РОЗДІЛ 2
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ УЧАСНИКІВ
ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ
2.1. Проблеми правового регулювання та контролю діяльності
учасників фондового ринку України
Нормативно-правова база ринку цінних паперів у країнах із розвиненою ринковою
економікою створювалася протягом багатьох десятиліть. В Україні, де формування
ринкових відносин пов’язано з подоланням багатьох перешкод, створених
адміністративною системою, цей процес протікає особливо важко.
Ліквідація після 1917 року ринку цінних паперів і заміна економічних методів
господарювання методами командно-адміністративними – виключили будь-яку
історичну можливість розвитку законотворчої діяльності у цій сфері. З кінця
20-х і до кінця 70-х років не було прийнято ніяких нормативних актів щодо
цінних паперів. Єдиним документом такого роду було “Положення про простий і
переказний вексель”, який видано у 1937 році [175, с. 98].
Об’єктивні і суб’єктивні передумови для відродження в країні ринку цінних
паперів почали формуватися тільки наприкінці 80-х, початку 90-х років. У
зв’язку з розвитком нормативно-правових відносин, з’явилася велика кількість
нормативних актів і постанов, що не утворювали якоїсь цілісної системи,
об’єднаних єдиною правовою концепцією. Необхідність упорядкування цього процесу
зажадало встановлення правових норм, що регулюють на державному рівні випуск і
обіг цінних паперів, а також діяльність професійних учасників ринку цінних
паперів. Розроблені і прийняті в цьому плані документи, умовно, можна розділити
на три групи:
* Законодавчі і нормативні акти, що виходили від Союзного парламенту;
* Укази Президента України та постанови уряду;
* Відомчі нормативні акти Міністерства фінансів України, Національного банку
України, Фонду державного майна України й інших урядових органів.
В Україні в даний час нормативно-правова база, що забезпечує функціонування
учасників фондового ринку складається із законів України, указів Президента
України та інших нормативних актів державних органів України.
До основних законодавчих актів в цій сфері діяльності слід віднести:
* Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”;
* Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”;
* Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів в Україні”;
* Закон України “Про господарські товариства”.
Із основних Указів Президента України, які направлені на регулювання фондового
ринку можна виділити:
* Указ Президента України “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії”;
* Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку
України”;
* Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької
діяльності”.
Слід окремо виділити постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2001
року № 1046 “Про затвердження Заходів щодо реалізації Основних напрямків
розвитку фондового ринку на 2001 – 2005 роки” як перспективну. Дана постанова
Кабінету Міністрів України повинна забезпечити прискорення економічних реформ
та підвищити роль фондового ринку в процесі залучення інвестицій в економіку
України.
У нормативній базі ринку цінних паперів існують безсумнівні “білі плями”, одні
з них досить серйозні, інші тактичного характеру.
Головною стратегічною проблемою є відповідальність учасників ринку цінних
паперів за порушення норм чинного законодавства. В Україні існує велика
кількість норм у законах, але немає ніякої відповідальності за їх порушення.
Ринок цінних паперів України також регулюється великою низкою нормативних
документів профілюючого державного органу на фондовому ринку України –
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
З метою впорядкування фондового ринку та підвищення дисциплінованості його
суб’єктів, підтримання довіри до фондового ринку та його динамічного розвитку
держава здійснює регулювання ринку цінних паперів.
Головним принципом регулювання фондового ринку є першочергова реалізація
загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної
діяльності в економіці України.
Система регулювання повинна виконувати такі функції:
* визначення ключових напрямів фондового ринку та ролі суб’єктів цього ринку;
* створення для суб’єктів ринку сприятливого законодавчого та регулюючого
оточення;
* створення перешкод та встановлення відповідальності за дії, які можуть
призвести до дезорганізації ринку, його руйнування, недобросовісної конкуренції
та омани інвесторів, маніпулювання цінами та шахрайства з фінансовими
ресурсами, в тому числі по довірчих операціях.
Державне регулювання фондового ринку здійснюється шляхом прийняття законодавчих
та інших нормативних актів, ліцензування і контролю за діяльністю фондового
ринку [269, с. 54].
ДКЦПФР при виконанні завдань, покладених на неї Законом України “Про державне
регулювання ринку цінних паперів в Україні”, виходить з положень послання
Президента України до Верховної Ради України 22 лютого 2000 року “Україна:
поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на
2000-2004 роки”, які стосуються розвитку вітчизняного фондового ринку.
Для попередження правопорушень на ринку цінних паперів, забезпечення захисту
прав акціонерів Комісією проводиться постійна робота з розробки та прийняття
низки нормативних актів.
Так, Комісією затверджені [150, с. 34-42]:
- наказ Дкцпфр від 24.09.1996 № 212 “Про порядок реєстрації випуску цінних
паперів у зв’язку з їх переоцінкою”;
- рішення Дкцпфр від 24.06.1997 № 19 “Про реєстрацію випуску акцій та
інформації про їх випуск всіх новостворених акціонерних товариств і
акціонерного товари
- Київ+380960830922