РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ
Результати роботи базуються на вивченні особливостей клінічного перебігу та імунологічних показників у 112 хворих на дифтерію та 28 бактеріононосіїв C. diphtheriae. Усі пацієнти були госпіталізовані в обласну інфекційну лікарню м. Запоріжжя у 1995 - 1996 рр.
Обстежені хворі на дифтерію були розподілені за наявністю щеплень, віком, формами й тяжкістю перебігу захворювання, характером ускладнень.
Для встановлення діагнозу "дифтерія" враховували клінічну картину хвороби, результати клінічного, серологічного і бактеріологічного досліджень, епідеміологічні дані.
Діагноз дифтерії бактеріологічно був підтверджений виділенням Corine bacterium diphtheriae ( C. d.) в 104 пацієнтів (92.9 %). Токсигенний штам ( tox + ) зустрічався у 102 ( 98.1 % ) випадках, а нетоксигенний ( tox - ) відповідно в 2
( 1.9 %). Серед виділених токсигенних штамів C.d. переважав "gravis" - у 88 хворих ( 86.3 %), а штам " mitis " відповідно - у 16 ( 13.7 % ). У 8 хворих ( 7.1 %) діагноз "дифтерія " був встановлений на підставі клініко-епідеміологічних даних і підтверджений серологічним методом дослідження.
Розподіл вікових груп хворих здійснювався відповідно рекомендацій ВООЗ [199]. Першу вікову групу - склали особи юного віку (14 - 17 років ), другу - молодого - ( 18 - 29 років ), третю - зрілого - (30 -44 років ), четверту - середнього - ( 45 -60 років ). Захворювання на дифтерію реєструвалися в усіх вікових групах. Але, найбільша кількість захворілих на дифтерію припало на осіб зрілого (40.2 % ) і середнього ( 34.8 % ) віку ( рис. 2.1.1 ).
Серед захворівших переважали жінки - 68 ( 60.7% ) осіб, питома вага яких була найбільшою, серед хворих середнього віку - 69.2% ( 27 осіб ).
Відповідно до мети дослідження усі хворі були розподілені на 2 групи: I-а - щеплені хворі АДПМ по затвердженій МОЗ України схемі - 72 особи ( 64.3% ),
II-а - 40 осіб ( 35.7% ), яким щеплення не проводилося з різних причин. Тяжкість перебігу дифтерії визначалась за критеріями, викладеними в методичних рекомендаціях Ж.І. Возіанової та співат., " Тактика ведения больных дифтерией, ангинами, носителей коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией " [6]. Основними критеріями тяжкості були інтоксикаційний синдром, характер та тяжкість перебігу ускладнень. Для встановлення діагнозу дифтерійний міокардит використовували критерії міокардитів згідно з даними Нью-Йоркської асоціації кардіологів ( 1964, 1973 рр.) та критерії, викладені в методичних рекомендаціях " Клиника, диагностика дифтерийных миокардитов и принципы их лечения " ( Ж.И. Возианова и соавт., 1993 ).Оцінка тяжкості перебігу дифтерійних полінейропатій встановлювалась на підставі загальноприйнятих критеріїв, що надані у відповідній літературі (Т. Уєлш, 1998 ).
При аналізі перебігу дифтерії по статі встановлено, що легкий перебіг зустрічався серед чоловіків у 1.5 рази частіше - у 23 ( 52.3 % ) випадках, проти 24
( 35.3 % ) у жінок. Середньотяжкий перебіг у чоловіків зустрічався у 2.6 рази рідше, ніж легкий - у 9 (20.4 %) випадках. У жінок середньотяжкий перебіг зустрічався у 25 ( 36.8 % ) випадках. Тяжкий перебіг в обох групах хворих зустрічався з однаковою частотою - у 12 ( 27.3 % ) і 19 ( 27.9% ) ( рис.2.1.2 ).
Таблиця 2.1.1
Розподіл клінічних форм дифтерії в обстежених хворих
Клінічні форми дифтеріїКількість хворих на дифтеріюабс.%локалізована6658.9розповсюджена2724.1комбінована1917Всього112100
В групі обстежених переважали хворі з локалізованими формами дифтерії - у 66 ( 58.9 % ) випадках. Розповсюджені і комбіновані форми зустрічалися значно рідше - у 2.4 і 3.4 рази, відповідно ( табл.2.1.1 ).
Із збільшенням віку ( табл.2.1.2 ) кількість нещеплених хворих збільшувалася майже до половини ( 46.2 % ) серед хворих середнього віку. Співвідношення щеплених і нещеплених хворих, з збільшенням віку, достовірно зменшувалося ( p < 0.05 ) .
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих на дифтерію в вікових групах по наявності щеплень
Вік.
групиnНаявність щепленьщеплені
n=72нещеплені
n=40абсол%абсол%14-171010100-018-29181372.2527.830-44452862.21737.845-60392153.81846.2Усього1127264.34035.7
Група бактеріоносіїв C. diphtheriae була представлена 28 особами, які були переведені в інфекційну лікарню з інших ЛПЗ. Серед бактеріоносіїв переважали жінки - у 16 ( 57.1 % ) випадках. У носіїв висівалися тільки токсигенні штами C. diphtheriae, серед яких переважав штам "gravis " - у 25 ( 89.3 % ) випадках. В інших хворих ( 10.7 % ) висівався C. diphtheriae " mitis ".
Контрольну групу склали 72 позаштатних донора станції переливання крові
м. Запоріжжя, які не відрізнялись по віковій структурі і складались з осіб віком від 18 до 60 років. Кров від осіб контрольної групи досліджували в один і той же період, що і у досліджуваних хворих на дифтерію.
Таким чином:
- на відміну від попередніх епідемій дифтерії - у 90-і роки переважно хворіли особи зрілого і середнього віку;
- захворюваність на дифтерію у м. Запоріжжя перевищувала в Україні в 2 рази. Найвища захворюваність на дифтерію відзначена в найбільш екологічно забрудненому районі міста Заводському - 85 хворих на 100 тис. населення;
- серед хворих переважали особи зрілого (40 % ) і середнього ( 35 % ) віку, жінки (60.7 %);
- серед хворих на дифтерію переважав легкий перебіг - 42 %; середньотяжкий і тяжкий зустрічалися майже однаково - у 30.3 % і 27.7 % випадках;
- у чоловіків легкий перебіг зустрічався у 1.5 рази частіше, а середньотяж-кий - у 1.8 рідше, ніж у жінок. Тяжкий перебіг в обох групах зустрічався практично однаково;
- із збільшенням віку хворих співвідношення щеплених і нещеплених зменшувалося (p < 0.05 ) ;
2.2 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для з'ясування особливостей клінічного перебігу дифтерії, відповідно до мети й задачам р