Ви є тут

Особливості прояву і успадкування господарсько-цінних ознак смородини чорної та їх селекційне використання

Автор: 
Ярещенко Олександр Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000033
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
Умови і методика проведення досліджень.
Дослідження виконувались в Інституті садівництва УААН на протязі 1998-2002
років згідно плану НДР по державній програмі "Вивести нові та виділити шляхом
сортовивчення високопродуктивні сорти чорної смородини, червоної та білої
порічок, стійкі до основних хвороб та шкідників, з високим вмістом біологічно
активних речовин" (№ державної реєстрації 0101U007539).
За роки досліджень нами вирощено і вивчено біля 2,5 тис. гібридних сіянців
чорної смородини в шкілці та гібридному розсаднику, одержаних від 39 комбінацій
схрещувань, а також 22 сорта і 26 відбірних гібридних форм, що знаходяться в
первинному сортовивченні.
Схема розміщення гібридів у селекційному розсаднику 3 х 0,2 м, період оцінки по
комплексу показників – 2-3 роки. Досліди з первинного та конкурсного
сортовипробування мають схему садіння 3 х 0,75 м, де виділені в еліту форми
вивчаються на фоні кращих стандартів протягом 3-4 років.
2.1. Умови проведення досліджень.
Основні польові дослідження виконувались в дослідному господарстві „Новосілки”,
відділок "Самбурки" (Голосіївський район міста Києва).
Дослідне господарство "Новосілки" розміщене в умовах північного Лісостепу, які
характеризуються помірно континентальним кліматом. Середні температури липня
складають тут +19,2 - +20,10С, січня -6,1 - -6,50С; абсолютний максимум +35 -
+390С, абсолютний мінімум -35 - -39,60С. Безморозний період 160-204 дні.
Найбільш теплий за період досліджень місяць – липень (абсолютний максимум
35,90С, 2000 рік), найбільш холодний – січень (абсолютний мінімум -210С, 2001
рік). Сума активних температур навіть найхолоднішого вегетаційного періоду
(2000 рік) склала 29270С, що істотно вище середніх багаторічних показників
(2500-27000С). Найбільш посушливим за роки досліджень можна вважати 1999 рік,
коли при кількості опадів 592,7 мм гідротермічний коефіцієнт досягав 1,92.
Однак, практично всі п'ять років досліджень мали посушливі періоди різної
інтенсивності в травні-червні, що сприяло отриманню ряду достовірних
експериментальних даних.
За час дослідження посухостійкості сортів (форм) температурний режим та
кількість опадів були такі. Квітень і особливо травень як 1999, так і 2000
років характеризувались нестабільними опадами. Посушливим також був червень
1999 р. За квітень-червень 1999 року випало 101,6 мм опадів при середній
температурі 15,4 0С проти середніх багаторічних показників 173 мм і 13,4 0С
відповідно. Показники цього ж періоду у 2000 р. були близькі до середніх
багаторічних (178 мм і 14,9 0С), однак розподіл опадів був украй нерівномірним.
Перші з них у травні зафіксували в останній день другої декади, а 80% місячної
норми випало протягом одного дня (22.05).
Протягом першої-другої і, частково, третьої декад травня 2000 року відносна
вологість повітря знижувалась до 33%, а температура повітря у затінку
підвищувалась до +28,6 0С, що спричинило значні пошкодження листового та
генеративного апарату рослин чорної смородини і, водночас, сприяло створенню
оптимальних умов для вивчення посухостійкості даної культури.
Грунти селекційної ділянки в дослідному господарстві „Новосілки” (відділок
Самбурки) садопридатні, сірі опідзолені на лесі. Загальний вміст гумусу в
орному шарі становить 2,03%, водне рН ґрунтового розчину 5,8.
Догляд за дослідними насадженнями відповідав зональним агротехнічним
рекомендаціям, але в системі захисту рослин виключались заходи, спрямовані на
боротьбу проти борошнистої роси та антракнозу.
2.2. Методика проведення досліджень.
Дослідження проводилися у відповідності до „Програми і методики сортовивчення
плодових, ягідних та горіхоплідних культур” [138], „Програми і методики
селекції плодових, ягідних та горіхоплідних культур” [137], а також методичних
розробок Інституту садівництва УААН, в тому числі власних [61-86, 190-193],
описаних в основній частині дисертації.
Гібридизація виконана на основі багатоваріантних тестерних схрещуваннях, з
використанням сортів і форм складної генетичної природи - донорів та генетичних
джерел стійкості до борошнистої роси, антракнозу, абіотичних факторів довкілля,
а також ряду важливих господарсько-цінних ознак – складових продуктивності,
технологічності і якості продукції. Кастрація квіток материнських форм
проводиться видаленням чоловічої генеративної сфери разом з оцвітиною.
Насіння, після 110-120-добової стратифікації, висівається в лютому в умовах
теплиці, а в квітні-травні в стані 5-6-ти ювенільних листочків пікірується (20
х 5 см) на гряди, які притінюються марлею, зшитою з двох полотен, натягнутою на
кілочки по їх периферії. Цим забезпечуються оптимальні умови для притінення і
провітрювання, а полив гряд проводиться через марлю. Ювенільно молоді листочки
смородини дуже чутливі до прямого сонячного проміння і сухості повітря.
Притінюючі полотна знімаються з формуванням першої пари листків нормальної
величини.
Перша оцінка сіянців на стійкість до хвороб проводиться на грядах в рік
пікірування. Добору для подальших досліджень підлягають лише не уражені
борошнистою росою, антракнозом, і з незначним, пізнім ураженням борошнистою
росою по типу «пляма», без деформації листової пластинки і пагонів. Однак, для
отримання більшого обсягу достовірних експериментальних даних стосовно прояву в
гібридному потомстві різних генів стійкості, сприйнятливі сіянці не вилучалися
з селекційного процесу до вступу їх в плодоношення.
Бракуванню в шкілці підлягали лише сіянці з генетичними недоліками росту та
розвитку: утрирувана карликовість, дрібне листя, тонкі пагони, дрібне слабо
розвинене коріння.
При вивченні вихідних форм та гібридних популяц