РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ФОНДОВОГО РИНКУ
ЯК СКЛАДНОЇ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ
2.1. Оцінка стану фондового ринку на базі фундаментального аналізу
З метою ефективного вибору найбільш досконалих фондових інструментів серед розмаїття можливих напрямків інвестиційних потоків необхідно постійно проводити науково обґрунтований аналіз.
У системі аналізу фондового ринку існує кілька шкіл, найбільш представницькими з яких є "фундаментальна" та "технічна" школи.
Майже до 70-х років минулого століття обидві школи домінували в аналізі цінних паперів, при цьому кожна з них дотримувалася своїх постулатів і не сприймала позицій іншої школи. В сучасних умовах становище дещо змінилося: по-перше, ці школи почали запозичувати компоненти аналізу у своїх опонентів, по-друге, вони увібрали в себе елементи інших теорій, зокрема "ефективного ринку" та "випадкового відбору". Разом з тим і тепер "фундаментальна" й "технічна" школи займають провідні позиції в аналізі фондових ринків, однак зберігають свої специфічні риси.
Характерною рисою фундаментального (основного) аналізу є розкриття сутності процесів, що відбуваються на ринку, визначення глибинних причин, що зумовлюють сучасну економічну ситуацію з урахуванням складних взаємозв'язків між процесами та явищами.
Об'єктом дослідження при фундаментальному аналізі є ціна акції окремої компанії. Вважається, що існує внутрішня або істинна вартість акції, яка залежить від вартості самого акціонерного товариства і може бути кількісно визначена як вартість майбутніх надходжень щодо даного цінного папера. Таким чином, необхідно спрогнозувати майбутні надходження, аналізуючи ситуацію на ринку, інвестиційну й дивідендну політику компанії, її інвестиційні можливості, тощо, щоб вивчити сукупність факторів, що впливають на ціну акції.
Засновником фундаментального аналізу вважають Бенжаміна Грехема, який у своїй праці "Принципи і техніка аналізу цінних паперів" вперше проводить паралель між внутрішньою вартістю і ринковою ціною акції [31].
Версію фундаментального аналізу, адаптовану до російських й українських умов, можна знайти в монографіях М.Н.Крайніної, В.В.Ковальова, Р.Дж. Тьюлз, Е.С. Бредлі, Т.М. Тьюлз та інших авторів [67,68,159].
За їх визначенням, фундаментальний аналіз ґрунтується на таких засадах:
- ціни акцій дуже чутливі до фундаментальних факторів, пов'язаних з підприємством. Ці фактори й зумовлюють головний тренд руху ціни акції. Наприклад, вважається, що заходи Національного банку України, пов'язані зі зміною відсоткової ставки, вплинуть як на зміну загального рівня інвестиційної активності в країні, так і на ставку дисконту при визначенні вартості цінного папера;
- поточні коливання цін - це природний фон, який можна не брати до уваги;
- ринкові ціни є пасивним відображенням істинної ціни, що лежить в її основі, але вони пов'язані з активами компаній.
На думку автора наукового дослідження це - основні положення фундаментального аналізу, які визначають зміст і практичне значення цієї важливої категорії.
Фундаментальний аналіз проводиться на 3-х рівнях: макроекономічному, галузевому та на рівні підприємства. Завданням першого рівня є визначення стану економіки країни в цілому. Тут формується уява про доцільність інвестицій в різні фінансові активи. Другий рівень потребує визначення галузей, що мають найбільшу інвестиційну привабливість. І, нарешті, аналіз підприємства дасть змогу інвесторові вибрати найбільш перспективні об'єкти даної галузі. Завершальним етапом проведення дослідження є моделювання ціни цінних паперів і визначення їх рейтингу.
Особливе місце у фундаментальному аналізі посідає теорія "життєвих циклів", яка дозволяє визначити, на якій стадії "життєвого циклу" знаходиться національна економіка, галузь, підприємство та продукт, що випускається. Відповідь на це питання може дати проведення макроекономічного аналізу, як дослідження ринку на основі попиту і пропозиції на стадіях високої та низької кон'юнктури ринку.
Ціна на фондовому ринку залежить від капіталу, що інвестується в цінні папери (попит) і від обсягу запропонованих для продажу цінних паперів (пропозиція), тобто їх співвідношення визначає кон'юнктуру фондового ринку. Якщо спостерігається висока кон'юнктура, то, відповідно, спостерігається і приріст грошової маси, що надходить на фондовий ринок. Це потребує підвищення курсів для врівноваження ціни. Зовнішній попит також дозволяє фондовому ринку функціонувати стабільно і курси легко рухаються вверх. При низькій кон'юнктурі, коли обсяг цінних паперів, що призначені для продажу, перевищує платоспроможний попит і спостерігається відтік капіталу з фондового ринку, реалізувати в даному разі цінні папери можна лише за низькими цінами. Такий ринок називається "важким". З огляду на це, кон'юнктура ринку залежить від впливу попиту і пропозиції: надходження і відтоку капіталу з фондового ринку [167, с.101].
Вивчення загальної економічної ситуації на першому рівні фундаментального аналізу передбачає визначення факторів, що впливають на рух капіталу на фондовому ринку. На думку більшості економістів-фахівців з цього питання, до них слід віднести: динаміку виробництва, рівень економічної активності, пропорції між споживанням і заощадженням, рівень інфляційних процесів, конкурентне середовище, фінансовий стан держави. При цьому вдаються до спроб встановити конкретні механізми впливу на ситуацію в економіці важливих політичних і соціальних подій, оцінити та спрогнозувати можливі зміни й перспективи розвитку. Сукупний вплив факторів макрорівня зумовлює зміни інвестиційної привабливості країни та окремих регіонів вітчизняного фондового ринку, динаміку курсу акцій національних компаній.
Основним фактором зростання капіталу є валовий внутрішній продукт. Фінансовий ринок не створює, а лише перерозподіляє його. Тому, чим більший створений ВВП, тим більший обсяг інвестицій може надійти на фондовий ринок. Суттєву частину інвестицій на фондовий рин