РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Кліматичні та грунтово - агротехнічні умови проведення
досліджень
Дослідження проводили в 1999 - 2002 рр. у Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва і баштанництва УААН ( Київська обл., Фастівський р-н.), яка розташована в зоні Полісся. Клімат району - по-мірно - континентальний, відрізняється холодною зимою і помірно теплим літом, з достатньою кількістю опадів і сніговим покривом, який поповнює запаси вологи у ґрунті. Характерною особливістю клімату є достатня кількість тепла для вирощування теплолюбних культур, надмірне зволоження у літні місяці і висока вологість повітря. Тривалий безморозний період у середньому 199 - 202 дні характеризується сумою температур 2650 - 2800 0С, який починається з 10 - 15 квітня і закінчується 23 - 26 жовтня. Середньорічна кількість опадів (492 мм) достатня для вирощування помідора. До несприятливих по-годних умов необхідно віднести нерідко надмірну вологість повітря, яка сприяє розвитку грибкових захворювань, зокрема Phytophtora infestans (Mont) de Bary, зменшення безморозного періоду у окремі роки до 154 днів, дощові періоди разом з періодами без опадів, які доходять до 23 днів поспіль. Ґрунти дослідних ділянок - чорноземи опідзолені, малогумусні, крупнопилувато-легкосуглинкові. Горизонт в орному шарі слабоструктурний (неміцно-грудкувато-пилуватий), у підорному - неміцнозернистий, слабоущільнений. За даними ґрунтового обстеження кількість гумусу у орному горизонті - 1,43 - 1,94 % (за Тюриним), рН водної витяжки верхнього горизонту - 5,4 - 5,8, у лесі - 7,3, гідролітична кислотність досить висока - 2,32 - 3,56 мг-екв на 100 г ґрунту, сума ввібраних основ - 13,65 - 18,20 мг-екв на 100 г ґрунту. Забезпеченість рухомими сполуками фосфору - середня, азоту та калію - низька. За своїми фізичними властивостями лес водопроникний, завдяки чому в ньому менше застоюються води опадів, краще проходять в глибинні шари. Капілярність цих порід забезпечує в певні періоди підняття вологи до верхніх горизонтів, до кореневої системи рослин. Разом з тим є і негативні якості лесів - це їх пилуватість. Більше 50 % їх маси складається з крупного пилу, що призводить до запливання під час дощів. Тому ґрунти, сформовані на лесах потребують частішого рихлення. Лесові породи містять в своєму складі всі найважливіші поживні речовини, зокрема фосфор і калій.
Технологія вирощування помідора в наших дослідженнях - загальновизнана для зони Полісся. Польові дослідження проводили в зерно - овочевій сівозміні. Розсада була вирощена у плівкових теплицях, з підживленням аміачною селітрою - 0,5 кг/м2. Схема висаджування 70 х 70 см. За період вегетації були проведені механізовані та ручні прополювання, перед висаджуванням вносили перегній - 10 т/га.
Погодні умови за роки досліджень відрізнялись за агрометеорологічними показниками. Кількість опадів у період досліджень коливалась в межах 240 - 380 мм при середньобагаторічних - 346 мм.
Найсприятливішим для помідора був весняний період 2000 року, який характеризувався високою теплозабезпеченістю, достатньою кількістю опадів у період росту розсади і висаджування її у відкритий грунт.
У 1999, 2001 і 2002 роках на початку вегетаційного періоду мінімальна температура повітря наближалась до середньої багаторічної ( - 4 - 5 0С ), а середня температура повітря ( + 11,5 - 12,3 0С ) була вищою за багаторічну (7,2 0С) (рис. 2.1; 2.2). Короткочасне пониження температури створило умови для оцінки на стійкість проти короткочасних весняних приморозків та ранньо-стиглість у період висаджування розсади у відкритий грунт. Висока вологість повітря (до 19 % вище середньої багаторічної) разом з невеликою кількістю опадів створили сприятливі умови для росту та розвитку рослин помідора в період вегетації (рис. 2.3; 2.4).
Літній період 1999 р. характеризувався посушливими умовами, відносно сприятливими для культури помідора.
Несприятливими виявились умови червня і липня 2000 - 2002 рр. з надмірною кількістю опадів. Спостерігалась максимальна кількість опадів 113 - 169 мм за вегетаційний період у вигляді злив (див. рис. 2.4). Під час злив грунти ущільнювались і утворювалась кірка, яка пригнічувала ріст рослин і утворення плодів. За період досліджень 1999 - 2001 рр. останній весняний приморозок спостерігався 7 - 14 травня, що дозволило провести оцінку розсади селекційних номерів на стійкість проти короткочасних приморозків.
Аналіз кліматичних умов та метеорологічних даних за роки досліджень показав, що нестабільність температурного режиму та опадів протягом 1999 - 2002 років досить добре відображали зональні особливості клімату, що дозволило отримати об'єктивні результати при вивченні і оцінці колекційних зразків та створенні холодостійких селекційних гібридів помідора.
2.2. Вихідний матеріал і методика досліджень
В дослідженнях протягом 1999 - 2002 рр. у колекційному розсаднику нами вивчено 528 сортів, ліній та гібридів колекції Всеросійського інституту рослинництва, сортів Інституту овочівництва і баштанництва та його науково-дослідних центрів, сортів і ліній з Канади, Молдови, Італії, Угорщини, Данії, Польщі, Нідерландів, Німеччини, Австралії, Болгарії та США, а також селекційні зразки Київського науково-дослідного центру, створені професором В. А. Кравченком. Зразки колекції у значній мірі відрізнялися за тривалістю вегетаційного періоду, стійкістю до абіотичних факторів, врожайністю, біохімічними показниками, формою та ознаками плодів, стійкістю проти поширених хвороб. У гібридному розсаднику (2000 - 2002 рр.) нами було оцінено 430 гібридів F1 помідора різних напрямків використання, створених на основі виділеного вихідного матеріалу.
Закладання і розміщення селекційних розсадників, вивчення та оцінку сортів і гібридів проводили згідно з "Методикой опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве" (1992). Дослід