляд зонда для відбору проб слизу
зі шлунка дорослих свиней
Після досліджень описаними вище трьома методами свиней забили, а слизові їх шлунків дослідили на наявність олулан шляхом компресорної олуланоскопії за Я.Н. Захряловим та Т.М. Карчевською (7(. Умовно прийнявши ефективність цього методу посмертної діагностики за 100 %-ну, визначали діагностичну ефективність випробовуваних методів зажиттєвої діагностики олуланозу.
Рисунок 2.4 Олулани в полі зору світлового мікроскопа: 1 самка,
2 самець, 3 личинка (мікрофото: збільшення ? окуляр 7х, об'єктив 8х)
Зважаючи на неоднозначні літературні дані з вікової динаміки олуланозу свиней, метою другого досліду була адаптація випробовуваних у першому досліді методів для діагностики олуланозу молодняку свиней. Тому цей дослід був проведений аналогічно першому, з тією різницею, що в ньому використали 74 поросят 5 6-місячного віку з господарств, неблагополучних щодо олуланозу, а для отримання змивів із шлунка та біоптату шлункової слизової використали експериментальні зразки зондів дещо менші за розмірами. Так, зонд з петлею був завтовшки 10 мм і завдовжки 1 м, його тросик мав товщину 3 мм, а діаметр його петлі 35 мм (рис. 2.5). Зонд для відбору проб слизу був товщиною 10 мм і завдовжки 1 м (рис. 2.6).
Рисунок 2.5 ? Зовнішній вигляд шлункового зонда з петлею для дослідження молодняку свиней
З метою вивчення ступеня шкідливості для організму свиней маніпуляцій, пов'язаних із застосуванням спеціальних пристроїв (зонда з петлею та зонда для відбору проб слизу зі шлунка), передбачених описаними вище методами прижиттєвої діагностики олуланозу, провели третій дослід. В ньому використали 20 агельмінтних свиней 11 12-місячного віку, відібраних за результатами гельмінтокопроовоскопії з використанням камери БДАУ для підрахунку я