РОЗДІЛ 2
Домогосподарство як економічний суб'єкт у перехідній економіці України
2.1 Виробнича діяльність та зайнятість членів домогосподарств
в умовах ринкової трансформації економіки України
Однією із функцій домогосподарства є власність на фактори виробництва, і пропозиція цих факторів на відповідних ринках. Лише домогосподарства володіють таким специфічним ресурсом, як праця та підприємницький хист. За нормальних економічних умов вони постачають ці ресурси економіці, за що отримують винагороду у вигляді заробітної плати. Поряд з цим існує ще один вид зайнятості - самозайнятість. Особливого поширення він набуває за кризового стану перехідної економіки, коли рівень виробництва є низьким, а безробіття - високим. В цьому випадку активізується інша функція домогосподарств - виробнича.
Зазначимо, що домогосподарства здійснюють виробництво не лише в перехідній економіці (зокрема також і в ринковій). Про це свідчить система показників системи національних рахунків, яку було розроблено перш за все для ринкових економік.
На макроекономічному рівні процеси виробництва, відповідно до СНР, досліджують за допомогою низки показників: випуск, проміжне споживання, валова додана вартість, споживання основного капіталу та ін. За допомогою перших двох оцінюють матеріаломісткість, результативність, ефективність виробництва тощо. Такий аналіз, як видається, є більш доречним для секторів економіки, головною функцією яких є виробництво. Для домогосподарств більш важливими є інші функції, хоч виробнича і активізується в перехідний період. Тому в нашому аналізі ми зосередимо увагу лише на динаміці валової доданої вартості (ВДВ). Динаміку абсолютних значень цього та інших показників СНР сектора домогосподарств України подано в додатку А.
Як ми вже зазначали в інших параграфах, виробництво здійснюють всі сектори економіки. Вклад кожного сектора ми оцінюємо за допомогою частки його доданої вартості у ВВП (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Валова додана вартість секторів економіки
України у % до ВВП, 1991-2002 рр. *
199119921993199419951996199719981999200020012002ВВП**, у тому числі2995033148273120376954516428151993365102593130442170070204190225810по секторах***:нефінансові корпорації, %888578716460585556576059фінансові
корпорації, %2510732222233загальне державне управління, %1010991113141311111112домогосподарства, %96861212121314151515некомерційні організації, що обслуговують домогосподарства, %223233222111 *Обчислено за: Національні рахунки України за 1990-1999 роки. - К., 2001. - С. 223, 237, 251, 265, 279, 293, 307, 321, 335; Статистичний щорічник України за 2000 рік. - К., 2001. - С. 40; Статистичний щорічник України за 2001 рік. - К., 2002. - С. 43; Статистичний щорічник України за 2002 рік. - К., 2003. - С. 44; Національні рахунки України за 2002 рік. - К., 2004. - С. 109.
**1991-1995 в млрд. крб., далі - в млн. грн.
*** За виробничим методом у склад ВВП крім суми валових доданих вартостей галузей економіки включають чисті податки на продукти (це податки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості вироблених, реалізованих або імпортованих одиницею-резидентом товарів). Тому сума часток ВДВ секторів у ВВП не дорівнює 100.
Як можна побачити із даних табл. 2.1, протягом 1991-2002 рр. відбувалося зниження вкладу у ВВП ВДВ сектору, основою діяльності якого є виробництво, тобто нефінансових корпорацій (з 88% до 59%). Це стало наслідком загального падіння виробництва в Україні та поширення тіньової економіки. Тож частину виробництва перебрали на себе інші сектори: фінансові корпорації, загальне державне управління та домогосподарства. Цьому сприяли також такі чинники: [37, С. 116]: призупинення перекачування фінансових ресурсів у підприємства суто фінансового характеру, ліквідація фінансових пірамід, активізація діяльності з надання послуг приватними особами, недофінансування бюджетом соціально-культурної сфери. Більшою мірою це стосується власне домогосподарств - частка ВДВ у ВВП цього сектору збільшилася з 9% у 1991 р. до 15% у 2002 р. Вклад валової доданої вартості у ВВП секторів загального державного управління та фінансових корпорацій за цей період збільшився на 2 та 1% відповідно.
Аналіз виробничої діяльності домогосподарств у розрізі видів економічної діяльності вказує на те, що збільшення вкладу цього сектора у ВВП відбулось головно за рахунок галузей матеріальної сфери (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Вклад сектору домогосподарств України у виробництво
товарів та послуг (валова додана вартість у % до підсумку), 1990-2002 рр.*
* Обчислено за: Національні рахунки України за 1990-1999 роки. - К., 2001. - С. 97-125; Статистичний щорічник України за 2000 рік. - К., 2001. - С. 40; Національні рахунки України за 2001 рік. - К., 2003. - С. 39; Національні рахунки України за 2002 рік. - К., 2003. - С. 40.
Так, в 2002 р. домогосподарства України виробляли приблизно три четвертих сільськогосподарської продукції всієї економіки (71%), одну п'яту рибного господарства (21%), одну десяту обробної промисловості (11%) та продукції будівництва (13%).
Поряд із виробництвом продуктів, некорпоративні підприємства домогосподарств також надають послуги. Так, в 2002 р. некорпоративні підприємства домогосподарств створили близько одної п'ятої послуг оптової та роздрібної торгівлі (21%), одної десятої операцій з нерухомістю (11%) всієї економіки. Результати виробничої діяльності домогосподарств спостерігаємо також у інших галузях: готельний бізнес (7%), транспорт (3%), освіта (1%), охорона здоров'я (4%), колективні, громадські, особисті послуги (8%).
Як ми вже зазначали, виробнича діяльність домогосподарств є неформальною. Національне рахівництво (макроекономічна статистика) не повністю показує діяльність неформального сектора. Йдеться про неформальну зайнятість членів домогосподарств у формальному секторі еко