РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО БІЗНЕСУ
2.1. Аналіз інвестицій як основи маркетингової діяльності малих підприємств У період загострення економічної кризи в Україні необхідно здійснювати радикальні міри, спрямовані на досягнення стабілізації національної економіки, активно залучати ринкові механізми, що здатні підсилити зовнішньоекономічні зв'язки і сприяти залученню великомасштабних інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх.
Практика господарювання країн, що вже досягли стабілізації в економіці, свідчить, що в умовах недостачі внутрішніх фінансових засобів як джерело розвитку економіки досить успішно залучаються інвестиційні і кредитні ресурси. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) і кредити забезпечують додаткові умови для економічного росту (насамперед, наданням можливостей у відношенні реструктуризації і модернізації продуктивних сил [64,с.65,67,80]), одержання спільних технологій і " ноу-хау" [67, с.74], у сфері менеджменту і маркетингу, створення нових і збереження існуючих робочих місць, збільшення експорту і зменшення імпорту, сприяють приватному підприємництву і збільшенню частки країни-акцептора в міжнародному поділі праці.
Однак іноземні інвестиції не стали головним важелем економічного росту ні для країн з перехідною економікою, ні для більшості країн Східної Європи і ряду пост соціалістичних країн, що досягли економічного підйому [68,с.40; 7, с.3; 4,с.74].
Проблеми інвестицій у великому і малому бізнесі генетично адекватні. В даний час попит внутрішнього ринку України на іноземні інвестиції досить
високий. За підрахунками економістів потреба в іноземних інвестиціях складає 40 млрд. дол. ( по деяким даним близько 50 млрд. дол.). Більше всього додаткових засобів вимагає металургія - 7млрд. дол., машинобудування -5,1 млрд. дол., хімія і нафтохімія - 3.3 млрд. дол., транспорт - 3,7 млрд. дол. [12, с.35].
Допомога в становленні ринкових структур в Україні роблять установи ООН і ЄС. Важливим елементом зовнішнього фінансування розвитку української економіки є співробітництво з Світовим банком (МБРР). До теперішнього часу за даними Департаменту розвитку і європейської інтеграції Міністерства економіки України реальна сума позик Світового банку по інвестиційним проектам для України складає 865,9 млн. дол. [4, с.70]. Як бачимо, ці кредити не можуть задовільними потреби України в коштах, тому необхідні додаткові інвестиції.
Незважаючи на непросту економічну ситуацію, обсяг ПІІ в Україну за останні роки все-таки зростав, хоча по абсолютній величині дані суперечливі [13, с.78] (рис. 2.1).
Рисунок 2.1.Динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій
Як видно з малюнка, за станом на 1січня 1996 року цей показник досягав 896,9 млн. дол., на 1січня 1997 року - 1438,2 млн. дол., на 1січня 1998 року - 2063 млн. дол., на 1січня 1999 року - 2810,7 млн. дол., на 1січня 2000 року - 3865,5 млн. дол., на 1 січня 2003 року - більш 4 млрд. дол. [30 с.351.].
Найбільший обсяг інвестицій у регіони України вкладені резидентами США (635,8 млн. дол., чи 16,4% їхнього загального обсягу), Кіпру (відповідно 372,6 чи 9,6%), Нідерландів (361,8 чи 9,4%), Російської Федерації (314,3 чи 8,1 %) , З'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії (299,4 чи 7,6%), Вергинських Островів (176,8 чи 4,6%), Німеччини (237,9 чи 6,2 %), Корейської Республіки (171,4 чи 4,6%), Швейцарії (169,3 чи 4,4 %) [64, с.74].
Динаміка обсягів ПІІ в економіку України за даними Департаменту розвитку і європейської інтеграції Міністерства економіки України в 1993 - 2000р. не має стійкої тенденції до росту. Ланцюгові темпи росту в 1994р. складали 2,2 рази, у 1995 р. - 2,0, у 1996р. - 1,1, у 1997р. - 1,3, , у 1998р. - 1,4, у 1999р. - 1,2, у 2000р. - 1,3 рази.
Найбільший інтерес в інвесторів у відношенні вкладення капіталу викликає харчова промисловість (775,5 млн. дол.), внутрішня торгівля (727,8 млн. дол.), машинобудування і металообробка (347,6 млн. дол.), фінанси і кредит (248,1 млн. дол.), паливна промисловість України (227 млн. дол.) (рис.2.2).
Рис. 2.2.Структура інвестицій в економіці України
Однак, частка інвестицій, вкладених іноземними інвесторами в пріоритетні галузі Української економіки незначний і в даний час реальних зрушень у структурі іноземних інвестицій на користь базових галузей не просліджується, що заважає одержанню від вкладених інвестицій очікуваного результату. Справа не тільки у відносно невеликих обсягах інвестицій, але й у самому їхньому характері. З усього цього можна зробити висновок, що ПІІ в тих обсягах і структурі, у яких вони надходять сьогодні в Україну, не здатні значно вплинути на перебудову економіки. Для одержання позитивного ефекту від інвестування у вітчизняну економіку необхідно забезпечити досягнення особистих цілей іноземних партнерів і їх "убудовування" у контекст реалізації загальнодержавних, загальнонаціональних інтересів країни - реципієнта. На жаль, інтереси іноземних партнерів не завжди збігаються з загальнонаціональними. Напрямку іноземного інвестування, а також прагнення за будь-яку ціну домогтися короткострокового витягу прибутку серед інших причин, свідчать про досить високу ризикованість довгострокових вкладень, а, отже - перевага віддається жорсткій економії витрат чи інвестиціям з коротким строком окупності. У великому ступені внаслідок цей рівень ПІІ в Україну поки значно нижче 3 % її ВВП [19, с.5].
В цілому аналіз динаміки розвитку і сучасного стану української економіки свідчить про скорочення її інвестиційного потенціалу. Спостерігається негативна тенденція до зміни індексу фізичного обсягу інвестицій в основний капітал (% до 1993): у 1994р. це й показник складав 93%, у 1995р. -59 %, у 1996р.-53 %, у 1997р.- 41%, у 1998р. - 29 %, в 1999р. -23 %, у 2000р.-21%, у2001р.-22 %, у 2002р.-22 % і в 2003р.-25,2% [71, с.217] (рис.2.3.). Якщо припустити, що ця тенденція збережеться на найближчі роки, то в 2004 - 2005 роках інде