РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Робота виконувалась на кафедрі дитячих інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти і клінічній базі кафедри - Обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні (ОДІКЛ) м. Харкова (головний лікар Манжела Л.Я.). Клінічні спостереження й обстеження хворих здійснювались у відділенні № 4 (нейроінфекцій). Вірусологічне дослідження проводилося у лабораторії ОДІКЛ, у лабораторії молекулярної діагностики та клітинних біотехнологій "Вірола" (ліцензія МЗ України № 010762 від 17.01.98 р.)
З метою уточнення ролі герпесвірусів у етіології вірусних енцефалітів у дітей старшого віку було обстежено 170 хворих у віці від 3 до 14 років, що надходили у ОДІКЛ з діагнозом "енцефаліт" або гострими респіраторними інфекціями (ГРІ) з судомним синдромом за період з 1998 р. до 2003 р. Для виключення уродженої інфекції обстеженню піддавалися діти старше 3 років (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих залежно від діагнозу при надходженні в стаціонар
Діагноз захворюванняВсього хворихабс.число% (М ± m)Енцефаліт9857,6 ± 3,8 Гострі респіраторні інфекції із судомним синдромом 7242,4 ± 3,8Всього хворих170100,0
Критерії діагностики енцефаліту ґрунтувалися на сукупності клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень.
Ведучою при постановці діагнозу "енцефаліт" була клінічна симптоматика, що складалась з наявності загальноінфекційних, загальномозкових, вогнищевих неврологічних, менінгеальних симптомів.
Загальноінфекційні симптоми характеризувалися наявністю або відсутністю інтоксикації, температурною реакцією.
Загальномозкові симптоми характеризувалися нудотою, блюванням, головним болем, порушеннями свідомості, судомами.
Вогнищеві неврологічні симптоми характеризувалися ураженням різних структур нервової системи: кори, підкіркових утворень, стовбура, мозочка, черепних, спинномозкових нервів, спинного мозку.
Менінгеальні симптоми оцінювалися по ступеню виразності і тривалості оболонкових симптомів, по клінічному аналізу СМР (її клітинному складу і рівню білка).
У 170 хворих, що надходили у клініку із симптомами ураження ЦНС, ведучим був діагноз "енцефаліт"; при надходженні він був діагностований у 98 дітей. З 72 чоловік, що надходили з діагнозом ГРІ із судомним синдромом, у 6 хворих в процесі клініко-лабораторного обстеження був встановлений діагноз підгострої форми вірусного енцефаліту.
Згідно до сучасних представлень про вплив персистуючих вірусів (ВЗГ, ЦМВ, ВЕБ) на формування пароксизмальної активності головного мозку і виникнення судомного синдрому, усім хворим, що надходили у відділення нейроінфекцій із приводу ГРІ з судомним синдромом, призначалося цитоскопічне дослідження слини і сечі на ЦМВ, обстеження на маркери ВЗГ 1/2, ЦМВ, ВЕБ.
Верифікацію діагнозу у всіх хворих здійснювали за допомогою лабораторних методів: цитоскопічного, ІФА, ПЛР, результати яких дозволили розшифровувати етіологію вірусних енцефалітів (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Частота виявлених маркерів герпесвірусів
Метод
дослідженняЧисло обстежених хворихЧисло обстежених хворих, у яких були виявлені маркериабс. число% (М ± m)цитоскопічне обстеженняЦМК в слині
сечі
лікворі170
170
105 50
35
1729,4 ± 3,5
20,6 ± 3,1
16,2 ± 2,8обстеження методом ІФАЦМВ
Кров:
Антитіла IgM
IgG
170
170
18
42
10,6 ± 2,4
24,7 ± 3,3 ВЗГ
Кров:
Антитіла IgM
IgG
Антиген
Ліквор:
Антиген
170
170
170
105
30
57
28
29
17,6 ± 2,9
33,5 ± 3,6
16,5 ± 2,8
27,6 ± 3,4 ВЕБ
Кров:
Антитіла IgM -VCA
IgG -ЕА
170
170
10
16
5,9 ± 1,8
9,4 ± 2,2обстеження методом ПЛРЦМВ
Кров
Ліквор
170
80
20
22
11,8 ± 2,5
27,5 ± 3,4ВЗГ
Кров
Ліквор
170
80
44
41
25,9 ± 3,4
51,3 ± 3,7ВЕБ
Кров
Ліквор
170
80
1
2,9 ± 1,3
1,25 ± 0,85
Цитоскопічний метод обстеження - один із широко розповсюджених і найбільш доступних методів. Виявлення ЦМК у виді "совиного ока" характерно тільки для ЦМВІ, і їхнє виявлення в слині, сечі, безумовно, має діагностичне значення, що свідчить про інфікованість ЦМВ [91]. Серед обстежених хворих виявлення ЦМК частіше відзначали в осаді слини (29,4%), чим сечі (20,6 % ) (Р <0,01).
105 хворим проводилася люмбальна пункція, з них у 17 (16,2 % ± 2,8) хворих були виявлені ЦМК у лікворі, що підтверджувало цитомегаловірусну етіологію захворювання.
Крім цитоскопічного методу для виявлення специфічних антитіл проведено обстеження методом імуноферментного аналізу.
У сироватці крові методом ІФА були виявлені наступні маркери: анти-ЦМВ IgМ - у 18 (10,6 % ± 2,4), анти- ВЗГ IgМ - у 30 (17,6 % ± 2,9), анти-ВЕБ IgМ-VCA - у 10 (5,9 % ± 1,8) хворих, що з'явилося підтвердженням активності герпесвірусної інфекції.
Виявлення анти-ЦМВ IgG у 42 (24,7 % ± 3,3), анти-ВЗГ IgG у 57 (33,5% ± 3,6), анти-ВЕБ IgG-ЕА у 16 (9,4 % ± 2,2) обстежених дітей свідчило про факт інфікованості цими вірусами.
Виявлення герпетичного антигену в крові у 28 (16,5 % ± 2,8) хворих і в лікворі у 29 (27,6 % ± 3,4) обстежених дітей підтверджувало герпетичну етіологію захворювання.
Поряд із серологічними методами верифікація збудників здійснювалася полімеразною ланцюговою реакцією. В результаті ПЛР-діагностики ДНК ЦМВ в крові було виявлено у 20 (11,8 % ± 2,5) хворих і в 22 (27,5 ± 3,4) хворих в лікворі; ДНК ВЗГ 1типу в крові виявлено у 44 (25,9 % ± 3,4) хворих, в лікворі - у 41 (51,3 ± 3,7) хворого, ДНК ВЕБ в лікворі було виявлено у 1 хворого (1,25 % ± 0,85), в крові ДНК ВЕБ була виявлена у 5 (2,9 % ± 1,3) хворих.
В результаті проведеного обстеження була встановлена наступна етіологія енцефаліту у