Вы здесь

Економічні та організаційні засади реструктуризаційних процесів у харчовій промисловості України

Автор: 
Антонюк Павло Олегович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003318
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДУМОВИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Аналіз структурних змін та їх економічних наслідків
Серед різноманітних показників стану структури економіки одним з найважливіших є структура промислового виробництва, оскільки сучасна економіка в своїй основі створює перспективи подальшого розвитку на фундаменті промисловості майбутнього шляхом науково-технічного прогресу. Завдяки цьому може розвиватись виробництво товарів народного споживання, здійснюватись підйом в аграрному секторі.
Структура економіки в цілому і промисловості зокрема відносяться до найбільш важливих стратегічних факторів розвитку суспільства. Вона значною мірою визначає якісні параметри та вплив на динаміку соціально-економічного зростання. Адаптація структури промисловості до потреб суспільства та вимог науково-технічного прогресу спричиняє структурні зміни в промисловості. Вони стосуються, насамперед, галузевої структури. Під галузевою структурою промисловості найчастіше розуміють склад галузей та співвідношення між ними. Забезпечення цих структурних змін потребує значних інвестиційних ресурсів і тривалого часу. На жаль, кризові процеси в народному господарстві не дозволяють у теперішній час реалізувати об'єктивні економічні закономірності щодо структурних змін у промисловому комплексі. Серед економічних проблем, що блокують прогресивні структурні зрушення, слід виділити: відсутність сталих ринків сировини та продукції, складну бюджетну ситуацію, слабку захищеність вітчизняного виробника, недосконалість податкових відносин, інвестиційну кризу, тінізацію економіки, слабку керованість державного сектору. В силу зазначених обставин у промисловості України структурні зміни відбувалися стихійно під впливом ринкових факторів без серйозного регулювання з боку держави.
Порівняння галузевої структури промисловості України за обсягом промислової продукції за період 1990-2000 рр. показує, що тут відбувалися істотні негативні зміни (додаток А).
Структура промисловості не тільки не поліпшилась, а істотно погіршилась. З наведених даних видно, що питома вага ресурсо- і енергомістких сировинних галузей (електроенергетики, паливної промисловості та металургії) у загальному обсязі виробництва постійно збільшувалась і досягла у 2000 р. 52 %, в той час як у 1990 р. вона складала близько 21 %, що приблизно дорівнювало аналогічній частці в галузевій структурі розвинутих країн. Одночасно частка переробних галузей ( машинобудування, харчова, легка) за цей період зменшилась відповідно з 30,5 % до 13,4 %, з 18,6 % до 16,8 %, з 10,8 % до 1,6 %. Зниження питомої ваги харчових галузей становило 1,8 процентного пункту.
Ситуація істотно не змінилась і у 2002 р., коли інформація про роботу промисловості почала здійснюватись за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД). За даними Держкомстату України, у виробництві промислової продукції за видами діяльності частка харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, легкої промисловості склала відповідно 19,1 % і 1,6 % (додаток Б).
Слід відмітити, що ефективною вважається така структура промисловості, в якій частка проміжної продукції (сировини, палива, матеріалів) є відносно меншою, а частка кінцевої продукції (споживчих та інвестиційних товарів і послуг) ? відповідно більшою.
Таким чином, в умовах спаду промислового виробництва в Україні трансформація структури промисловості відбувалася поза прогресивною тенденцією саме тому, що по галузям промисловості динаміка виробництва продукції має значні коливання. Так, у 2000 році рівень виробництва продукції в порівнянні з 1990 роком складав: вся промисловість ? 57 %, у тому числі: електроенергетика ? 65 %, паливна промисловість ? 41 %, чорна металургія ? 59 %, машинобудування ? 35 %, легка промисловість ? 39 %, харчова промисловість ? 51 %. Як видно, по переробним галузям спад виробництва перевищив аналогічний показник в цілому по промисловості. Таким чином, зміни в складі промислового виробництва України можна визначити як подальше загострення структурної деформації.
До галузей промисловості, що виробляють продукцію споживчого призначення належать, як відомо, насамперед, харчова та легка промисловість. Вважається, що економічна незалежність країни забезпечується за умови, коли продукція соціально значущих галузей, насамперед харчової та легкої промисловості, виробляється у пропорції приблизно 0,45-0,50 до сумарної продукції інших промислових галузей [14, с. 55]. При цьому задовольняються потреби населення країни в елементарних (без урахування асортиментного обміну) продуктах харчування та одягу. У 1990 році це співвідношення дорівнювало в Україні ? 0,42:1. За період кризи становище значно погіршилось і вже у 2002 році це співвідношення становило 0,26:1. У результаті це призвело до істотних змін на ринку харчових продуктів та предметів одягу.
Одним з важливих узагальнюючих показників, що характеризує загальну ефективність розвитку харчової промисловості, є показник динаміки загального обсягу виробленої продукції, який характеризує зміни в обсязі виробництва харчових продуктів. Як свідчать дані рис. 2.1, протягом 1990-1998 рр. спостерігалось стрімке падіння загальних обсягів виробництва продукції харчової промисловості.

Рис. 2.1. Середньорічні рівні виробництва продукції харчової промисловості (1990=100 %)

У 1995 році воно становило менше половини рівня 1990 р. Починаючи з 1996 р., темпи падіння обсягу виробництва в галузі дещо уповільнились впродовж трьох років, а у 1999 р. вперше зафіксовано зростання виробництва, що тривало і в наступні роки, проте рівень 1990 р. все ще не досягнуто. Незважаючи на це, харчова індустрія залишається однією з провідних структуроформуючих складових промисловості України і займає друге місце після металургії за обсягом виробленої продукції. Ефективний розвиток харчової промисловості є важливим фактором економічного і соціа