РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ
2.1. Програма досліджень
Для досягнення поставленої мети було передбачено дослідити сукцесії рослинності породних відвалів:
* провести вивчення матеріалів Державного підприємства "Львіввугілля" та обстеження девастованих ландшафтів;
* встановити екологічні особливості формування рослинності на різновікових відвалах шахт вугільної промисловості (нерекультивованих та рекультивованих);
* вивчити формування лісорослинних умов породних відвалів та здійснити аналіз флори і фітоценотичної структури рослинності обох типів відвалів;
* виявити потенційні можливості росту і розвитку деревних порід на насипному і породному субстратах з використанням відходів мікологічного виробництва та комплексу мікроелементів "Біонатура" (виробництво Інституту природної медицини, Брюссель, Бельгія);
* побудувати сукцесійні ряди рослинності; запропонувати шляхи створення фітомеліоративного покриву породних відвалів.
2.2. Об'єкти і методи досліджень
Об'єктом досліджень є рослинний покрив породних відвалів вугільних шахт. Породні відвали вугільних шахт - це насипи конічної, хребтової, плоскої чи іншої форми, які утворюються в результаті розміщення вийнятих із шахт на поверхню супутніх вугільним пластам гірничих порід на спеціально відведених для цього площах. Вони відсипалися послідовно у різний час: від початку будівництва шахти до сьогоднішніх днів, коли вершини рекультивованих породних відвалів є діючими. Частина з них підлягала переформуванню для ліквідації і профілактики процесів горіння. Значна кількість порід є перегорілими. Внаслідок неконтрольованого виймання породи із відвалів для господарських цілей здійснюється порушення цілісності цих техногенних екосистем.
Досліджувані відвали поділено на дві групи:
1) нерекультивовані - інженерно-технічний та біологічний етапи рекультивації не здійснювались, але окремі відвали підлягали переформуванню з метою ліквідації процесів горіння; субстрат представлений перегорілими і негорілими породами; наявні ділянки самозаростання;
2) рекультивовані - плоскі породні відвали пошарового формування, на тераси і схили яких були нанесені шари грунтосумішей, потужністю до 50 см, і висаджені лісокультури з чагарниками (рис. 2.1.). На практиці насипання малопотужного, малогумусного супіщаного (суглинкового) шару протягом тривалого періоду забезпечує стабільний розвиток, функціонування і декоративність робінієвих насаджень.
Перший тип відвалів є "джерелом" сингенетичних сукцесій. На відвалах другого типу догляд за лісовими культурами не здійснювався, і створений людиною фітоценоз розвивається за типом ендоекогенетичної сукцесії.
Для дослідження антропогенно-природних сукцесій рослинності нами вибрані 8 недіючих породних відвали, 3 рекультивованих породних відвали, 2 з яких є діючими (нова технологія їх експлуатації виключає втручання у фітоценози).
Червоноградський гірничопромисловий район за геолого-промисловим районуванням [214] належить до центральної частини Львівсько-Волинського вугільного басейну, розташованого при західному кордоні України на межі Волинської та Львівської областей. Цей басейн є південно-східною околицею крупного за площею, поширеного і на території Польщі вугільного басейну, який називають Люблінським [46]. Район досліджень на півночі межує з Нововолинським, а на півдні - з Південно-Західним районом. Його східна та південна межі проходять по смузі нижньовізейських вапняків, а південно-західна - вздовж Великомостівського насуву, який на південному сході переходить в Кам'янко-Бузьку тектонічну зону [214]. Загальна площа району досліджень становить 180 км?, адміністративно він відноситься до Сокальського району Львівської області.
Шахта "Червоноградська"
Розміщена на горизонтальній ділянці (абсолютна висота над рівнем моря - 207,7 м) приблизно в п'яти кілометрах на захід від м. Червонограда (рис. 2.2.). До шахти примикає недіючий плоский породний відвал, експлуатація якого почалась в 1972 році. З двох сторін він оточений сільськогосподарськими полями, з двох інших - луками. Він не має правильної геометричної форми. Висота 35 м, площа основи 14,2 га, кут ухилу - 37?. Відвал рекультивовано 30-см шаром суглинку. Робінієві культури розміщені у нижній половині схилу східної експозиції. У підніжжі південного схилу збереглися окремі робінієві дерева. До схилу північної експозиції примикає новий діючий плоский породний відвал, висота якого поступово збільшується. На всіх схилах і терасах добре розвинутий трав'яний
Рис. 2.2. Схема розташування шахт Червоноградського гірничопромислового району
покрив. Верхнє плато відвалу представлене неперегорілою шахтною породою. Інтенсивність його самозаростання є досить високою.
Шахта "Великомостівська"
Це одна з шахт, що почали експлуатуватись першими. Поруч із нею розташований відвал, який за формою нагадує дві зімкнуті призми різної висоти. Він утворений поєднанням у 1979 році з сусіднім відвалом. Висота до 30 м. Абсолютна висота місцевості над рівнем моря - 192,5 м. Породна маса вивітрена, окислена і злежана; представлена уламкамии більш стійких порід (пісковиків та піщанистих сланців), які зв'язані між собою розкладеними глинистими сланцями. На спечених шматках породи та окремих каменях помітні прошарки сірки та вицвіти солей. З двох сторін відвал оточений промисловими будовами шахти, з двох інших до нього примикають дачні ділянки. Виймання породи здійснювались із нижньої частини відвалу, в результаті чого утворились стрімкі схили, які іноді переходять у вертикальні стінки. Також утворилися мікропониження поверхні відвалу, які в дощовий період заповнюються водою і є середовищем для утворення мікроакваценозів. Незважаючи на антропогенне втручання, відбувається заростання деревно-чагарниковою рослинністю. У підніжжях відвалів майже всіх шахт наявні місця вивезення побутового сміття, які є осередками поселення нітрофільних рудералів, а також культурних рослин.
Шахта "Бендюзька"
Відсипання відвалу почалось у 1957 році на горизонт
- Київ+380960830922