РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Для виконання поставлених задач протягом 2000-2002 років було проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 104 хворих на хронічний холецистит чоловіків (група хворих). Середній вік обстежених хворих становив 46,7?2,1 років (в межах 34-59 років); пацієнти до 49 років складали 74%. Включені в дослідження особи брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986-1987 рр. Документована доза зовнішнього опромінення у більшості хворих не перевищувала 0,35 Гр. Всі пацієнти знаходилися на плановому стаціонарному лікуванні в клініці Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН і відділенні променевої патології Київського міського центру радіаційного захисту населення.
Формування контрольної групи проводилося відповідно до вимог Міжнародної федерації клінічної хімії (IFCC) [204]. В контрольну групу включено 22 практично здорові особи віком 32-49 років, при клінічному та лабораторному обстеженні яких не виявлено ознак патологічного процесу. Останні не брали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і не мешкали на контрольованих територіях.
Верифікацію діагнозу хронічного холециститу (К 81.1 за МКХ 10) проводили на підставі скарг, анамнезу хвороби, даних клініко-лабораторного та інструментального досліджень. У всіх хворих діагностовано нестійку клінічну ремісію захворювання за класифікацією хронічного холециститу Я.С.Циммермана (1992) [205].
В скаргах хворих вирізняли ознаки диспептичного, астеновегетативного та холецистокардіального синдромів, локальні прояви ураження жовчного міхура. Як це видно з табл. 2.1, найчастіше хворі скаржилися на відчуття важкості, тиску та біль правому підреберрі, відчуття гіркоти в роті, дискомфорт після їжі та відрижку. Близько чверті хворих страждали від проявів астеновегетативного синдрому.
Таблиця 2.1
Основні скарги хворих на хронічний холецистит
СкаргиКількість хворих
Біліарний диспептичний синдромЗниження апетиту22Нудота5Відрижка31Дискомфорт після їжі43Відчуття гіркоти в роті46
Кишковий диспептичний синдромЗдуття черева35Урчання в животі28Порушення випорожнення кишечнику24
Локальні прояви ураження жовчного міхураВідчуття важкості або тиску в правому підреберрі78Біль ниючий / спастичний37
Астеновегетативний синдромСлабкість35Головний біль23Часті зміни настрою22Порушення сну29Зниження працездатності21Підвищена стомлюваність23
Серед обстежених хворих 64% становили пацієнти з тривалістю захворювання більш, як 5 років.
При об'єктивному обстеженні найбільш часто реєструвався один або декілька симптомів, пов'язаних з безпосереднім подразненням жовчного міхура (Мерфі, Кера, Гаусмана, Лепене-Василенко); значно рідше - з опосередкованим подразненням жовчного міхура (іритативні симптоми Ортнера-Грекова, Айзенберга ІІ) та поодинокі симптоми, пов'язані з сегментарними рефлексами біліарної системи (Алієва, Айзенберга І, болючість в точці Маккензі).
Обстеження також включало традиційний набір біохімічних тестів (білірубін та його фракції, активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотранферази, лужної фосфатази, тимолова проба, холестерин) і загальний аналіз крові. За жодним із зазначених показників контрольна група та група хворих достовірно не різнилися (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Основні показники загального лабораторного дослідження крові
хворих на хронічний холецистит (M±SEM)
ПоказникОдиниці виміруКонтрольна група (n=22)Група хворих (n=104)рГемоглобінг/л139,3±3,52142,1±2,570,522аЕритроцити?1012/л 4,91±0,12 4,76±0,100,337аЛейкоцити?109/л 6,12±0,41 7,34±0,510,063аТромбоцити?109/л 268,6±12,4 257,3±10,00,478аШвидкість осідання еритроцитівмм/год. 4,7±0,8 6,1±0,50,139bБілірубін
- загальний
- прямий
мкмоль/л
мкмоль/л
13,92±0,71
3,81±0,34
15,35±0,67
3,61±0,38
0,144а
0,119аАланінамінотранферазаммоль
год.?л 0,225±0,026 0,284±0,0210,078аАспартатамінотрансферазаммоль
год.?л 0,237±0,024 0,286±0,0200,079аЛужна фосфатазаум.од./л 117,6±9,3 131,1±8,70,289аТимолова пробаодиниці 1,76±0,11 2,12±0,190,103аХолестеринммоль/л 5,17±0,35 6,05±0,320,064а Примітки:
1. a - t-тест для незалежних вибірок з рівними дисперсіями;
2. b - t-тест для незалежних вибірок з різними дисперсіями.
При ультразвуковому обстеженні проявами хронічного холециститу вважали такі ознаки: потовщення та ущільнення стінки жовчного міхура, деформація контуру міхура, збільшення розмірів жовчного міхура [22, 206].
Серед супутніх захворювань найчастішими були захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна та ішемічна хвороби - у 57%), нервової системи (дисциркуляторна енцефалопатія та хронічна недостатність мозкового кровообігу - у 53%).
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Методи визначення показників перекисного окислення ліпідів та окисної модифікації білків.
2.2.1.1. Визначення вмісту в крові продуктів перекисного окислення ліпідів. Первинні, вторинні та кінцеві продукти ПОЛ визначали в ізопропанольному екстракті з використанням методичних підходів И.А.Волчегорского и соавт. [169], Е.И.Львовской и соавт. [170], О.В.Мошинской и соавт. [207].
Метод заснований на спектрофотометричних вимірюваннях оптичної густини екстрагованих ізопропанолом ненасичених ліпідів та продуктів пероксидації ліпідів плазми та еритроцитів периферичної крові з подальшим розрахунком за формулою умовних кількісних показників.
Принцип методу: в гептані екстрагуються переважно нейтральні ліпіди, в ізопропанолі - ефірнозв'язані продукти пероксидації фосфоліпідів, які є основними субстратами ПОЛ.
Реактиви: гептан, ізопропанол, хлористий натрій, водний розчин хлористоводневої кислоти (рН=2,0), етилендіамін-N,N,N,N-тетраоцтової кислоти динатрієва сіль (ЕДТА).
Х